Геннадій Боряк, Любов Дубровіна

Від авторів. У травні 2002 р під час короткотермінового відрядження до Мюнхену нами було оглянуто бібліотеку і архів УВУ, проведено консультації з бібліотекаркою пані Іванною Ребет та архіварем паном Володимиром Леником.

З люб’язного дозволу і через чемність Ректора УВУ проф. Леоніда Рудницького ми отримали дозвіл ознайомитися з умовами зберігання, складом і змістом матеріалів архіву і бібліотеки Університету без жодних обмежень^*. Нами було дано високу оцінку величезним зусиллям і копіткій праці В. Леника, який з 1999 р. здійснює первинний розбір і систематизацію матеріалів за походженням, тобто, за ознакою фондоутворювача, подеколи – за тематичною ознакою. У такий спосіб архіварем розібрано і опрацьовано орієнтовно не менше половини архіву.

Нижче публікується короткий огляд архіву (принаймні, тієї його частини, що потрапила у наше поле зору і з якою вдалося бодай побіжно ознайомитися), підготовлений у ході попереднього обстеження.

За орієнтовними обрахунками, загальний обсяг матеріалів архіву УВУ – не менше 500 тис. аркушів документів, що займають приблизно 300 м архівних полиць; обсяг розібраних і первинно систематизованих матеріалів становить близько 800 тек.; решта архіву перебуває у стані розсипу.

Умовно архів УВУ можна поділити на дві великі групи. Першу складають повоєнні інституційні архіви десятків українських організацій, громадських об’єднань, партій, освітніх, наукових і культурних закладів, більшість з яких припинили своє існування і залишилися маловідомими або й зовсім не відомими широкому науковому загалові і громадськості.

Окрему підгрупу цієї групи складають залишки власне таборових архівів, яких немає в жодному іншому архівосховищі, а також унікальна і без перебільшення – найповніша в світі колекція таборової преси, літературно-мистецьких часописів, окремих наукових і публіцистичних праць видатних діячів української культури і науки, друкованих обмеженими накладами (від кількох десятків до сотні примірників) на циклостилі у 1945-1949 рр. у таборах для переміщених осіб на території Німеччини й Австрії.

З часів першої світової війни зберігся комплект часопису “Розьсвіт” (Часопис полонених українців. Видає гурток прихильників Союзу Визволення України. Комплект, число 1-65. Табір Раштат (Австрія), 23.01.1916 – 20.01.1917).

Другу, можливо, найбільш цінну частину архіву УВУ становлять кілька десятків особових архівів (або їхніх фрагментів) видатних діячів української науки і культури, політичних і громадських діячів.

Крім того, архіварем Володимиром Леником сформовано кілька тематичних збірок (колекцій).

Окрему групу становить значний за обсягом і найменш упорядкований кіно-, фото-, фоноархів.

І. Інституційні архіви

Архів УВУ (з 1945 р.)

В архіві задокументована діяльність УВУ як академічної наукової установи і освітнього закладу. Вхідна документація, вихідна кореспонденція, установчі і розпорядчі документи, особові справи студентів, магістрантів і докторантів університету починаючи з 1945 р. (бл. 2000 одиниць). Учбові програми, плани, лекційні журнали, списки студентів і професури, правила студій на окремих факультетах. Статути, звіти, протоколи засідань факультетських рад, протоколи Загальних зборів (Професорської колегії) та Сенату (Професорської Ради). Оголошення, пресові бюлетені УВУ, листування з Баварським урядом.

Документи першого періоду існування УВУ в Німеччині, спочатку як університетських курсів в Аугсбурзі, Геттінгені (серпень 1945 – 1946 рр.), а з 1946 р., коли Університет перемістився до Мюнхену, – філії УВУ в Аугсбурзі: заяви професорів і асистентів до філософського факультету, curriculum vitae І. Шевченка, С. Гаєвського, Ю. Шевельова, В. Міяковського, В. Барки, Л. Білецького, В. Шаяна тощо. За повідомленням В. Леника, під час переїзду УВУ з Праги до Регенсбурга (тут УВУ ще не діяв) пропали два вагони матеріалів архіву.

