• In English
  • Державна архівна служба України
    Офіційний вебпортал органу виконавчої влади

    Портал працює в тестовому режимі. Зауваження та пропозиції
    надсилати на tsdea@arch.gov.ua
    “Архіви, Пам’ять і Знання”: Нове гасло “відкритого конгресу” Відкритого суспільства

    ХV Міжнародний конгрес архівів 23-28 серпня 2004 р.,м. Відень, Австрійська Республіка

      • Інформація про конгрес
      • Офіційні документи

    У черговому всесвітньому архівному форумі, що проходив у столиці Австрії 23-28 серпня 2004 р. під гаслом “Архіви, Пам’ять і Знання”, за дорученням Уряду України взяла участь офіційна делегація держави.

    Понад 2000 делегатів представляли на конгресі 116 країн світу. Делегація України виявилися цього разу однією з найбільш репрезентативних, – уперше в її складі було 37 делегатів: керівників та провідних спеціалістів архівних установ. У ході роботи 156-ти тематичних секцій, засідань комітетів, комісій та робочих груп Міжнародної ради архівів світовою архівною спільнотою обговорено найактуальніші проблеми розвитку архівної справи, розглянуто досвід окремих держав у розбудові законодавчої, організаційної та матеріальної бази діяльності архівів. Загалом наукова й професійна програми конгресу включали більш як 200 заходів, присвячених найрізноманітнішим проблемам. Прозвучали доповіді понад 400 представників різних країн світу.

    На урочистому відкритті конгресу було виголошено привітання від Федерального Президента Австрії Хайна Фішера, Уряду Австрійської Республіки, мера Відня, Президента МРА, Генерального директора державних архівів Австрії Лоренца Міколецького. Своїми думками про конгрес поділилися відомі у світі політики, науки і куільтури діячі: Ганс Туппі, всесвітньо відомий біохімік, Фердинанд Лацина, керівник Австрійської ліги із захисту прав людини, Герхард Рот, письменник, Іван Івані, видатний журналіст і драматург, людина, що пережила Голокост.

    Тематичні сесії конгресу охопили три стратегічних блоки проблем:

    І. “Архіви та Пам’ять” (38 сесій, згрупованих за такими ключовими на сьогодні проблемами: “Концепція Пам’яті”, “Ризик, втрати і відновлення”, “Збереження віртуальної Пам’яті”);

    ІІ. “Архіви та Знання” (66 сесій; проблеми: “Професійний розвиток”, “Стандарти і передовий досвід”, “Дослідження”);

    ІІІ. “Архіви та Суспільство” (52 сесії; проблеми: “На службі суспільства”, “Захист, допомога тим, хто її потребує, доступ”, “Правові питання”).

      • Відбулося 16 засідань проблемних груп і семінарів, круглих столів.

    Члени української делегації відвідали понад 50 секційних засідань, семінарів і засідань робочих груп, у тому числі з таких проблем: створення й функціонування електронних документів і електронних архівів, зокрема автентичності, збереження й публічного регулювання електронних документів; природних та техногенних катастроф (повені, землетруси, пожежі), крадіжок та інших втрат документів й підготовленості архівів до них; реституції переміщених архівів; збирання й збереження “усної історії”; авторського права і права інтелектуальної власності в архівній сфері; оцифровування писемної спадщини; автоматизації й інформатизації архівів; застосування Кодексу етики архівістів тощо.

    Суттєві досягнення державної архівної служби України було продемонстровано на круглому столі “Архіви колишніх комуністичних партій”, де підбивалися підсумки опрацювання цього надзвичайно важливого сегмента архівної спадщини країн Східної Європи новітньої доби. Україна однією з перших завершила складний процес інтеграції колишніх компартійних архівів до системи державних архівів та забезпечення публічного доступу до них. На таємному зберіганні в державі залишилося лише 0,17 % таких документів, тоді як у Казахстані цей показник складає – 5 %, Киргизстані – 50 %, у Російській Федерації – 60 %.

