• In English
  • Державна архівна служба України
    Офіційний вебпортал органу виконавчої влади

    Портал працює в тестовому режимі. Зауваження та пропозиції
    надсилати на tsdea@arch.gov.ua
    День Києва: історія головної вулиці столиці в архівних документах
    Опубліковано 29 травня 2020 року о 12:00

    Цьогоріч святкування Дня народження столиці України відбудеться в онлайн форматі через застережні заходи з протидії розповсюдженню коронавірусу.

    Напередодні Дня Києва, який відзначається в останню неділю травня, архівні установи привідкривають двері своїх архівосховищ, щоб показати найцінніші  надбання з історії української столиці.

    День Києва: історія головної вулиці столиці в архівних документах

    Документи Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України

    Документи Центрального державного історичного архіву України, м. Київ

    Документи Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г.С. Пшеничного

    Документи Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України

    Документи Державного архіву Київської області

    Документи Державного архіву міста Києва

    Звісно, Київ починається з Хрещатика – головної вулиці міста. Її довжина – 1200 метрів. У прадавні часи глибоку долину між Верхнім мостом і Печерськом перетинали вибалки та яри. За однією із версій, звідти і пішла її назва – Хрещата (тобто похрещена). Поряд було невеличке озеро, з якого витікав струмок до нинішньої Бессарабки. Далі він зливався з річкою Клов, яка впадала у Либідь. Пізніше, після татаро-монгольської навали, озеро перетворилося на багнисту місцину – Козине болото.

     

    1719 рік – Межовий план план м.Києва та його околиць, складений М. Левшиним
    ЦДІАК України, ф.128, оп.2 заг, спр.630

    Хрещата долина залишалася незаселеною до XVIII століття. Поділ Польщі посприяв зміщенню торговельного акценту у бік Києва. Місто почало розбудовуватися шаленими темпами. Ділянки землі діставалися переважно урядовцям, тільки третина виділених площ припала купцям, міщанам і дрібним чиновникам.

    1787 рік – Опис м. Києва в «Сокращенном особенном географическом описании Киевской губернии с частными ж краткими описаниями уездов ее составляющих с приложением при оной губернской и уездных карт»
    ЦДІАК України, ф.193, оп.2, спр.303, арк. 8-10 зв.

    1797 року у Хрещатій долині зводиться перший будинок – двоповерховий класичний палац поміщика Онуфрія Головинського. Протягом п’яти десятиріч він залишався тут єдиною мурованою спорудою. З 1849 року в ньому розміщувалася центральна губернська поштова контора.

    1815 рік, 2 листопада – План м. Києва, складений архітектором А.І. Меленським
    ЦДІАК України, ф.127, оп.205, спр.210, арк. 255

    А ось так виглядав Хрещатик у першій половині ХІХ століття.

    Вулиця Хрещатик у м. Києві. Перша половина ХІХ ст.
    ЦДКФФА України ім. Г.С. Пшеничного, од. обл. 0-190362

    На місці нинішнього Українського дому архітектором Андрієм Меленським власним коштом було зведено перший міський театр. У 1851 році цю дерев’яну споруду, на жаль, довелося розібрати.

    Креслення частини генерального плану м. Києва з визначенням земельної ділянки, власником якої був В.І. Беретті
    2 липня 1841
    Туш, акварель
    ЦДАМЛМ України, ф.9, оп.1, од. зб.5, арк.1

    На  адміністративний центр Києва Хрещатик остаточно перетворився, коли у 1874-1876 роках на Хрещатицькій площі (колишнє Козине болото, нині – Майдан Незалежності) спорудили будинок Міської думи.

    План існуючого розташування частини Губернського міста Києва із запропонованим місцем розташування кам’яного критого ринку на Хрещатицькій площі
    28 лютого 1889 р.
    Держархів Київської обл., Ф-1, оп. 225, спр. 67, арк. 15
    Викопірування із загального плану м. Києва
    28 лютого 1889 р.
    Держархів Київської обл., Ф-1, оп. 225, спр. 67, арк. 14зв

    Якщо Хрещата долина була, образно кажучи, одноповерховою, то Хрещатик поступово стає триповерховим. Деякі заможні кияни почали удосконалювати власні будинки, добудовуючи, зокрема, додатковий поверх.

    У будинках, зведених переважно в популярному тоді стилі віденського ренесансу та модерну, розташовуються крамниці, банки, контори. Хрещатик розвивається. Відтепер це торговельний та культурний осередок міста.

