Головна концепція програми ЮНЕСКО «Пам’ять світу» полягає у тому, що всесвітня документальна спадщина є загальним надбанням, вона повинна всіляко зберігатися та захищатися в інтересах усіх, повинна бути доступною всім на постійній основі, без якихось перешкод і з відповідним визнанням культурних традицій та особливостей.

Українська номінація «Документальна спадщина, пов’язана з аварією на Чорнобильській АЕС»

До Міжнародного реєстру програми ЮНЕСКО «Пам’ять світу», рішення Секретаріату ЮНЕСКО від 30 жовтня 2017 року, включено комплекс документів, що стосуються аварії на Чорнобильської АЕС, яка сталася в Україні 26 квітня 1986 р., і зберігаються в Центральному державному архіві вищих органів влади України, Центральному державному архіві громадських об’єднань України, Центральному державному кінофотофоноархіві України, державних архівах Житомирської, Київської, Львівської, Рівненської та інших областей України, галузевих державних архівах Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України та Служби безпеки України.

Комплекс вказаних документів всебічно відбиває причини, перебіг та наслідки аварії на Чорнобильській АЕС – найбільшої техногенної катастрофи ХХ століття. Чимало документів стосовно розвитку атомної енергетики, будівництва атомних електростанцій, вибуху на ЧАЕС 26 квітня 1986 р., реакції влади на аварію, радіаційного забруднення територій створювалися в умовах радянської системи та мали різні грифи секретності. Зняття цих грифів в незалежній Україні з кожним роком розширює джерельну базу дослідження Чорнобильської катастрофи. Виявлення, описування, ретельне вивчення та введення до суспільного вжитку широкого кола документальних джерел, які зберігаються в українських державних архівах, дозволить краще усвідомити причини катастрофи, глобальність її наслідків, що сприятиме адекватному вирішенню багатьох «чорнобильських» проблем як в Україні, так і в країнах, до яких долетів атомний попіл Чорнобиля.

Чорнобильська катастрофа, яка стала жорстоким випробуванням не лише для України, залишила глибокий слід в історичних джерелах. Історія Чорнобиля задокументована всебічно, але до суспільно-наукового обігу досі ввійшла лише незначна частина цих джерел. Великий джерельний комплекс перебуває нині за межами України: архіви ЦК КПРС, Верховної Ради та Ради Міністрів СРСР, КДБ та інших союзних відомств, сьогодні практично закритий для дослідників.

Документи чорнобильського комплексу Центрального державного архіву кінофотофонодокументів України це кінофільм «Чорнобиль. Хроніка важких тижнів» 1986 року, студії «Укркінохроніка», режисера В. М. Шевченка та Колекція рідкісних документальних та аудіовізуальних матеріалів, пов’язаних з трагічними подіями на Чорнобильській АЕС, створених на основі матеріалів, відзнятих у зоні ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС. В. М. Шевченко разом з членами знімальної групи провів сто днів в зоні радіоактивного забруднення під час зйомки кінофільму в найнебезпечніших районах.

Зовсім інша категорія джерел походить з Галузевого архіву Служби безпеки України – це інформації, довідки оперативного характеру, що свого часу аж ніяк не були розраховані на оприлюднення, а тому містили значно об’єктивніші відомості, ніж інші партійно-урядові документи.

Документи комплексу є складовою Національного архівного фонду України. Їх правовий статус визначений Законом України «Про Національний архівний фонд та архівні установи», доступ до них вільний.

Включення української номінації «Документальна спадщина, пов’язана з аварією на Чорнобильській АЕС» до Міжнародного реєстру програми ЮНЕСКО «Пам’ять світу» сприятиме проведенню робіт з оцифрування вказаного документального масиву з метою його максимального удоступнення та забезпечення надійного зберігання, створення відповідного електронного архіву тощо.

Державна архівна служба України відповідно до пункту 1.3. Резолюції 34 С/86 Генеральної конференції ЮНЕСКО отримала дозвіл на використання відповідно до встановлених правил, назви та логотипу ЮНЕСКО «Пам’ять світу» для комплексу документів Національного архівного фонду «Документальна спадщина, пов’язана з аварією на Чорнобильській АЕС», включених до Міжнародного реєстру 30 жовтня 2017 року.

За інформацією, отриманою Укрдержархівом станом на 30 листопада 2018 року, державними архівами взято на облік 525 документів, включених до комплексу «Документальної спадщини, пов’язаної з аварією на ЧАЕС» щодо яких використовується логотип ЮНЕСКО «Пам’ять світу». Робота в цьому напрямку здійснюватиметься постійно.