    Корисною для членів делегації стала участь у засіданнях круглого столу “Блакитний щит-2004”, де розглядалися проблеми міжнародної координації зусиль із захисту світової культурної спадщини.

    Про організацію підготовки архівів до непередбачуваних катастроф техногенного характеру на прикладах архівів Чехії та Німеччини йшлося на засіданні круглого столу “Підготовка до загрози”. Учасникам було презентовано книгу відомого чеського архівіста М. Дуровича з проблем реставрації та консервації документів та книг, що, зокрема, постраждали від повені. На семінарі “Підготовка до загрози та відновлення” розглядався практичний досвід голландських архівістів з урятування документів під час повені. Вони ж поділилися досвідом із запобігання корозії документів на майстер-класі “Оброблення архівних документів після пошкодження залізогелевим чорнилом”.

    На круглому столі “Оцінювання збитків: інструменти”, організованому Комітетом МРА із збереження архівів у помірному кліматі, було розглянуто універсальну процедуру оцінювання у найкоротші терміни збитків шляхом ретельного вивчення фізичного стану документів.

    Особливий інтерес членів делегації викликала сесія “Проект за документами Радянської військової адміністрації в Німеччині”, присвячена спільному російсько-німецькому проекту опрацювання архіву Радянської військової адміністрації в Німеччині (РВАН). Метою проекту є створення електронного архіву РВАН (в електронному вигляді представлено описи й зображення понад 60 тис. документів). Після завершення роботи всі розсекречені документи фондів РВАН стануть доступними для дослідників як через локальну мережу Державного архіву РФ, так і у Федеральному архіві Німеччини. Ці документи, донедавна тотально засекречені, зокрема, містять відповіді на ключові питання щодо пошуків і повернення втраченої й переміщеної у роки Другої світової війни і в перші повоєнні роки архівної спадщини України.

    На засіданні робочої групи з розроблення міжнародного проекту “Архіви і права людини” розглядалися методологічні засади та практичні аспекти створення бази даних й підготовки довідника по архівах репресивних режимів у різних країнах світу у ХХ столітті. Передбачається організація спеціального міжнародного форуму, а також виставки архівних документів з проблеми. У цьому перспективному проекті запропоновано взяти участь й Україні.

    Спеціальний колоквіум архівів Центральної Європи (26 серпня) було присвячено ознайомленню зі структурою та завданнями архівних служб, унікальними фондами, проблемами та завданнями архівів різних країн регіону. У засіданні взяли участь представники товариств і об’єднань архівістів з Австрії, Греції, Латвії, Німеччини, Польщі, Румунії, Словаччини, Угорщини, України, Чехії.

    З доповідями від України на конгресі виступили: керівник делегації Г. В. Боряк (“Електронні архіви в неелектронному суспільстві (З досвіду України у створенні архівних інформаційних систем)”), К. Є. Новохатський (“Архіви колишньої Компартії України: досвід інтеграції до системи державних архівних установ”), І. Б. Матяш (презентація “Архіви України” на колоквіумі архівів Центральної Європи), Г. В. Папакін (“Переміщені архіви: Спадщина поділеного світу”).

    Вражаючі досягнення у галузі технічного оснащення архівів, зокрема новітньою репрографічною технікою, засобами консервації, реставрації, оцифровування й мікрофільмування, демонстрували на виставкових стендах фірми-виробники й постачальники з Австрії, США, ФРН, Чехії, інших країн.

    З досвідом організації роботи архіву, сучасними архівними технологіями члени української делегації ознайомилися під час відвідання Державного архіву Австрії.

    На черговій Конференції Європейського відділення МРА (23 серпня) обговорювалися ключові проблеми архівів країн Євросоюзу – організація міжнародного архівного трейнінгу, формування електронного інформаційного масиву “Спільна архівна спадщина”, впровадження рекомендацій ЄС щодо доступу до архівів та електронних документів; план дій щодо попередження катастроф в архівах (у тому числі – створення опорних пунктів “швидкого реагування” у різних країнах, що дозволило б мінімізувати втрати архівів під час стихійних лих та техногенних катастроф); удосконалення експертизи цінності документів у період, коли обсяги документальних масивів, що їх утворює суспільство, набувають загрозливого характеру з огляду на складність керованих дій щодо відбору документів, що мають надійти на державне зберігання.