УВУ в Празі (фрагмент архіву; програми викладів).

Братство дивізійників (1950-ті – 1960-ті рр.).

Братство колишніх вояків УПА.

Видавництво “Дніпрова Хвиля” Олекси Вінтоняка (створено 1952-1953 рр.; є документи за 1940-і рр.).

“Ділова спільнота для підтримки української науки” (“Дім науки”, утворений 1962 р. для підтримки Баварським урядом наукових інституцій: УВУ, УТГІ, НТШ; статут ухвалений 1967 р.).

Клуб “Україна” в Гамбурзі (1929-1933); створений для допомоги емігрантам, які зупинялися в Гамбурзі по дорозі до США. Статут клубу, зокрема, передбачав: “Будження, удержання національної свідомості; плекання ідеального почуття і любові до всього рідного; піднесення осьвіти і товариського почуття між членами […]”.

КОДУС (Комітет допомоги українському студентству; створено у 20-х рр.; існує й досі) з відділами у Франції, Австрії; споріднені організації: Союз українських студентів в Німеччині; Спілка української молоді в Берліні.

ЛУПВ (Ліга українських політичних в’язнів).

НТШ в Європі.

Об’єднання ветеранів У.Г.А. у Німеччині (1973).

ОУЖ (Об’єднання українських жінок в Канаді, США).

ОУЖ (Об’єднання українських жінок в Німеччині).

ОУН. Значний за обсягом архів. Кілька років тому було ухвалено зібрати численні архіви ОУН, розпорошені по різних місцях, приватних зібраннях Німеччини в одному архівосховищі. Рішення не вдалося виконати. Серед матеріалів, зокрема, – бюлетені Проводу ОУН 1970-х рр.; фальсифікати КГБ.

РФК (Референтура фізичної культури, Аугсбург; Ляйбгайм; 1945-1947 рр.; займалася розробкою української фахової термінології).

Світовий Конгрес вільних українців (1967-1992); з 1991 р. – СКУ (Світовий конгрес українців).

СЗСУ-СП (Союз земель Соборної України – Селянська Партія).

СУВІ (Союз українських військових інвалідів на еміграції, документи за 1947-1990 рр.).

СУЖ (Союз українських журналістів).

СУМ (Спілка української молоді).

СФУЖО (Світова Федерація українських жіночих об’єднань). Товариство “Волинь”.

Товариство “СІЧ”.

УАПЦ (фрагмент архіву за 1970-ті – 1980-ті рр.).

Українська Економічна Висока школа в Мюнхені (праці економістів Василя Гергеля, Петра Стерча та ін.).

Українське об’єднання ветеранів Другої світової війни (90-ті рр.).

УНР (фрагмент архіву, зокрема, документи Міністерства військових справ за підписом міністра М. Капустянського (1951); засвідчені копії документів 20-х рр. з архіву С. Петлюри.

УНРада (Українська Національна Рада, документи за 1940-і – 1970-ті рр.).

УХОМ (Українське об’єднання християнської молоді).

Український демократичний рух (1978).

Український інтернат в Мюнхені.

Український науковий інститут в Берліні (фрагмент архіву; 1945).

УТГІ (Український технічно-господарській інститут).

УХР (Український Християнський Рух, 1950-ті – 1960-ті рр.).

ЦПУЕ (Центральне представництво української еміграції, з 1945 р.; з 70-х рр. – ЦПУЕН (Центральне представництво української еміграції в Німеччині).Серед іншого – комунікати, обіжники (1947-1948).

Таборові архіви

Таборова рада українських таборів. Книги протоколів нарад Ради таборів: Ділінгена (1948-1949), Фітбаха (1947), Ройте (1947) тощо. Протоколи Пленумів і Президій різних таборових рад (1948-1949).

Анкети переміщених осіб – кількох тисяч українців, що реєструвалися в ЦПУЕ. Обіжники Відділу культури і освіти ЦПУЕ (Аугсбург, 1948). Типовий статут української гімназії; шкільні програми з різних предметів для народних шкіл; правильник іспитів зрілості для українських гімназій; інструкції щодо проведення іспитів зрілості з різних предметів. Списки народних шкіл в таборах.

