Головна сторінка | Архів новин | Архіви в світі | Корисні посилання | Контакти | Карта порталу

Документальні виставки on-line

До 100-річчя від дня народження Муратова Ігоря Леонтійовича (1912–1973)

З фондів ЦДАМЛМ України

Ігор Леонтійович Муратов (1912–1973) – український поет, прозаїк, драматург і перекладач. Народився 28 липня 1912 року в Харкові в родині службовця. У 1930 р. закінчив хімічну професійно-технічну школу, працював на заводі "Електросталь", на Харківському тракторному заводі. У 1939 р. закінчив філологічний факультет Харківського державного університету ім. О. М. Горького. З цього ж року перебував в лавах Червоної Армії. Брав участь у поході армії до Західної України, Західної Білорусії, у війні з білофінами та у Великій Вітчизняній війні. Наприкінці 1942 р. потрапив у фашистський полон, визволений у березні 1945 р.
Після війни працював головним редактором берлінської газети "За повернення на Батьківщину". Нагороджений орденами Жовтневої Революції, Трудового Червоного Прапора, "Знак Пошани" і медалями "За відвагу", "За перемогу над Німеччиною". З 1940 р. – член КПРС.
Перші літературні спроби І. Л. Муратова побачили світ 1925 р. в газетах "Юний ленінець" та "Комсомольська Україна". З 1932 р. систематично виступав в пресі, публікував вірші, згодом – прозові, драматичні, публіцистичні твори.
І. Л. Муратов – автор кількох десятків книг. Його перу належать поетична збірка "Загибель Синьої птиці" (1934), поема "Важкий прогін" (1935); повість у віршах для дітей "Весела балка" (1935), "Сашкові казки" (1937), "Багаття" (1940), поема "Двадцятий полк" (1941), "Поетичні трилогії" (1946), "Повість про щастя", "Хороші сусіди" (1948), поема "Весілля Ганни Чередник" (1949), "Трибуна", "Широка дорога", "Слово про Харків" (1950), "Ідуть богатирі", "Піонерське слово" (1951), "Лірика" (1954), "Любов і зненависть моя", книга для дітей "Весело, сонячно, дружно" (1960), "Битва за сонце", "Очі" (1962), "Осінні сурми" (1964), "Каравани" (1966), "А безіменних не було" (1967), "Надвечірні птахи" (1969), "Жовтневі мажори" (1970). Серед прозових творів І. Л. Муратова – "Буковинська повість" (1951; Державна премія СРСР), повісті "Жила на світі вдова" (1960), "Свіже повітря для матері" (1962), документальна поема в прозі "Дорога до сина" (1967), романи "У сорочці народжений" (1964) та "Сповідь на вершині" (1971), збірка літературно-критичних статей "Сперечаючись, заперечую, стверджую" (1969). І. Л. Муратов написав також лібрето опер "Одним життям" і "Буковинці", п’єси "Радісний берег" (1961), "Стара ширма" (1963) та ще кілька драматичних творів у співавторстві. Помер І. Л. Муратов 29 березня 1973 р. у Харкові.
На ювілейній онлайновій експозиції представлено 77 документів з особового фонду І. Л. Муратова в ЦДАМЛМ України (ф. 148, оп. 1, 2 документів за 1920–1973 рр.), а також особових фондів письменників Ю. К. Смолича (ф. 169), Л. Д. Дмитерка (ф. 596), М. І. Чабанівського (ф. 755), Л. С. Первомайського (ф. 211), В. П. Козаченка (ф. 400), А. Ф. Турчинської (ф. 322), письменника-перекладача М. М. Ушакова (ф. 161), композитора А. Й. Кос-Анатольського (ф. 124), поетів та перекладачів П. Г. Тичини (ф. 464), М. О. Упеника (ф. 937) та ін., колекції документів сценарно-редакційної колегії Держкіно УРСР і репертуарно-редакційної колегії по драматургії Міністерства культури УРСР (ф. 1127), фонду Національного комітету із Державних премій України ім. Тараса Шевченка (ф. 979) тощо. Матеріали виставки, систематизовані за тематико-хронологічним принципом, презентують усі періоди життя майстра – від фотографій юнацьких років та ранніх автографів до документів про вшанування пам’яті І. Л. Муратова.
На початок
На початок