28.02.2005 № 21-31-1052

Голові
Державного комітету архівів України
БОРЯКУ Г.В.

вул. Солом'янська, 24, Київ, 03110


 

 

 

 

Шановний Геннадію Володимировичу!

У Центральній виборчій комісії розглянуто Ваше звернення від 3 лютого 2005 року № 01-136 щодо надання роз'яснення стосовно особливостей порядку доступу правоохоронних органів, судів та адвокатури, а також пересічних користувачів до виборчої документації, що зберігається в державних архівних установах, та її використання.

Порядок доступу вищезазначених суб'єктів інформаційних відносин до зазначеної виборчої документації та її використання визначається насамперед Конституцією України.

Згідно із частинами другою та третьою статті 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Відповідно до частини п'ятої статті 88 Закону України "Про вибори Президента України" державні архівні установи забезпечують доступ до виборчої документації виборів Президента України в порядку, встановленому законодавством України.

У Законі України "Про інформацію", зокрема в положеннях статей 9 та 10, гарантується право на інформацію всіх громадян України, юридичних осіб, що передбачає можливості вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів здійснення завдань і функцій. Це право забезпечується вільним доступом суб'єктів інформаційних відносин до статистичних даних, архівних, бібліотечних і музейних фондів; обмеження цього доступу зумовлюються лише специфікою цінностей та особливими умовами їх схоронності, що визначаються законодавством.

Основні питання доступу та обмеження доступу до документів Національного архівного фонду, права та обов'язки користувачів архівних документів регламентує Закон України "Про Національний архівний фонд і архівні установи", а правила користування документами архіву фізичними та юридичними особами - Порядок користування документами Національного архівного фонду України, що належать державі та територіальним громадам, затверджений наказом Державного комітету архівів України від 8 липня 2003 року № 92.

Режим доступу до відкритої та з обмеженим доступом інформації встановлено також статтями 28 - 32, 37 Закону України "Про інформацію". Доступ до відкритої інформації забезпечується, зокрема, шляхом безпосереднього її надання заінтересованим громадянам, державним органам та юридичним особам. Слід зауважити, що обмеження права на одержання відкритої інформації забороняється законом. При цьому переважним правом на одержання інформації користуються громадяни, яким ця інформація необхідна для виконання своїх професійних обов'язків.

Згідно з вимогою Закону України "Про інформацію" не підлягають обов'язковому наданню для ознайомлення за інформаційними запитами офіційні документи, які містять інформацію, зокрема, визнану у встановленому порядку державною таємницею; конфіденційну інформацію; інформацію, що стосується особистого життя громадян; документи, що становлять внутрішньовідомчу службову кореспонденцію (доповідні записки, переписка між підрозділами тощо) і пов'язані з розробкою напряму діяльності установи, процесом прийняття рішень або передують їх прийняттю; інформацію, що не підлягає розголошенню згідно з іншими законодавчими або нормативними актами. Установа, до якої звернуто запит, може не надавати для ознайомлення документ, якщо він містить інформацію, яка не підлягає розголошенню на підставі нормативного акта іншої державної установи, а та державна установа, яка розглядає запит, не має права вирішувати питання щодо її розсекречення.

З метою збереження відповідно конфіденційної і таємної інформації, що є власністю держави і знаходиться в користуванні органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності, може бути згідно з законом встановлено обмежений доступ.

Також слід врахувати встановлену заборону доступу сторонніх осіб до відомостей про іншу особу, зібраних відповідно до чинного законодавства державними органами, організаціями і посадовими особами.

Відповідно ж до рішення Конституційного Суду України у справі щодо офіційного тлумачення статей 3, 23, 31, 47, 48 Закону України "Про інформацію" та статті 12 Закону України "Про прокуратуру" (справа К.Г. Устименка) від ЗО жовтня 1997 року № 5-зп відомості про особу (освіта, сімейний стан, релігійність, стан здоров'я, дата і місце народження, майновий стан та інші персональні дані) є конфіденційною інформацією.

Враховуючи викладене, Державний архівний комітет України при вирішенні питання надання доступу громадянам України до виборчої та іншої документації, що передана виборчими комісіями на зберігання до державних архівних установ, має згідно з чинним законодавством України з'ясувати, чи містять зазначені документи інформацію, яка за своїм правовим режимом належить до конфіденційної або таємної.

У такому разі доступ до цієї інформації суб'єктів інформаційних відносин здійснюється в порядку, передбаченому законами України "Про інформацію", "Про державну таємницю" та Порядком обліку, зберігання, використання та знищення документів, справ, видань, магнітних та інших матеріальних носіїв інформації, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 листопада 1998 року № 1893.