    Досягнуто домовленості щодо проведення в 2006 р. у Познані (Республіка Польща) Європейської конференції архівів під гаслом “Архівіст – професія майбутнього” (з акцентуванням на проблемах архівної освіти та місії архівіста в інформаційному суспільстві).

    На 5-й Загальній конференції Євразійського відділення МРА (27 серпня) було заслухано інформаційні повідомлення керівників архівних служб Азербайджану, Білорусі, Вірменії, Казахстану, Киргизії, Молдови, Монголії, України, Росії, а також країн-спостерігачів (Латвії, Литви, Польщі, Естонії).

    Загалом, уперше за останні роки більшість учасників відзначила позитивні зрушення й тенденції у сфері архівної справи і діловодства.

    В усіх країнах відділення спостерігається підвищення статусу працівників архівних установ, підвищення уваги з боку урядів і громадськості до проблем архівів. У більшості країн регіону затверджено або готуються комплексні програми розвитку архівної справи, зростає заробітна плата архівістів, посилюється увага до питань підготовки кадрів. Учасники одностайно відзначили як одну з провідних тенденцій сьогодення інтенсивне будівництво та реконструкцію архівних споруд (практично в усіх країнах відділення), що вичерпали свої інженерні ресурси і нині створюють загрозу для збереженості національної архівної спадщини. З огляду на початок реконструкції та будівництва комплексу споруд центральних державних архівів України в Києві, українським делегатам було запропоновано ознайомитися з досвідом будівництва і реконструкції, зокрема в Росії та Литві.

    Безсумнівно успішною можна вважати розбудову архівної справи в Казахстані – тут прийнято Державну програму розвитку галузі на 2004-2008 рр.; Управління справами Адмніністрації Президента Казахстану веде інтенсивне капітальне будівництво й реконструкцію архівних споруд. Під егідою державної архівної служби створено Центр страхового копіювання, з 2005 р. мають розпочати роботу Національний центр електронних документів та Національний центр археографії і джерелознавства. Згідно з Державною програмою “Культурна спадщина” створюється база даних “Архівна казахстаніка”, передусім за документами російських архівів. Розроблено Правила роботи з електронними документами, Основні правила правила роботи відомчих архівів.

    Комплексну програму розвитку архівної справи на 2004-2010 рр. підготовлено у Киргизії, активно опрацьовується програма “Зарубіжна киргизіка”. Вартим аналізу й запозичення можна вважати досвід архівних служб Латвії й Естонії зі створення онлайнової бази даних джерел комплектування державних архівів, тобто державного реєстру органів, установ, підприємств, організацій, що мають передавати свої архіви на державне зберігання.

    Про масштабні будівництво і реконструкцію архівних споруд, зокрема інтенсивне будівництво нового приміщення Російського державного історичного архіву в Петербурзі, повідомив керівник архівної служби Російської Федерації В. П. Козлов. Він також поінформував колег про неоднозначні результати адміністративної реформи в Російській Федерації, зокрема й про негативні, спровоковані руйнацією чіткої системи вертикальних зв’язків суб’єктів архівної справи. У зв’язку з реформою значні бюджетні кошти виділяються на опрацювання архівів ліквідованих міністерств і відомств. На вимогу архівної служби до типових положень нових міністерств і відомств включено статтю про відповідальність за організацію діловодства та відомчих архівів. Загалом, стабільність розвитку галузі в Російській Федерації забезпечується адекватним бюджетним фінансуванням упродовж останніх років.

    На конференції прийнято рішення про проведення чергового засідання загальної конференції цього регіонального відділення МРА та першого засідання Консультативної ради керівників архівних служб держав – учасниць Співдружності Незалежних Держав у вересні 2005 р. у м. Києві. Консультативну раду створено відповідно до рішення Економічної Ради СНД від 25 червня 2004 р. замість Консультативної наради, що існувала до цього.

