Головна сторінка | Архів новин | Архіви в світі | Корисні посилання | Контакти | Карта порталу

Логотип Державного комітету архівів України Архівна освіта в Україні

Організація архівної освіти та післядипломної підготовки архівістів належать до пріоритетних завдань Державної архівної служби України та державних архівних установ. Традиції архівної освіти закладалися на початку ХХ ст. Першими навчальними закладами для підготовки архівістів на українських теренах стали Київський та Одеський археологічні інститути (1918-1919 рр.). Впродовж 1920-1930-х років в Україні було апробовано різні форми архівної освіти: архівні гуртки, короткотермінові курси, очні та заочні відділення у вищих навчальних закладах для різних категорій архівних працівників. Першим у 1929/1930-му навчальному році запровадив викладання архівознавчих дисциплін Харківський інститут народної освіти. Впродовж 1930-х років підготовку архівістів спільно з Центральним архівним управлінням пробували започаткувати Всеукраїнський заочний інститут підвищення кваліфікації педагогів, Харківський інститут підвищення кваліфікації педагогів, Київський інститут народної освіти, Харківський державний університет.

У 1934-1937 рр. при Науково-методологічному кабінеті архівного управління працювала архівна аспірантура. Для підготовки висококваліфікованих вчених-архівістів при Київському та Харківському інститутах народної освіти планувалося відкриття аспірантур з денною формою навчання. Харківським центральним історичним архівом для найкращого аспіранта-стажера було встановлено стипендію імені знаного українського архівіста Є. Іванова. Забезпеченню підготовки фахових архівістів сприяв вихід першого в Україні та колишньому СРСР підручника з архівознавства В. Романовського "Нариси з архівознавства. Історія архівної справи на Україні та принципи порядкування в архівах" (Х., 1927) і журнал "Архівна справа". Вагомий внесок у розвиток архівної освіти цього періоду зробили Д. Багалій, М. Довнар-Запольський, В. Веретенников, О. Водолажченко, О. Грушевський, О. Оглоблин, С. Маслов. Сталінські репресії кінця 1930-х років, від яких значно постраждав кадровий склад українських архівістів, жорстка централізація архівної справи і архівної освіти, зокрема, призвели до зниження інтенсивності підготовки архівних кадрів в Україні, припинення діяльності аспірантури та повної ідеологізації архівістики.

Новою сторінкою у підготовці професійних істориків-архівістів стало заснування у Київському державному університеті ім. Т. Г. Шевченка кафедри архівознавства (1944 р.). З діяльністю кафедри пов’язані імена відомих в Україні вчених-архівознавців та джерелознавців: Ф. Шевченка, В. Стрельського, А. Введенського, М. Варшавчика, А. Грінберга, С. Яковлєва, В. Замлинського, Я. Калакури та ін. До середини 1990-х років Київський університет залишався єдиним центром підготовки архівістів в Україні. За понад 65 років існування кафедри на заочній і стаціонарній формі навчання було підготовлено близько 700 фахівців з архівної справи.

Нині в Україні налічується більше 15 вищих навчальних закладів, де ведеться підготовка кадрів для архівних установ. Дисципліни архівознавчого та документознавчого циклу викладаються на історичних і юридичних факультетах, в інститутах державного управління, інформаційних систем та технологій університетів і академій. На підставі угод між архівними установами та вищими навчальними закладами, що займаються підготовкою архівознавців та документознавців, студенти проходять обов’язкову практику в архівах. Щорічно близько 20 тис. студентів, аспірантів, докторантів, викладачів працюють у читальних залах державних архівних установ. Водночас навчальні заклади, що проводять підготовку архівістів та документознавців, залучають до викладання фахівців-архівістів - працівників державних архівних установ.

Забезпечення науково-методичної та практичної підготовки архівістів у системі Укрдержархіву належить до компетенції Українського науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства (УНДІАСД), створеного 1994 р. УНДІАСД в межах своєї діяльності надає методичну та консультаційну допомогу викладачам навчальних закладів в професійній теоретичній, методологічній та практичній підготовці студентів у галузі архівознавства, археографії, джерелознавства, сприяє публікації їхніх праць у фахових виданнях УНДІАСД.

Викладачі та аспіранти, які спеціалізуються в галузі архівознавства, джерелознавства, археографії та інших спеціальних історичних дисциплін отримують можливість користування фондами довідково-інформаційного фонду галузевої служби науково-технічної інформації архівної справи та документознавства УНДІАСД.

