Головна сторінка | Архів новин | Архіви в світі | Корисні посилання | Контакти | Карта порталу

Інтерв'ю з Головою Державного комітету архівів України д. і. н., проф. О. А. Удодом у прямому ефірі інформаційно-музичної програми "Знакова постать" на Українському радіо "Культура"


Ведуча: Ми маємо сьогодні нагоду поговорити, де шукати правду, як звернутися до архівів, що таке державний архів України, бо наша знакова постать цього разу - Олександр Андрійович Удод, Голова Державного комітету архівів України, доктор історичних наук, професор. Отже, що таке державний архів України, архівна система в цілому?

Голова: Хотілося б відзначити, що 24 грудня збіглися у часі дві дати. Згідно Указу Президента від 30 жовтня 1998 року, тобто протягом вже десяти років, ми відзначаємо своє професійне свято - День працівників архівних установ. І якраз учора виповнилося п'ятнадцять років нашій архівній конституції - Закону України "Про Національний архівний фонд та архівні установи", який прийнято 24 грудня 1993 року. Звичайно, до Закону про НАФ вносилися певні корективи, але в цілому він витримав випробування часом та продовжує забезпечувати правові умови для нормального функціонування архівної галузі.

24 грудня 3 400 чоловік відзначали своє професійне свято, яке можна охарактеризувати і як всенародне, бо крім архівних установ та трудових архівів разом з нами працюють кілька тисяч архівних підрозділів підприємств, установ та організацій - фондоутворювачів Національного архівного фонду. Указом Президента від 22 грудня 2008 року чотирнадцять архівістів відзначено орденами, медалями та почесними званнями України. За роботу з виявлення документів по Голодомору 1932-1933 років в Україні також відзначено чотири наших архівісти.

У 2008 році ми зробили значний прорив по багатьох напрямах нашої діяльності. Хотілося б акцентувати увагу на тому, що ми зробили суттєві кроки у плані демократизації архівної галузі, відкритості архівних установ, доступу до документів. По-друге, ми зробили суттєві кроки на шляху до перебудови нашої виставково-презентаційної діяльності. Ми розуміємо, що не кожен може приїхати до центральних київських чи обласних архівів, тому постійно організовуємо виставки з нагоди ювілейних дат або дат історичного календаря.

Однією зі знакових виставок була українсько-шведська виставка архівних документів та музейних експонатів, яка відкрилася 1 жовтня 2008 року за участю Президента України та короля Швеції. Реалізовано масштабні проекти з дослідження тематики Голодомору. Архівістами виявлено понад 210 тисяч нових документів. Раніше дослідники могли оперувати лише 10 тис. документів. Реалізуються також проекти з документального дослідження Української революції 1917-1921 років. Зараз ми готуємо відповідні виставки до річниці Акту злуки, битви під Крутами. Поза увагою архівістів не залишилися питання, пов'язані із гетьманським періодом в історії України: 350-річчям Конотопської битви, 300-річчям Батуринської трагедії, 300-річчям Полтавської битви тошо.

У 2008 році вперше за сімнадцять років незалежності стався суттєвий поступ у будівництві. Будівництво нашого основного комплексу споруд по вул. Солом'янській, 24 ведеться дуже високими темпами.

Питання:
Валерій, Київ. Маю таку мрію - дослідити свій родовід. У мене до Вас два запитання: по-перше, куди з'явитися, як зробити перші кроки на цьому шляху, і, по-друге, чи можна це зробити безкоштовно або дуже дешево?

Голова: Пан Валерій проживає у місті Києві, тому я рекомендував би звернутися до Державного архіву Київської області, який знаходиться у Києві по вул. Мельникова, 40. Родовід можна прослідкувати по метричних книгах, ревізьких казках. Зараз з органів юстиції на державне зберігання до архівів передано книги реєстрації актів цивільного стану по 1933 рік включно.

Олексій, Бровари: Чи є хронікальні кадри, які свідчать про звірства московсько-більшовицьких окупантів під час Другої світової війни і чому вони приховуються? І друге питання, у XVII ст. на Правобережній Україні православна церква мала лише 23 парафії, а майже усі церкви були уніатські, тобто греко-католицькі. Чому архівні матеріали такі бідні на документи, що стосуються церкви, і не хочуть говорити про ці речі?

Голова: Я поділяю тривогу нашого слухача щодо повноти архівних документів, у т. ч. фото, фоно- та кінодокументів, які зберігаються у наших архівах. Ясна річ, у роки тоталітаризму архіви знаходилися під наглядом НКВС, і тоді правда приховувалася від людей. Ми по крупинках збираємо такі документи. Так, нещодавно отримали фотодокументи з Федерального архіву Німеччини. Особисто посол Німеччини в Україні пан Гаймзьот передав понад 240 фотографій, вивезених фашистами з України. Ці документи поповнили нашу колекцію періоду 30-х років. Оскільки греко-католицька церква зазнала репресій, то архіви ці нищилися. Ми не можемо сьогодні сказати про повноту цих документів.