    План садибного місця, розташованого в Старо-Київській частині м.Києва по Хрещатицькій і Фундуклеївській вулицях, що належить дружині іноземця Амалії Шедель з позначками існуючих та запланованих будівель, складений 31 березня 1870
    Державний архів м. Києва, Ф. 163, оп. 41, спр. 2459, арк. 7
    Копія проєкту із фасадом будинку по вул. Хрещатицькій, що належить аптекарю Г.В.Зейделю, виявлено у справі «Про видачу дозволу Зейделю на надбудову двох поверхів над будинком по вул. Хрещатик за 1874 рік»
    Державний архів м. Києва, Ф. 163, оп. 41, спр. 631, арк.10
    Копія проєкту із фасадом будинку по вул. Хрещатицькій, що належить аптекарю Г.В.Зейделю, виявлено у справі «Про видачу дозволу Зейделю на надбудову двох поверхів над будинком по вул. Хрещатик за 1874 рік»
    Державний архів м. Києва, Ф. 163, оп. 41, спр. 631, арк. 9

    На початку ХХ століття Хрещатик активно забудовується і набуває нових архітектурних форм.

    План Хрещатицької вулиці навпроти будинку Міської Думи із зазначенням на ньому пам’ятника Статс-секретарю П.А. Столипіну 1912 р.
    Держархів Київської обл., Ф-1542,оп. 1, спр. 546, арк. 6
    Міська дума. Київ, до 1917 р.
    ЦДКФФА України ім. Г.С. Пшеничного, од. обл. 2-129621
    Царська площа у м. Києві (тепер – Європейська площа). Праворуч – будівля Купецького зібрання (тепер – Національна філармонія країни). До 1917 р.
    ЦДКФФА України ім. Г.С. Пшеничного, од. обл. 2-1298

    У 1920-30-ті роки на Хрещатику з’являються атрибути радянської системи.

    Радянська площа (тепер – майдан Незалежності) в м. Києві. 1920–1930 рр.
    Автор зйомки Г.Зайцев
    ЦДКФФА України ім. Г.С. Пшеничного, од. обл. 2-14743913
    Будинок Оборони на площі III Інтернаціоналу (тепер – Європейська площа) в м. Києві. 1930-і рр.
    ЦДКФФА України ім. Г.С. Пшеничного, од. обл. 0-148543

    У роки Другої світової війни Хрещатику, і Києву в цілому, довелося пережити страшні руйнування. Залишаючи столицю України, радянські сапери замінували весь Хрещатик і прилеглі до нього вулиці. 24 вересня 1941 року місто здригнулося від серії  потужних вибухів. У результаті незворотно було втрачено центральну частину міста.

    Хрещатик відбудовували всім миром. Десятиліття знадобилося, щоб повернути Києву втрачену красу і затишність. Попри всі негаразди, які спіткали Київ протягом його віковічної історії, наша столиця залишається одним з наймальовничіших міст у світі.

    Постанова Ради народних комісарів УРСР і ЦК КП(б)У про першочергові заходи з реконструкції вул. Хрещатик у м. Києві. 25 лютого 1944 р.
    ЦДАВО України. Ф. 2. Оп. 7. Спр. 969. Арк. 120-123
    Зруйнований Хрещатик. Автор фото – підпільник Покришевський М.М. 1942 р.
    Держархів Київської обл., П-11035, оп. 1, спр. 139, арк. 2
    Відбудова (фото) 1944 р.
    Держархів Київської обл.,П-11035, оп. 1, спр. 10, арк. 23зв.
    Постанова № 689 УРСР «Про проектування забудови вулиці Хрещатик у місті Києві» від 22 червня 1944 року
    Держархів Київської обл., Р-880, оп. 11, спр. 11, арк. 156-157
    Відбудовчі роботи на вулиці Хрещатик (ліва сторона)
    Київ, жовтень 1944 р.

    ЦДКФФА України ім. Г.С. Пшеничного од. обл. 2-51718
    М. Рильський (один із чоловіків на задньому плані) і В. Сосюра (на передньому плані) під час відбудови Хрещатика. Фотографія. 1944 р.
    ЦДАМЛМ України, ф. 1380, оп. 2, од. зб. 79, арк. 1.
    Рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 06.08.1949 р. № 1757 «О дальнейшей расчистке завалов в районе ул. Крещатик»
    Державний архів м. Києва, Ф. Р-1, Оп. 4,р. 352, арк. 83
    Зруйновані під час Другої світової війни будинки на перехресті вулиць Хрещатик і Леніна (тепер – вулиця Б. Хмельницького). На задньому плані – будівля Центрального універмагу. Київ, 1950–1956 рр.
    Автор зйомки В. Юдін.
    ЦДКФФА України ім. Г.С. Пшеничного, од. обл. 0-182312
    Ескіз до проєкту оформлення кута вул. Жовтневої революції та Хрещатика. 1956 р.
    ЦДАВО України. Ф. 4906. Оп. 2. Спр. 489. Арк. 1
    Першотравневий салют на вулиці Хрещатик. Київ, 1 травня 1952 р.
    Автор зйомки В. Юдін
    ЦДКФФА України ім. Г.С. Пшеничного, од. обл. 2-148196
    Вид відбудованої після Другої світової війни вулиці Хрещатик в м. Києві. 28 квітня 1954 р. Автор зйомки О. Примаченко
    ЦДКФФА України ім. Г.С. Пшеничного, од. обл. 0-109946