    На Генеральній Асамблеї МРА (27-28 серпня) після постатейного обговорення й голосування було прийнято нову редакцію Статуту Міжнародної ради архівів. Серед ключових документів, прийнятих Генеральною асамблеєю МРА, – “Стратегія й Пріоритетні Сфери МРА”, “Рекомендації Міжнародній раді архівів” та “Резолюції Конгресу”.

    Перший документ визначає функції й стратегію МРА як професійної міжнародної організації архівних установ і архівістів; при цьому архівні установи мають тримати першість в ефективному реагуванні на стрімко змінювані концепції й технології щодо управління інформацією і знанням, відповідно, архіви і спеціалісти діловодних служб мають бути добре підготовленими для виконання своїх функцій й основної місії – відповідальності за збереження і публічний доступ до культурної спадщини народів світу.

    У рекомендаціях Міжнародній раді архівів, зокрема, наголошується на необхідності запровадження Всесвітнього дня архівів.

    Резолюції Конгресу-2004 спрямовані на привернення уваги урядів країн світу до необхідності об’єднання зусиль держав, народів, міжнародних організацій у справі збереження всесвітньої архівної спадщини; наголошують на виключному місці й значенні архівів у розвитку концепції культурної різноманітності, проголошеної Загальною декларацією про культурну різноманітність, одноголосно прийнятою ЮНЕСКО у 2001 р.; покликаючись на вихідну тезу про архіви як серце інформаційного суспільства, закликають уряди країн світу на Світовому Самміті Інформаційного Суспільства в Тунісі у 2005 р. підтримати заходи щодо забезпечення збереженості та загальнодоступності архівів; виходячи з визначення архівів як важливої складової колективної та індивідуальної пам’яті, наголошують на необхідності обміну спільною спадщиною країн і суспільств, принаймні на інтелектуальному рівні.

    Під час конгресу відбулися переговори й консультації керівництва Держкомархіву України з питань розвитку двосторонніх професійних зв’язків з керівниками архівних служб Австрії, Білорусі, Казахстану, Литви, Польщі, Росії, Сербії й Чорногорії, Угорщини, ФРН, Чехії. На переговорах з представниками Генеалогічного товариства ЮТА (США) переглянуто засади співробітництва державних архівів України з цією організацією.

    25 серпня у приміщенні Посольства України в Австрійській Республіці відбулося підписання двох офіційних документів – Угоди про співробітництво між Державним комітетом архівів України та Архівною службою Сербії і Чорногорії, а також Протоколу до Угоди про співробітництво між Державним комітетом архівів України та Угорським державним архівом. В офіційній церемонії підписання взяли участь директор Архіву Сербії і Чорногорії Мійомир Вуячич, Генеральний директор Державного архіву Угорщини Лайош Гечені, інші керівники архівних служб зазначених держав, члени делегацій.

    Новий поштовх розвитку двостороннього співробітництва надав українсько-угорський Протокол, яким передбачено, зокрема, здійснення архівно-евристичних програм “Архівна україніка в Угорщині” та “Архівна гунгаріка в Україні”, розроблення програми спільних документальних публікацій з актуальних проблем українсько-угорського співробітництва. Під час двосторонніх переговорів конкретизовано засади спільної публікації Переліку фондів Державного архіву Закарпатської області; обговорено перспективи опрацювання документів Угорського воєнного архіву, а також пошуку документів про вивезення нацистами в 1941 р. із Закарпаття бібліотечних та архівних фондів.

    Під час переговорів з керівництвом Архіву Сербії і Чорногорії досягнуто домовленості про підготовку довідників “Україніка в Сербії” та “Сербіка в Україні”, спільного документального видання за фондами Державного архіву Закарпатської області, а також організацію підвищення кваліфікації сербських архівістів в Україні. Наступна зустріч керівників архівних служб має відбутися в Бєлграді в середині 2005 р.

    Проведено попередні консультації і обговорено перспективи підписання двосторонніх договорів з керівниками архівних служб різних країн, передусім із Чехією та Словаччиною.