Архів Товариства “Просвіта” таборового періоду (1947). Протоколи засідань Ради Товариства; книги реєстрації членів “Просвіти” в таборі Шляйсгайм (1946).

Архів Братства колишніх Вояків УПА таборового періоду (табори Мюнхен, Фрайман, 1949).

Десятки архівів українських гімназій (обсягом бл. 3-5 тис. аркушів документів). Лекційні журнали Української народної школи (1948-1951), табір Шляйсгайм; шкільні правильники, теми і протоколи іспитів зрілості, тисячі списків і анкет учнів, листування між адміністрацією таборів і ЦПУЕ в Аугсбурзі (1946-1950); протоколи конференцій класових педагогічних рад, професорських рад гімназій; права і обов’язки директорів гімназій; класні щоденники (журнали); матеріали освітніх гуртків при українських гімназіях; архіви Української торговельної школи (Аугсбург, 1946), Української реальної гімназії (Аугсбург, 1947), Української гімназії (Аугсбург, 1948), Української реальної гімназії та Учительської семінарії в Байройті (1948); Української гімназії в Діллінгені (1947), Української гуманістичної гімназії ім. Т. Шевченка в Гайденав (1946-1947), в т.ч. – протоколи іспитів зрілості (є бл. 100 фотографій випускників); українських гімназій в Шляйхсгаймі, Новому Ульмі, Оберіцені “Людендорф-Касерне”, Пфаркірхені, Берхтешгадені, Гохфельді, Міттенвальді, Цуффенгаузені, Ноймаркті, табору “Орлик” у Берхтешгадені, Діллінгемі, Егтлінген-Бадені, Гегенсбурзі, Бад-Верісгофені, табору “Зомме-Касерне”, табору “Піртен-2” ім. Симона Петлюри, Штуттгарт-Луфенгаузен, Травнштайні.

Архіви професійних і громадських організацій:

Української селянської професійної спілки (Байройт, 1948); кооперативів самопомочі;

Об’єднання українських приватних підприємців на еміграції;

Союзу українських інженерів і техніків на еміграції (1947);

ОБУЛІД (Об’єднання українських лісників і деревників);

Об’єднання українських ветеринарних лікарів (1947);

Товариство українських політв’язнів (1946);

Українського християнського союзу (утв. 1954).

Фрагмент архіву Українського драматичного театру ім. М. К. Садовського (Шляйсгайм, 1948): програми вистав.

У бібліотеці УВУ зберігаються найповніші комплекти таборової преси, зокрема:

“Життя в таборі” (Ріміні, 1945-1946),

“Щоденні вісті” (Табір “Орлик”, Струб-Берштесгаден),

“Вісник оселі” (Регенсбург),

“Вісті” (Аугсбург),

“Чужиною” (Корнберг),

“Неділя”, український тижневик в Ашафенбурзі (1946) (текст транслітерований латинкою) та ін.

Щомісячник “Вечірня година” (1942-1944), видання Українського видавництва в Кракові (серед авторів, зокрема, Іван Багряний),

Часопис “Рід та Знамено”, видавала Українська родовідна установа.

Мистецькі часописи: “МУР” (Мистецький українських рух), “Вежі”, “Заграва”, “Рідне село”, “Арка”, “Запроторений Їжак”, “Комар” (Мюнхен, 1947); “Орлик” (Берштесгаден, 1947); серед іншого – обкладинки роботи Якова Гніздовського.

Партитури:

Повний комплект видання “Музичні твори” Олександра Кошиця (Вінніпег, 1947; 12 випусків); рукописні партитури: “Історичні пісні”, “Школа гри на бандурі” (Аугсбург, 1951); “Гласопіснець” (циклостильове видання, Кулемборг, Голандія, 1949).

Примітка: Частина таборових архівів зберігається в Екзархії в Мюнхені.

