Головна сторінка | Архів новин | Архіви в світі | Корисні посилання | Контакти | Карта порталу

Інтерв'ю з Головою Державного комітету архівів України
О. А. Удодом на українському радіо "Культура"

від 02.10.2008 р., о 9.00

Відповіді на питання до Голови


Ведуча: Пане Олександре, я б хотіла поставити вам перше запитання. На вас лежить велика відповідальність за функціонування всієї архівної системи. Скажіть, будь ласка, що являє собою архівна система, підконтрольна Державному комітету архівів України?

Голова: На сьогодні в Україні склалася досить розгалуджена і дієва система архівних установ, здатна задовольнити потреби фізичних та юридичних осіб. Вона налічує 694 архівні установи, безпосередньо підпорядковані Державному комітету архівів України як центральному органу виконавчої влади у сфері архівної справи та діловодства. Серед них: дев'ять центральних державних архівів, два з яких утворено у 2007 р. як відповідь на виклики часу (Центральний державний електронний архів України, Центральний державний архів зарубіжної україніки), Український науково-дослідний інститут архівної справи та документознавства, Державна наукова архівна бібліотека, Державний центр збереження документів НАФ, 27 державних архівів областей, мм. Києва та Севастополя, 468 архівних відділів райдержадміністрацій та 167 архівних відділів міських рад.

Крім того, Держкомархів співпрацює з 9 галузевими державними архівами, архівними відділами Національної академії наук України, музеями, бібліотеками, архівними підрозділами органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які є фондоутворювачами, тобто джерелами поповнення Національного архівного фонду.

У більшості країн СНД чітку централізовану систему керування архівами було зруйновано. Так, вищий орган, відповідальний за координацію архівної справи у Російській Федерації, має статус агентства і знаходиться у структурі Міністерства культури Російської Федерації. Але завдяки тим, хто стояв на чолі архівної галузі у 90-х роках - це Б. В. Іваненко, Р. Я. Пиріг, Г. В. Боряк - в Україні збереглася струнка централізована система. До речі, 20 жовтня ми проводимо Всеукраїнські наукові читання, присвячені пам'яті Б. В. Іваненка, його внеску у розбудову архівної галузі.

Валерій: Яка існує відповідальність за збереження документів підприємств? Адже дуже часто трапляється, що документи, необхідні для призначення пенсії, не можна віднайти.

Голова: Це питання віддзеркалює типове явище у нашій країні. У 90-х роках у період розвитку т. зв. кооперативного руху виникало безліч фірм, підприємств, установ та організацій, що брали людей на роботу без належного оформлення документів і часто видавали зарплату у конвертах. Крім того, треба зважити і на примітивний рівень діловодства, який існував у таких установах. Зараз, коли люди намагаються віднайти документи, які б підтверджували стаж їх роботи та розмір заробітної плати у цей період, виявляється, що підприємства чи установи було ліквідовано. Це упущення того часу.

Зараз це питання врегульовано. Коли підприємство ліквідовується, то його не вносять до реєстру, поки його документи не буде систематизовано та передано на архівне зберігання. Крім того, за ініціативою Державного комітету архівів в Україні створюється мережа т. зв. трудових архівів, утворених при сільських, селищних, міських радах, районних та обласних державних адміністраціях. Тут зберігаються документи підприємств, установ та організацій, які не є документами Національного архівного фонду та мають зберігатися на місцях. Зараз в Україні таких архівів вже майже тисяча.

Марія, Київ: Чи збереглися документи на володіння землею до 1917 року? Бо те, що зараз продається - це крадена земля.

Голова: Так, у наших архівах є документи до 1917 року, за допомогою яких можна прослідкувати генеалогію родів, земельні відносини. Існує проблема збереження тих документів, які містять відомості про право на землю. Є випадки, коли архівні відділи, де вони зберігаються, знищуються зловмисниками.

Додзвонювач: У мене одразу два питання: скільки повинні зберігатися документи, наприклад, інколи вони зберігаються лише три роки, та чи існує якась інформаційна лінія, де можна отримати інформацію про місцезнаходження документів тих чи інших підприємств?

Голова: Проблема терміну збереження документів часто порушується у листах громадян до Державного комітету архівів. Справа в тому, що кожне підприємство має свою індивідуальну номенклатуру справ, де зазначено термін їх збереження, який залежить від важливості того чи іншого документа. Ті ж документи, які належать до Національного архівного фонду, зберігаються постійно. З питання пошуку документів підприємств рекомендую звертатися до обласних державних архівів та безпосередньо до Державного комітету архівів.

Ведуча: Як архіви забезпечені спеціально пристосованими приміщеннями для зберігання архівних документів?

Голова: Перше з трьох головних завдань, що стоять перед державними архівами, - це збереження документів. Останнє типове приміщення для архівів було збудоване у 1992 році для Державного архіву Житомирської області. Крім того, на початку 90-х років було прийнято рішення про передачу архівних приміщень ЦК Компартії України системі державних архівів України.

Додзвонювач: Цього року я віднайшов сліди своїх репресованих родичів в архіві на Кутузова, 8, дізнався, що вони були заслані до Уманської тюрми. Хотілося б дізнатися, де можна віднайти документи про місце захоронення моїх рідних.

