КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

КОНЦЕПЦІЯ Державної програми розвитку архівної справи в Україні на 2006-2010 роки

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

від 23 серпня 2005 р. № 360-р
Київ

Про схвалення Концепції Державної програми
розвитку архівної справи на 2006-2010 роки

  1. Схвалити Концепцію Державної програми розвитку архівної справи на 2006-2010 роки, що додається.
  2. Визначити Держкомархів замовником Державної програми розвитку архівної справи на 2006-2010 роки.
  3. Держкомархіву розробити з урахуванням положень Концепції, схваленої цим розпорядженням, проект Державної програми розвитку архівної справи на 2006-2010 роки та подати його до 15 вересня 2005 р. на розгляд Кабінету Міністрів України.

Прем'єр-міністр України     Ю. Тимошенко



СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 23 серпня 2005 р. № 360-р

КОНЦЕПЦІЯ
Державної програми розвитку архівної справи в Україні
на 2006-2010 роки

І. Загальна частина

Архівна справа є важливою складовою інформаційної та культурної сфери життєдіяльності суспільства, що охоплює наукові, організаційні, правові, технологічні, економічні та інші питання, пов'язані з нагромадженням, обліком, зберіганням юридичними і фізичними особами архівних документів та використанням відомостей, що в них містяться.

Національний архівний фонд налічує понад 54 млн. одиниць зберігання документів. Держава гарантує умови для зберігання, примноження та використання архівних документів, сприяє досягненню світового рівня в розвитку архівної справи.

Проведення державної політики у сфері архівної справи і діловодства в Україні забезпечують 789 архівних установ, з них 642 - державної та 147 - комунальної форми власності.

На сьогодні архівні установи беруть участь у виконанні ряду державних і регіональних програм, зокрема програм збереження бібліотечних та архівних фондів, розвитку музейної справи, краєзнавства, культури тощо. Проте такі програми спрямовані на розв'язання певних проблем, але не на вирішення питань архівної справи в повному обсязі.

Матеріально-технічна база і кадрове забезпечення державних архівних установ не відповідають сучасним стандартам і потребам. Лише 50 відсотків з них забезпечено приміщеннями та обладнанням згідно з вимогами нормативно-правових актів щодо зберігання документів та роботи з ними. Ще гірше становище архівних підрозділів та служб діловодства підприємств, установ та організацій.

Протягом тривалого часу не ведеться будівництво сучасних архівосховищ, не виробляються спеціалізоване технологічне обладнання, матеріали для забезпечення збереження документів.

Незадовільний стан матеріально-технічної бази архівних установ спричиняє систематичне виникнення в архівах надзвичайних ситуацій. Так, унаслідок пожежі в Кам'янець-Подільському міському архіві знищено або значною мірою пошкоджено близько 100 тис. одиниць зберігання унікальних документів Національного архівного фонду кінця XVIII - початку XX століття.

Украй незадовільний технічний стан будівлі Державного архіву Одеської області унеможливлює її використання для зберігання архівних документів і перебування в ній працівників.

Загрозливий для збереженості документів Національного архівного фонду стан комплексу споруд центральних державних архівів у м. Києві. Майже всі вони потребують невідкладного ремонту, а частина архівосховищ належить до категорії аварійних. Строки експлуатації їх інженерних мереж і комунікацій вичерпано. Системи зовнішнього і внутрішнього енергозабезпечення не витримують виробничого навантаження.

Оснащення сховищ державних архівних установ не відповідає сучасним вимогам. Не вистачає засобів пожежогасіння, охоронної і протипожежної сигналізації. Через відсутність у сховищах вентиляційних, вимірювальних приладів та систем кондиціювання не вдається витримувати оптимальний волого-температурний режим, забезпечити дотримання фізико-хімічних показників збереженості документів. Протягом багатьох років не проводиться робота із створення копій для страхового фонду і фонду користування документами - переведення інформації на іншу основу з метою її збереження у разі втрати або пошкодження оригіналів, а також відновлення згасаючих текстів, проведення якісної реставрації тощо.

Через нестачу матеріально-технічних, фінансових і трудових ресурсів архівні установи не в змозі планомірно і повноцінно поповнювати Національний архівний фонд документами, задовольняти на належному рівні зростаючий попит громадян, держави і суспільства на інформацію, а також створити архівістам і користувачам необхідні умови для роботи з документами.

Нині стрімко нарощуються обсяги документування, що пояснюється кардинальними соціально-економічними реформами. Процес припинення діяльності державних установ та організацій супроводжується передачею до державних архівів значної кількості документів.

У той же час архівосховища майже заповнені. Відсутність вільних площ не дає змоги комплектувати архіви. В архівних підрозділах підприємств, установ та організацій понад встановлені строки зберігається близько 1 млн. 600 тис. справ.

Через відсутність коштів на виготовлення свідоцтв не проводиться державна реєстрація документів приватних архівних зібрань як складової Національного архівного фонду.

Недостатність фінансування не дає змоги поповнювати Національний архівний фонд документами культурної спадщини України, що знаходяться за кордоном, та документами іноземного походження, що стосуються історії України, не проводиться робота з їх виявлення і взяття на облік.

Чимало проблем виникає з розширенням сфери електронного документотворення та документообігу. Не впроваджуються новітні інформаційно-комунікаційні технології, унаслідок чого стає реальною загроза безповоротної втрати значної частини цінної інформації - електронних документів та інших ресурсів в електронному вигляді.

Потребують державної підтримки підготовка кадрів для архівних установ і проведення наукових досліджень у галузі архівознавства, документознавства та інформатизації. Існує невідповідність між зростаючою потребою суспільства в інформації та можливостями архівних установ у її задоволенні.

Розв'язати перелічені та інші проблеми без стабільного бюджетного фінансування неможливо.

Комплекс матеріально-технічних, фінансових, організаційних і кадрових проблем потребує концептуального підходу до їх розв'язання із застосуванням програмно-цільового методу.

II. Мета та основні завдання

Мета Програми полягає у сприянні реалізації державної політики на пріоритетних напрямах розвитку архівної справи, концентрації на цих напрямах фінансових, матеріальних та інших ресурсів, виробничого і наукового потенціалу, а також координації діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій у розв'язанні найважливіших проблем документально-інформаційної сфери.

Основними завданнями Програми є:

III. Фінансове забезпечення

Фінансове забезпечення Програми здійснюватиметься за рахунок коштів державного бюджету, а також інших джерел.

Для виконання Програми необхідно близько 455 млн. гривень, чи 91 млн. гривень щороку. Обсяг асигнувань уточнюється в процесі підготовки проекту Програми.

IV. Очікувані результати

Виконання Програми дасть змогу:

На початок
На початок