На підставі угод між вищими навчальними закладами, що займаються підготовкою архівознавців і документознавців, та УНДІАСД здійснюється взаємний обмін науковими і науково-методичними результатами дослідницьких програм у галузі архівної справи, документознавства та суміжних галузей знань.

УНДІАСД спільно з кафедрою архівознавства та спеціальних галузей історичної науки Київського національного університету імені Тараса Шевченка підготовлено навчально-методичний комплекс з архівознавства для студентів вищих навчальних закладів: підручник "Архівознавство" (1-е видання 1998, 2-е – 2001), "Нариси історії архівної справи в Україні" (2002) та "Хрестоматія з архівознавства" (2003). Статус навчального посібника отримав і перший український термінологічний тлумачний словник "Архівістика" (1998). Корисним для підготовки фахівців архівної галузі є "Українська архівна енциклопедія" (2008) – фундаментальне науково-довідкове видання, що висвітлює широке коло питань теорії та історії архівної справи, документознавства, архівознавства, спеціальних галузей історичної науки тощо. У контексті відродження традицій гуманітарної освіти важливе наукове і практичне значення мають підготовлені д. і. н., проф. Матяш І. Б. праці: "Архівна наука і освіта в Україні 1920–1930-х рр." (К., 2000), "Особа в українській архівістиці. Біографічні нариси" (К., 2001), в яких ґрунтовно висвітлено генезис українського архівознавства та архівної освіти, персоніфіковано внесок істориків-архівістів у теорію і практику архівістики.

Д. і. н., проф. Кулешовим С. Г. підготовлено навчальний посібник "Загальне документознавство", якому Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України в 2012 р. надало гриф навчального посібника для студентів вищих навчальних закладів. У навчальному посібнику викладено основні етапи розвитку документознавства, теоретичні засади загального документознавства, його поняттєвий апарат, охарактеризовано напрями, засоби і методи уніфікації документації.

Знаковою подією для системи підготовки висококваліфікованих наукових кадрів у галузі архівної справи стало відкриття у 2002 р. Вищою атестаційною комісією України спеціальності "документознавство, архівознавство". Підготовка фахівців вищої кваліфікації для архівної галузі здійснюється в аспірантурах установ Національної Академії Наук, вищих навчальних закладах Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. Зокрема, на наукову підготовку кадрів вищої кваліфікації для архівних установ спрямована діяльність аспірантури та спеціалізованої вченої ради в УНДІАСД зі спеціальностей "документознавство, архівознавство" та "історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни". Від початку роботи спеціалізованої вченої ради (2003 р.) проведено 50 захистів дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук, у тому числі 29 – за спеціальністю "історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни» та 21 – за спеціальністю "документознавство, архівознавство" (інформація станом на 01.01.2013 р.).

Попри широкий перелік навчальних закладів, що готують архівістів та документознавців, фахово-ресурсний потенціал архівних установ потребує оптимізації навчально-освітнього процесу та створення належних умов для постійного оновлення знань. Підвищення кваліфікації працівників архівної галузі та післядипломного навчання архівістів проводиться також у вигляді наукових та науково-практичних семінарів, що організовують Укрдержархів спільно з центральними та місцевими державними архівними установами, Національна академія державного управління при Президентові Україні, Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв України та ін. На таких семінарах щорічно підвищують свій професійний рівень понад 200 працівників архівної сфери.

Сучасний стан розвитку архівної служби в Україні висуває нові вимоги до рівня підготовки працівників архівної галузі, а саме: збільшення кількості кадрів вищої кваліфікації, постійного підвищення фахового рівня архівістів. У рамках розробленої УНДІАСД "Концепції підготовки та післядипломної освіти кадрів для архівних установ" (1998) залишається актуальною проблема щодо заснування Центру архівної післядипломної освіти. Організація такого центру сприятиме координації та підвищенню рівня підготовки фахівців вищими навчальними закладами України та запобіганню виникнення різноманітних "самодіяльних" курсів перепідготовки кадрів служб діловодства і архівів. Це також дозволить вирішити проблему систематичного поглиблення знань працівників архівних установ, отримання ними додаткової спеціалізації, організації стажування (у тому числі зарубіжного) українських архівістів.


Навчальні заклади, де готують архівістів та документознавців

На початок
На початок