Голова: Я рекомендую тим громадянам, які телефонують з індивідуальними запитаннями, приїхати на особистий прийом до Державного комітету або написати листа, який буде гарантовано розглянуто. Якщо в архівах є документи, які відображають долю репресованих, то ми можемо задіяти не лише Центральний архів громадських об'єднань (вул. Кутузова, 8), а й обласні архіви, Галузевий архів Служби безпеки України. Копії документів буде обов'язково передано заявнику. Але слід пам'ятати, що партійні документи були свого часу добре "почищені".

Ніна: У 80-х роках я писала листа до ЦК Компартії України з переліком недоліків, на які я хотіла звернути увагу. Після цього до мене засилали убивць. Я хочу дізнатися, хто це робив.

Голова: Документи ЦК Компартії України, епохи шістидесятництва, 80-х років зберігаються у Центральному державному архіві громадських об'єднань України (м. Київ, вул. Кутузова, 8).

Антоніна: Я досліджую генеалогічне дерево своєї родини. Скажіть, будь ласка, чому відповідні документи, які я отримала з Алтайського краю, були безкоштовними, а у нас я мусила заплатити чималі кошти.

Голова: Генеалогічні запити є одними з найбільш популярних у нашій системі. Вони разом з майновими питаннями є платними. Ціни, затверджені Кабінетом Міністрів України, ми регулярно публікуємо на сайті Державного комітету архівів, де громадяни можуть з ними ознайомитися. Існують також окремі організації або товариства, які займаються генеалогічними дослідженнями, але я б порадив звертатися безпосередньо до обласних державних архівів. Гроші за ці послуги невеликі, навіть символічні. Я вважаю недоліком нашої системи, що протягом 2007 року архівною системою було заробленно лише 1 млн. 470 тис. грн.

Микола: Чи можете ви стверджувати, що не відбувалася передача архівних документів до Москви після проголошення незалежності? Також прошу вас розповісти про Державний архів м. Києва, який очолює Купченко Віра Петрівна.

Голова: Архівні документи до Москви не потрапили, так як під час підписання угоди у Біловезькій пущі було досягнуто домовленості, що архіви, які на грудень 1991 року знаходяться на території України, Росії та Білорусі, там і залишаються. Переміщення архівних документів після 1991 року не було. Зараз у нас існує система двосторонніх угод з 23 країнами. Особливого значення ми надаємо домовленостям з нашими сусідами. Так, у нас є угода з архівами Російської Федерації, Білорусі, взаємний обмін копіями архівних документів ми здійснюємо на безкоштовній основі. Державний архів м. Києва за результатами І півріччя 2008 р. - один з найкращих в Україні. Конкретних претензій до діяльності цього архіву у нас нема.

Петро, Київ, український націоналіст: Де можна віднайти архівні документи, що б висвітлювати знищення та сплюндрування могил бійців УПА на Західній Україні?

Голова: Державний комітет архівів є співвидавцем досить відомого видання - "Літопис УПА". Нещодавно вийшов друком 10-й том нової серії, готується 11-й том.

Я також хотів би звернути увагу і пана Петра, й інших, хто цікавиться цим питанням, що протягом останніх двох років доктором, професором Д. Вєдєнєєвим було опубліковано серію книг про діяльність бойових краївок УПА, де опубліковано багато документів.

Валентина, Київ: Моя сестра оформлювала собі пенсію, з 1971 по 1991 рік вона працювала у Міністерстві харчової промисловості, але у результаті його реорганізацій вона не може віднайти документів, які б підтверджували стаж роботи.

Голова: Я рекомендую звернутися до Державного комітету архівів з листом, детально зазначивши, де та коли працювала людина. Цей запит буде спрямовано до відповідних архівів, після отримання відповіді - поінформовано заявника.

Голова: Хотілося б також торкнутися питання міжнародного співробітництва Держкомархіву та повернення архівних документів в Україну. З вересня цього року у м. Клуш (Румунія) ми випадково вперше побачили архівний документ, що виявився листом Б. Хмельницького до одного з румунських володарів. Копію цього документу буде пізніше передано в українські архіви.

Починаючи з 2007 року, триває будівництво нового комплексу споруд центральних державних архівних установ. Зараз збудовано четвертий поверх одного з 15-поверхових корпусів.

Сьогодні у Галузевому архіві Служби безпеки України відкривають новий, обладнаний комп'ютерами інформаційно-довідковий зал. Це є новим кроком в організації архівної справи, що йде у руслі світових тенденцій. На Світовому конгресі архівістів у м. Куала-Лумпур (Малайзія), який ми відвідали у липні цього року, акцентувалася увага саме на електронному документі, Інтернет-ресурсах, використанні інформаційних технологій. Кожен громадянин, у т. ч. й український, повинен мати право на цілодобовий доступ до архівних документів за допомогою комп'ютера, під'єднаного до мережі Інтернет. Галузевий архів Служби безпеки України зробив перший крок у цьому напрямку.

Пріоритетними для нас завданнями є співпраця з Українським інститутом національної пам'яті як державним органом у сфері історичної пам'яті України та виконання програми заходів по Голодомору-75, запланованих на листопад цього року.


На початок
На початок