Пластові архіви

Союз українських пластунів, утворений 1911 р. як бойскаутівська організація; матеріали з 1948 р. – до кінця 1990-х рр. Листування, в т.ч. – з сучасними українськими організаціями.

Матеріали Першого Пластового конгресу (Ашафенбург, 1948), Другого Пластового конгресу (1965-1970), Третього Пластового конгресу (1984); таборові пластові журнали (1948); пластові часописи: “Молоде життя”, “Листи до братів-фаміліянтів”, обіжник “Слово” (80-ті рр.).

ІІ. Особові архіви

О. Баранів.

С. Бовдій.

М. Гоцій, мистецтвознавець.

Один з найбільших особових архівів, 40 тек творчих матеріалів, нотаток, виписок; обширна епістолярія, записи пісень з нотами, в тому числі – записи пісень УПА з посиланнями на магнітофонну плівку з номерами.

Кілька тисяч відбитків з фотонегативів на склі, що їх можна поділити на три основні групи:

1. матеріали археологічних розкопок, в т.ч. – В. Хвойки;
2. архітектурно-мистецькі матеріали – архітектурні пам’ятки, етнографічні й мистецькі музейні експонати; інтер’єри Михайлівського Золотоверхого монастиря до руйнації, Софійського собору, Кирилівської церкви; іконостаси, мозаїки, фрески;
3. польові матеріали етнографічних експедицій 20-х – 30-х рр. Частину фотовідбитків ідентифіковано, разом з ними зберігаються німецькомовні підтекстівки з двома серіями номерів.

Володимир Державін.

Р. Єндик.

П. Зайцев.

Григорій Крук (10 тек).

Борис Крупницький.

Зенон Кузеля.

Петро Кашинський.

Олександр Кульчицький.

Петро Курінний.

В УВУ зберігається лише фрагмент колишнього значного за обсягом архіву. Містить відбитки з негативів на склі – інтер’єри київських соборів і монастирів (порівн. архів М. Гоція).У 60-х рр. більшу частину архіву вчений передав до УВАН (США). Зокрема, є відомості про наявність в архіві рукопису солідної праці з археології Києва; місцезберігання її не встановлено^**.

В. Оренчук, консул УНР (1921-1922).

Значний за обсягом пресовий архів, паспорти, інші особисті документи.

В. Маруняк.

М. Маціяк.

Іван Мірчук.

В. Мурович.

Галина Наконечна (мовознавець, є авторські рукописи).

В. Огородник.

Домет Олянчин (30 тек).

В. Орлецький.

З. Пеленський.

Наталя Полонська-Василенко (4 теки).

Листи різних адресатів 1960-х рр.; 1972-1973 рр. (періоду, коли вона була деканом УВУ).

Особисті документи, в тому числі – радянського, львівського, празького, таборового, мюнхенського періодів. Оригінали: свідоцтва про народження (1884); свідоцтва про закінчення Київських вищих жіночих курсів (історико-філософське відділення) (1912); паспортної книжки приват-доцента Київського університету св. Володимира (1919); свідоцтва про шлюб (1937); посвідчення ВАК СРСР про присудження наукового ступеня доктора історичних наук (1940). “Розпізнавча карта генерал-губернаторства” (1944); посвідчення про виклади на філософському факультеті УВУ в Празі за підписом ректора А. Яковліва (1944); перепустка на ім’я проф. Наталії Моргун, видана командою української таборової поліції в Карлсфельді; медична довідка, видана Наталії Моргун Диспансером для переміщених осіб 24.06.1947 (визнана хворою на туберкульоз); метрика шлюбу в Міттенвальді (1948); заповіт від 03.1968, складений в Дорнштадті (в якому, йдеться про книгозбірню (1200 назв) і архів; збереглося кілька варіантів, в т.ч. – фальсифікат, про що є власноручне визнання Н.Полонської-Василенко); диплом дійсного члена НТШ; посвідчення ЦПУЕ (Мюнхен, 1956); бюлетені для голосування в справі надання їй почесного докторату філософського факультету УВУ (вересень – грудень 1972 р.).