Руслан Морозовський, м. Київ: Мій дід був замордований у 1930 році у Бердичівській тюрмі. Тоді йому було 40 років. Його пізніше визнали невинним та випустили, але у тюрмі дід захворів і незабаром помер. Де мені знайти документи, щоб там була фотографія мого діда?

Голова: Таких справ дуже багато, вони зберігаються у справах репресованих, насамперед у Галузевому державному архіві СБУ та їхніх обласних відділеннях. Якщо відомо, що тюрма знаходилася у м. Бердичеві, то можна звернутися до Державного архіву Житомирської області або Державного комітету архівів України, який знаходиться по вул. Солом'янській, 24.

Вадим з Луганщини: У Росії є фірми, які за кілька тисяч доларів займаються створенням або написанням родоводу. Чи стикалися ви з роботою таких фірм у нас в Україні? Чи є у вас програма створення електронної бази даних усіх архівів, і чи планують викласти її в Інтернеті?

Голова: Фірми, громадські товариства, організації, які виконують послуги щодо складання генеалогічного дерева, діють і в Україні. Є Генеалогічне товариство України, в Інтернеті можна знайти його сайт. Практично у кожному обласному центрі є спеціалісти, які займаються генеалогією, але я рекомендував би звертатися до обласних державних архівів. Згідно відповідної постанови уряду усі державні архіви надають два види послуг. Перший вид - це так звані адміністративні, тобто ті, які ми як орган влади надаємо безкоштовно. Це зазвичай запити соціально-правового характеру. Генеалогічні запити та ті, що стосуються питань, пов'язаних зі спадком та власністю, є платними. Є наказ Державного комітету архівів України про порядок ціноутворення, кожен державний архів області має свої мінімальні прейскуранти цін на послуги. Електронна база даних - це новий стратегічний нарямок у діяльності нашої архівної системи. Зараз ми оцифровуємо велику кількість архівних документів. Інтернет-портал Державного комітету архівів України є загальнодоступним. На ньому можна ознайомитися з опублікованими у режимі он-лайн виставками, яких розміщено понад 90. За 2008 рік на порталі опубліковано вісімнадцять збірок документів та матеріалів з тематики Голодомору.

Ліна, Київ: Висловлюю щиру подяку за виставку про Голодомор. Мені також хотілося б зазначити, що річницю Полтавської битви у 2009 р. слід відзначати як рік повстання Мазепи разом з українським козацтвом за свободу та незалежність України проти московського ярма. А Батуринська трагедія і Полтавська битва були результатами цього повстання. Не можна оминути увагою і 91-у річницю проголошення Універсалу про незалежність України де-факто її першим президентом М. Грушевським, бо саме Універсал став основою злуки та всіх наступних подій.

Голова: З точки зору історика підтримую патріотичну позицію пані Ліни стосовно Полтави. 300 років Полтави не можна вирвати з контексту усіх подій, які відбувалися на початку XVIII ст. Дійсно, це був воєнно-політичний виступ гетьмана І. Мазепи і укладення українсько-шведського союзу. За участі українських архівістів у 2008 році було відкрито відповідну виставку. Зараз ми працюємо над копіюванням та поверненням в Україну документів т. зв. "Батуринського архіву". Крім того, не залишаючи поза увагою знаменні події Української революції, ми готуємо дві великі виставки, присвячені Акту злуки УНР і ЗУНР та бою під Крутами.

Юрій: Чи є у нас в архівах якісь документи про битву під Берестечком і про триста козаків, які захищали відступ Б. Хмельницького під керівництвом Богуна?

Голова: Документи, що стосуються битви під Берестечком, у переважній своїй кількості знаходяться у російських архівах. У нас є угода з російськими колегами щодо виявлення, публікування та повернення в Україну копій архівних документів. Однак слід зазначити, що у музеї, присвяченому цій битві, достатньо документів, які показують її правдиву історію.

Надія Дмитрівна, "онучка полтавського куркуля і чернігівського козака": Ми хотіли б дізнатися про свій родовід. Назвіть телефон архіву, за яким я можу звернутися.

Голова: З пошуку генеалогічної інформації я б радив звертатися не до приватних організацій, а до, наприклад, Державного архіву Чернігівської області, тобто спеціалістів, фахівців своєї справи.

Анатолій з Оболоні: З висловлювань зрозуміло, що правду потрібно шукати в архівах. А чи не очищувалися архіви від правдивої інформації? Що вам, пане Олександре, відомо про "чистки" архівів і коли така чистка була останньою в Україні?

Голова: За сімнадцять років незалежності "чисток" архівів не було. Були прикрі історії з крадіжками архівних документів. На сьогодні вже діє нова стаття у Кримінальному кодексі України, яка передбачає кримінальну відповідальність за втрату документів НАФ, тому навряд чи хто наважиться на "чистку" архівів.


На початок
На початок