З огляду на викладене громадянам України надано право користування будь-якими офіційними документами, у тому числі виборчими, що зберігаються в державних архівних установах, крім випадків обмеження доступу, передбачених законами, стосовно інформації, що міститься в цих документах.

Щодо питання особливостей порядку доступу до виборчої документації та її використовування правоохоронними органами, судом та адвокатурою повідомляємо.

Положеннями Закону України "Про міліцію" (пунктом 17 частини першої статті 11) встановлено, що міліція для виконання покладених на неї обов'язків наділена правом одержувати безперешкодно і безплатно від підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та об'єднань громадян на письмовий запит відомості, необхідні у справах про злочини, що перебувають у провадженні міліції.

Згідно із пунктом 3 частини першої статті 25 Закону України "Про Службу безпеки України" органам і співробітникам Служби безпеки України для виконання покладених на них обов'язків надається право одержувати на письмовий запит керівника відповідного органу Служби безпеки України від міністерств, державних комітетів, інших відомств, підприємств, установ, організацій, військових частин, громадян та їх об'єднань дані і відомості, необхідні для забезпечення державної безпеки України, а також користуватися з цією метою службовою документацією і звітністю.

Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність" (пункт 4 частини першої статті 8) оперативним підрозділам для виконання завдань оперативно-розшукової діяльності надано право витребувати, збирати і вивчати документи та дані, що характеризують діяльність підприємств, установ, організацій тощо.

Крім того, повноваження правоохоронних органів та судів визначаються відповідними процесуальними кодексами.

Так, згідно зі статтею 66 Кримінально-процесуального кодексу України особа, яка провадить дізнання, слідчий, прокурор і суд у справах, які перебувають в їх провадженні, вправі викликати в порядку, встановленому цим Кодексом, будь-яких осіб як свідків і як потерпілих для допиту або як експертів для дачі висновків; вимагати від підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян пред'явлення предметів і документів, які можуть встановити необхідні в справі фактичні дані. Виконання цих вимог є обов'язковим для таких підприємств, установ, організацій, посадових осіб.

Органами дізнання статтею 101 Кримінально-процесуального кодексу України визначені міліція, податкова міліція, начальники органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України та їх заступники, командири (начальники) військових частин, з'єднань, начальники військових установ, командири кораблів, митні органи, начальники установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, лікувально-трудових профілакторіїв, органи державного пожежного нагляду, прикордонної служби - в окремих категоріях справ, органи безпеки - у справах, віднесених законом до їх відання, а також капітани морських суден, що перебувають у далекому плаванні.

Відповідно до частини другої статті 30 Цивільного процесуального кодексу України докази, якими є, у тому числі, передана до державних архівних установ у визначеному частиною другою статті 88 Закону України "Про вибори Президента України" порядку документація, можуть бути витребувані судом. Частина друга статті 47 Цивільного процесуального кодексу України зобов'язує підприємства, установи, організації, від яких витребуються необхідні документи, надіслати їх безпосередньо до суду або видати уповноваженій судом особі. За невиконання вимоги суду подати письмові докази статтею 48 Цивільного процесуального кодексу України передбачено заходи відповідальності.

Таке ж право суду на витребування матеріалів, що мають значення для справи, закріплено статтею 38 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, суду надано право оглянути та дослідити необхідні документи за місцем їх перебування в разі складності подання цих документів.

Слід також зазначити, що правоохоронні органи та суди мають право витребувати та знайомитися з документами, що містять як відкриту, так і конфіденційну інформацію, зокрема - інформацію про особу (освіта, адреса, дата народження).

При здійсненні професійної діяльності адвокат має право збирати відомості про факти, які можуть бути використані як докази в цивільних, господарських, кримінальних справах і справах про адміністративні правопорушення, зокрема запитувати і отримувати документи або їх копії від підприємств, установ, організацій, об'єднань, а від громадян - за їх згодою; ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для виконання доручення документами і матеріалами, за винятком тих, таємниця яких охороняється законом (стаття 6 Закону України "Про адвокатуру").

Виходячи з вищевикладеного, вважаємо, що представники правоохоронних органів, суд, адвокати у порядку, передбаченому зазначеними законами, мають вільний доступ до виборчої документації, що передана виборчими комісіями на зберігання до державних архівних установ.

Крім того, пропонуємо в центральних та місцевих державних архівних установах призначити осіб, відповідальних за роботу з виборчою та іншою документацією, переданою на збереження виборчими комісіями, що, на нашу думку, є доцільним, оскільки, зокрема, дозволить забезпечити інформаційне обслуговування зазначених та інших суб'єктів інформаційних відносин відповідно до чинного законодавства України, а також встановити контроль за збереженням цієї документації.


З повагою
Голова Комісії Я. ДАВИДОВИЧ

На початок
На початок