    Значний інтерес викликали численні довідкові, документальні, періодичні видання Держкомархіву та архівних установ України, що поширювалися серед учасників конгресу. Особливим попитом користувались англомовні інформаційні видання та англомовний компакт-диск “Архіви України”, на якому представлено систему архівних установ України, повнотекстову базу архівного законодавства та нормативної бази галузі, повні тексти всіх путівників по державних архівах (бл. 10 тис. сторінок), зображення й анотації унікальних документів ХІІ-ХХ ст.

    У свою чергу, члени української делегації привезли з конгресу кілька десятків різноманітних видань та інформаційних матеріалів: путівників,збірників документів, буклетів, архівознавчих часописів, проспектів фірм, що виробляють обладнання та матеріали для архівів, зразки їхньої продукції тощо. З усім цим можна ознайомитися на спеціальній виставці у Науково-довідковій бібліотеці центральних державних архівних установ України.

    З Відня українські архівісти повернулися також з новими контактами, адресами і телефонами архівних установ, дослідних і навчальних центрів, виробничих і впроваджувальних фірм.

    Підготовка й проведення подібних заходів, – безумовно, надзвичайно складна і коштовна справа. Це, з одного боку, почесно, з іншого – дуже відповідально. Окрім успішно спланованої й вдало підготовленої робочої програми конгресу, цікавою й різноманітною була культурно-пізнавальна програма для учасників. Зусилля державної архівної служби Австрійської Республіки з організації всесвітнього форуму, без сумніву, заслуговують найвищої оцінки.

    Загалом успіх форуму значною мірою був зумовлений тим, що організатори застосували новий інтерактивний формат “відкритого конгресу”, що дало можливість під час роботи врахувати численні пропозиції від регіональних відділень МРА, секцій, комітетів та широкого кола фахівців.

    Члени української делегації одностайно відзначили чітку роботу апарату і служб Посольства України в Австрії, їх активну допомогу й сприяння у вирішенні організаційних питань, пов’язаних з перебуванням і роботою українських архівістів у Відні.

    Робота делегації архівістів, що представляла державу на всесвітньому форумі, активна участь у засіданнях і робочих органах конгресу, ознайомлення із світовими досягненнями й обмін досвідом у різних сферах архівної справи, налагодження професійних контактів – все це, безсумнівно, сприятиме зміцненню авторитету й піднесенню міжнародного іміджу України.


    Офіційні документи

    І. “Стратегії й Пріоритетні Сфери МРА”

    Вступ

    Цей документ представляє чотири напрямки стратегії, що стануть центром програми МРА починаючи з 2004 року. Стратегію й пріоритетні сфери, що їх підтримує МРА, було визначено членами МРА, розвинуто й продискутовано на спеціальній зустрічі в Абу-Дабі, а також на Зборах делегатів у Кейптауні в 2003 р.

    Преамбула

      • Архіви становлять Пам’ять націй і суспільства, формують їхню ідентичність і є наріжним каменем інформаційного суспільства. Надаючи свідчення подій і справ людства, архіви надають підтримку державному управлінню, забезпечують права особи, організацій, держав. Гарантуючи громадянам право на доступ до офіційної інформації й на пізнання власної історії, архіви є фундаментом демократії, відповідальності й влади. Місія МРА – сприяти збереженню й використанню архівів у світі. Виконуючи цю місію, МРА працює над захистом і примноженням Пам’яті світу, поліпшенням спілкування, водночас поважаючи мовне розмаїття.

    Стратегія й Пріоритетні Сфери МРА

    Визначальними для поточної програми МРА напрямами стратегії є такі:

    І. МРА має трактуватися й широко визнаватися як представник архівних установ та архівістів світу

    Пріоритетні сфери Стратегії 1:

    1.1 Єдиний голос від міжнародного архівного співтовариства;

    1.2 Захист і пропаганда ролі архівів і документів у суспільстві;

    1.3 Активна присутність МРА.