Видавничий договір з “Українським видавництвом” в Мюнхені про друкування “Історії України (1725-1797)” (1960); сертифікати, грамоти УВАН (1949), УВУ (1970). Подяка за підписом проф. Володимира Шаяна на бланку Бібліотеки і музея ім. Т. Шевченка в Лондоні (Секція Союзу українців у Великій Британії) Наталії Полонській-Василенко за передану збірку експонатів народного мистецтва (сорочки, рушники, пояс, 30-ті – 40-і рр. ХХ ст. (травень 1968 р.); згодом, у 1972 р. туди ж було передано велику збірку золотих і срібних мистецьких речей ХVIII-XX ст.

Творчі матеріали, рукописи праць, зокрема, машинопис статті з правками “Д. Дорошенко і його громадсько-політична діяльність”; “До історії І-ї Новоросійської губернії. 1764-1775”. Вирізки з газет, чернетки, виписки з літератури, записники; листування.

Власноручний опис епістолярії з особового архіву (листи систематизовані за авторами; машинопис)^***.

Ярослав Рудницький.

М. Стечишин.

Михайло Чорній (вояк УПА). Щоденник (1946-1948).

Степан Чорній (театрознавець).

Станіслав Шах.

Володимир Янів (поет і вчений; творчі матеріали).

ІІІ. Тематичні збірки (колекції)

Збірка автографів видатних діячів (автографи О. Кобилянської (1927), Б. Лепкого, О. Грицая, Є. Вирового, З. Юзичинської, П. Феденка, Б. Кравціва, В. Андрієвського, С. Жука (діяча СВУ), В. Блаватського, Б. Гомзина (гетьманського діяча), В. Витвицького, Л. Полтави, К. Чічки, М. Добрянського, П. Феденка, Б. Мартоса; листи В. Міяковського, Д. Чижевського, В. Леника (колекція таборових посвідчень, табір Корнберг, 1949), С. Барана (адвоката, Голови Національної Ради).

Збірка статутів (правильників), інших установчих документів професійних, громадських, політичних, церковних об’єднань, товариств, спілок, союзів; організацій самоуправління в таборах американської, англійської, французької зон окупацій (1947-1949) (близько 100 одиниць).

Колекція з історії українського мистецького життя 1930-х – 1990-х рр.: афіши, запрошення, програми концертів.

Документи до 1000-ліття Хрещення України-Руси.

Преса радянської України про УВУ.

Голодомор (до історії відзначення роковин Великого Голоду в Україні).

ІV. Kіно-, фото-, фоноархів

В архіві УВУ – тисячі одиниць фонозаписів і кіноматеріалів, у тому числі – “українська частина” фоноархіву Радіо “Свобода”, переданого до УВУ після закриття Мюнхенського осідку. (На жаль, напередодні переміщення радіостанції з Мюнхену до Праги в 1995 р величезний “Архів західної преси” (Western Press Archive) Радіо “Свободи” було знищено).

Зберігаються також тисячі одиниць фотодокументів, лише частково ідентифікованих В. Леником. Багато незмонтованих фільмів, відзнятих на плівці 16 мм у 40-60-х рр. Іваном Проциком, Миколою Жикалюком (помер у квітні 2002 р.; його дочка розбирає архів і по частинах передає його до УВУ), а також іншими операторами, зокрема, про з’їзди українців Німеччини, культурні й освітні заходи.

У фоноархіві – записи концертів української музики (хорові і вокальні виступи), виступів кобзарів.

Колекція фотодокументів з архіву пані Калини Чічки-Андрієнко, внучки д-ра Кирила Трильовського, засновника і діяча т-ва “Січ”. Є фото В. Стефаника.

