Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України свого часу взяв на себе важливу просвітницьку місію, започаткувавши віртуальний проєкт «Архів-музей на допомогу вчителям». Наразі ця ініціатива є актуальною та затребуваною. За умов дистанційного навчання контент проєкту є додатковим джерелом інформації як для викладачів, так і учнів.

У межах віртуальної експозиції ЦДАМЛМ продовжує публікацію на своїх нтернетресурсах серії документальних матеріалів, присвячених літературно-мистецькому поколінню 20-30-х років ХХ століття. Це був час зародження та творчого розквіту нової української культурної еліти, зухвало придушеної тоталітарним режимом. Цього разу мова піде про ще одного непересічного представника «Розстріляного відродження» – українського поета, прозаїка, першого голову Спілки письменників України, перекладача, громадського та політичного діяча Івана Кулика (1897–1937).

Іван Кулик належав до когорти тих людей, які вочевидь прагнули бути корисними своїй Батьківщині. У нього було безліч нагод залишитися за кордоном. Але він щоразу повертався…

Його біографія насичена свідченнями не тільки активної літературної діяльності, а й громадсько-політичної. Така наполегливість та ідейна спрямованість за будь-яких обставин докладати зусиль до розбудови питомо українських інституцій, ймовірно, була не до вподоби владному режиму. До письменника застосували стандартну схему НКВС: арешт – жорстокі допити – вибите зізнання у шпигунстві – страта. До реабілітації у 1956 році Іван Кулик офіційно вважався загиблим 14 жовтня 1941 року під час Другої світової війни.