    ІІ. Архівні установи мають тримати першість в ефективному реагуванні на стрімко змінювані концепції й технології щодо управління інформацією і знанням

    Пріоритетні сфери Стратегії 2:

    2.1 Підтримка ролі архівних установ у поліпшенні та забезпеченні прозорості управління;

    2.2 Надання архівним установам функції управління електронними документами;

    2.3 Підтримка автоматизації архівних технологій.

    ІІІ. Архівні установи мають бути добре підготовленими для виконання місії збереження та забезпечення публічного доступу до культурної спадщини народів світу

    Пріоритетні сфери Стратегії 3:

    3.1 Розвиток матеріально-технічної бази архівів та міжархівного співробітництва;

    3.2 Збереження й захист документів і архівів;

    3.3 Загальнодоступність документів і архівів.

    IV. Архіви і працівники служб діловодства в усіх країнах мають бути добре підготовленими і компетентними для виконання своїх функцій

    Пріоритетні сфери Стратегії 4:

    4.1 Освіта та постійне професійне навчання/розвиток;

    4.2 Створення мережі й обмін досвідом між архівістами і працівниками служб діловодства;

    4.3 Співробітництво архівів і працівників служб діловодства з представниками суміжних професій.

    ***

    Від пріоритетів до програм

    МРА має досягти суттєвих результатів у кожній з цих чотирьох сфер, відповідно, буде вироблено основну програму.

    Через програму МРА сприятиме також розвиткові матеріальної бази і співробітництва між країнами, удосконаленню МРА як асоціації, що слугує її членам, кооперації між архівами й працівниками служб діловодства, обміну галузевими стандартами і кращим досвідом.

    Співпраця із спорідненими організаціями й іншими основними безпосередніми й потенційними партнерами становитиме основу стратегії.

    Перегляд і переорієнтація

    Потреби членів МРА, пріоритети і наміри будуть систематично оцінюватись, і в разі потреби напрямки стратегії МРА переглядатимуться.

    Схвалено Виконкомом МРА (Мадрид, квітень 2004 р.) для представлення Генеральній Асамблеї (Відень, серпень 2004 р.).

    IІ. Резолюції Міжнародного конгресу архівів-2004

    Схвалені 15-ю сесією Генеральної Асамблеї
    Відень, 28 серпня 2004 р.

    Дві тисячі учасників зі 116 країн на засіданні XV Міжнародного конгресу архівів у Відні з 23 по 28 серпня,

    1. Стурбовані тяжкими наслідками техногенних та природних катастроф як для публічної, так і приватної архівної та документальної спадщини, рекомендують урядам, які досі не зробили цього, ратифікувати Гаазьку конвенцію із захисту культурної спадщини у випадку збройного конфлікту 1954 р. разом із двома Протоколами, 1954 та 1999 рр., другий з яких набув чинності 9 березня 2004 р.;

        • рекомендують ООН та іншим міжнародним організаціям та національним урядам:
          – включити захист рухомої й нерухомої культурної спадщини та життєво важливих документів до їхніх миротворчих та гуманітарних акцій,
          – активно запобігати крадіжкам і нищенню документів і архівів та
          – вживати заходів щодо запобігання незаконній торгівлі архівними документами;
        • рекомендують фахівцям, що опікуються культурною спадщиною, інтегрувати зусилля у програмах підготовленості до ризиків, реагування та відновлення;
        • рекомендують, щоб члени МРА у співпраці з ICOM, ICOMOS ta IFLA створили національні комітети Блакитного щита там, де їх досі немає.

    2. Нагадуючи про право й відповідальність кожної країни щодо захисту своєї культурної спадщини; покликаючись на Всесвітню декларацію Культурного Розмаїття, одноголосно прийняту ЮНЕСКО у 2001 р.,
    вітають пропозиції щодо розроблення Міжнародної конвенції Культурного Розмаїття, як це рекомендовано 32-ю Генеральною конференцією ЮНЕСКО; і
    закликають міжурядові зустрічі експертів, що готують проект Конвенції, врахувати істотне значення архівів у збереженні культурного розмаїття.