Унікальне зібрання документальних матеріалів другої половини ХХ ст. з архіву УВУ потребує серйозного фахового впорядкування, опи-сування відповідно до існуючих міжнародних дескриптивних стандартів, введення до якнайширшого наукового і культурологічного обігу. З цією метою опрацьовано пілотний проект описування архіву за допомогою сти-пендіатів з України – професійних архівістів і бібліотекарів. Сьогодні до подвижницької праці п. Володимира Леника з опрацювання архіву додалися зусилля фахівців з України. У 2003 р. здійснено перший етап масштабного впорядкування й описування архіву, який реалізується за фінансової підтримки УВУ та Фонду Катедр Українознавства (США). Наступний мате-ріал рубрики висвітлює подальші результати роботи українських фахівців з опрацювання архіву УВУ.^****.

---

^*Під час підготовки і проведення обстеження зібрань УВУ постійну до-помогу і консультації надавав колишній ректор УВУ проф. Мирослав Лабунька (23.03.1927 – 02.12.2003). Автори також складають подяку за сприяння у роботі д-ру Миколі Шафовалу.  

^**На думку В. Леника, детальніше простежити долю архіву П. Курінного можна було б за допомогою пасерба вченого Юрія Демського, який живе у Мюн-хені.  

^***Наприкінці 60-х – на початку 70-х рр. основну частину архіву Наталії Полонської-Василенко, подібно до архіву П. Курінного, було передано з УВУ до УВАН.  

^****Згідно з інформацією В. Леника щодо долі низки інших архівних зібрань, архіви православних церков з Мюнхенських зібрань було передано до Луцька; католицькі архіви зберігаються в Єпископській палаті; багато приватних архівів знаходяться у членів української громади в Мюнхені; до ОУЖ (діюча донині організація в Мюнхені) з Канади надійшли чотири великих пакунки архіву. Архів Д. Чижевського, що зберігається у Гейдельберзі, свого часу можна було придбати для УВУ, але зробити це не вдалося. У 2001-2002 рр. частину копійних матеріалів діловодного архіву УВУ, а також збережені фотонегативи на склі й низку інших матеріалів було передано в Україну. Нині вони зберігаються в Інституті рукопису Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського.  

Передані до НБУВ архівні документи широко репрезентують діяльність УВУ в різні періоди його існування та за різними напрямами.

Перша група документів – це загальні матеріали: Статут УВУ, довідки та огляди з його історії, бібліографія праць, рекламні проспекти, матеріали діяльності товариств та комісій, загальні звіти про діяльність за окремі роки, звіти за факультетами.

До другої групи документів, пов’язаної з навчальним процесом в УВУ, входять: навчальні плани факультетів; тексти з філософії, історії, права, педагогіки, соціології й культури; збірки методологічних праць щодо вивчення мови, історії, педагогіки; матеріали особових справ професорів та ректорів УВУ, зокрема формулярні списки, анкети, трудові угоди, повідомлення; списки студентів і докторантів, документи про діяльність зимових курсів українознавства, богословських і педагогічних курсів, листи стипендіатів.

Чільне місце посідають матеріали про підготовку наукових праць, обговорення змісту видань, інформаційні видання та обіжники.

Значна група документів – матеріали ювілейного конгресу, присвяченого 1000-літтю Хрещення України-Руси, а також про урочисте святкування 50-, 70- та 75-річних ювілеїв УВУ.

Епістолярій представлено листами від різних добродійних організацій та ус-танов, окремих осіб щодо фінансової та іншої підтримки діяльності УВУ, окремими листами з Ватікану, від Товариства допомоги Українському університету в Нью-Йорку й аналогічного товариства в Канаді, Федерального уряду Баварії тощо.

Серед документів – матеріали засідань Попечительної ради, Товариства при-хильників УВУ, документи стосовно діяльності Інституту німецько-українських відносин, матеріали Педагогічного інституту, Товариства сприяння українській науці, окремі документи НТШ та Українського Науково-господарського ін-ституту.

Важливий комплекс складають матеріали, що характеризують діяльність УВУ з поширення знань про Україну університетською професурою в наукових осередках європейських країн.

Крім того, до НБУВ передано книжки з бібліотеки Григорія Комаринського (Мюнхен) – видання Української господарської академії в Подєбрадах за 1922-1998 рр., серед них – комплект Бюлетеня Антибільшовицького блоку націй, тритомна історія Господарської академії та інші видання.