Головна сторінка | Архів новин | Архіви в світі | Корисні посилання | Контакти | Карта порталу


Документальні виставки on-line

Піскорський Костянтин Володимирович (1892-1922). До 120-річчя від дня народження

Художник Костянтин Володимирович Піскорський (1892-1922) - унікальна постать в українському мистецтві 1920-х рр., представник футуризму, авангарду та головним чином сецесії. Народився К. В. Піскорський 6 травня 1892 р. у Києві в родині приват-доцента Київського університету Св. Володимира В. К. Піскорського та домашнього вчителя З. З. Піскорської. У 1897 р. жив з батьками в Парижі та Барселоні. З 1902 р. навчався у чоловічій гімназії Ніжина при Історико-філологічному інституті ім. князя Безбородька, у 1905 р. переїхав з батьками до Києва, а згодом, у 1906 р., до Казані, де 1910 р. поступив в Першу Імператорську чоловічу гімназію. Невдовзі поступив в Казанський університет на юридичний факультет. В вересні 1911 року К. В. Піскорський після трагічної смерті батька повернувся з родиною до Києва. Після закінчення навчання у 1915 р. працював у Державному банку. У травні цього ж року одружився з Н. В. Калашніковою, студенткою Вищих жіночих курсів. Працював санітаром у лазареті № 6 м. Києва. Був мобілізований, але за станом здоров’я визнаний непридатним до служби у діючій армії. Закінчив короткострокові курси при Київському Військово-окружному інтендантському управлінні із званням чиновника резерву, був призначений на посаду заурядного воєнного чиновника Управління інтендантської армії Південно-Західного фронту у Бердичеві. З 1916 р. продовжив службу у цьому відомстві, а згодом – в Управлінні військових сполучень Кам’янця-Подільського. Отримав звання колезького асесора та був переведений на військову службу в Київ. Восени 1917 р. повернувся з армії. У 1918 р. продовжив службу у Державному банку м. Києва. В травні 1919 р. К. В. Піскорський був взятий на облік Добровольчою армією, одночасно навчався в майстерні професора Г. І. Нарбута, обраний членом Професійної спілки художників Києва. Брав участь у її Першій мандрівній виставці, де експонувалися чотири його композиції. З 1920 р. за призначенням Київського повітового ревкому К. В. Піскорський працює вчителем в селі Совки на Київщині: навчає дітей грамоті, читає селянам лекції з літератури, історії, мистецтва. За його редакцією у с. Совки виходив рукописний журнал. Крім того, створив самодіяльний театр, де був режисером, оформителем, постановником і композитором. Помер 22 березня 1922 р. в Києві, у шпиталі на вул. Воровського, від висипного тифу. У ЦДАМЛМ України зберігається великий особовий фонд К. В. Піскорського (ф. 335, оп. 1, 2, 1890-1992 рр.), документи якого лягли в основу ювілейної онлайнової експозиції. Частина документів фонду представлена у двох виданнях, упорядкуванням яких займалася племінниця художника, мистецтвознавець О. О. Новікова (1. Художник інших світів. З творчої спадщини К. Піскорського (1892-1922) / Упор. О. О. Новікова; Державний комітет архівів України, Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України. - К., 2003; 2. Костянтин Піскорський: [Художній альбом] / Упор. О. Новікова. - К.: Родовід, 2006). Більшість з нині представлених робіт К. В. Піскорського експонуються вперше. Їх доповнюють біографічні документи художника та членів його родини, автографи його прозових творів, численні фотографії тощо. Документи, що охоплюють 1892-1945 рр., систематизовано за тематико-хронологічним принципом.


На початок
На початок