    3. Нагадуючи, що архіви є серцем інформаційного суспільства, стурбовані їхньою вразливістю, передусім в електронному середовищі, бажаючи забезпечити їхню збереженість для майбутніх поколінь і опікуючися зменшенням “цифрової роз’єднаності” між багатими і бідними країнами, а також і в самому суспільстві,
    закликають уряди уповноважити своїх делегатів на Світовий Самміт Інформаційного Суспільства, що відбудеться в Тунісі в листопаді 2005 р., підтримати заходи щодо збереження й вільного доступу до архівів, як це задекларовано Планом дій, прийнятим на Самміті в Женеві у грудні 2003 р.;


    запрошують

      •  органи влади відповідних країх і керівників установ і організацій наказати делегатам на Світовий Самміт Інформаційного Суспільства домагатися скорочення вартості доступу до Інтернету для країн з низьким рівнем прибутку, а також уможливити для національних архівних служб підключення до Інтернету, полегшуючи у такий спосіб подолання “цифрової роз’єднаності” між країнами.

    4. Будучи свідомими важливості архівів як фундаментальної складової колективної та індивідуальної пам’яті,
    рекомендують урядам і міжнародним організаціям розробляти стратегію збереження пам’яті націй, так само, як і заохочувати обмін спільною спадщиною на міжнародному рівні.

    5. Зважаючи на фундаментальне значення архівів в усіх державах як засобу визначення віповідальності за порушення прав людини і сприяючи взаєморозумінню і поширенню загальної справедливості,
    серйозно стурбовані загрозою знищення, перед якою в деяких країнах опинились архіви публічних установ і міжнародних організацій, що документували порушення прав людини,
    закликають ООН прийняти заключний звіт з питання безкарності злочинців, відповідальних за порушення прав людини, підготовлений Луї Джоанетом у 1997 р. (E/CN.4/Sub.2/1997/20/Rev.1), з тим, щоб він був представлений Генеральній Асамблеї ООН;
    закликають відповідні органи ООН сприяти реалізації прав, зазначених у вищезгаданому звіті шляхом збереження цих архівів і розроблення відповідного плану дій;
    закликають ЮНЕСКО надати підтримку проектам Міжнародної ради архівів, спрямованим на поліпшення збереженості й удоступнення архівів, що стосуються прав людини.

    6. Беручи до уваги зростаюче значення спорту й Олімпійського руху в сучасному суспільстві та необхідність збереження й популяризації його архівної спадщини,
    закликають Міжнародний олімпійський комітет, уряди й громадянське суспільство підтримати проекти МРА, спрямовані на захист та подальше збереження й удоступнення архівів спорту та Олімпійського руху.

    7. Зважаючи на нагальну потребу зростання іміджу архівних служб у суспільній думці,
    закликають відповідні органи ООН встановити Міжнародний день архівів.

    IIІ. Рекомендації

    Схвалені 15-ю сесією Генеральної Асамблеї
    Відень, 28 серпня 2004 р.

    Учасники засідання XV Міжнародного конгресу архівів у Відні, Австрія,

      1. Стурбовані нерівністю між членами, що триває стосовно доступу до міжнародних зустрічей і професійних ресурсів усередині МРА,
        закликають Виконком заохочувати солідарність між членами з тим, щоб забезпечити менш розвинутим країнам можливість скористатися професійними ресурсами, наявними всередині МРА, і брати участь у міжнародних і регіональних конференціях, що стосуються їх (CITRA, відділення, секції).
      2. Беручи до уваги професійні переваги й нові перспективи, що відкриваються завдяки новому формату XV Міжнародного конгресу архівів,
        закликають Виконком забезпечити, щоб Конгрес-2008 був так само плідним й інтерактивним.
      3. Беручи до уваги той факт, що міжнародні конвенції стосовно переміщених архівів готуються з труднощами, а також з огляду на складність цієї проблеми,
        закликають Виконком вивчити можливості щодо обговорення й міжнародного співробітництва в цій сфері.
      4. Закликають Виконавчий комітет розробити загальні принципи доступу до політичних архівів делікатного характеру.