Діапазон питань, які він порушив під час свого виступу в Укрінформі , був широкий – від інформації про мережу архівних установ до їх фінансового забезпечення.

Звіт очільника Укрдержархіву і його коментарі супроводжувалися численними слайдами, що у цифрах і на фактах розкривали тенденції розвитку архівної сфери, здобутки і завдання, а також причини, які гальмують інтеграцію української архівної галузі у європейський і світовий соціокультурний простір.

Трендом 2020 року і у перспективі залишається діджиталізація, що має стати пріоритетом не лише для Державної архівної служби України, а й для всіх архівних установ, наголосив Голова Укрдержархіву.

Архіважливе завдання, що постало перед українськими архівістами, – сповна використати наявний потенціал, бути у фокусі уваги суспільства, активно запроваджуючи нові сервіси і зручності для дослідників.

Державні архіви повинні стрімко виходити на міжнародну орбіту, залучаючи іноземних партнерів до спільних проєктів, вивчаючи кращий європейський і світовий досвід реставрації і оцифрування архівних документів. Анатолій Хромов проінформував присутніх про те, що вже зроблено й про найближчі плани.Темпи оцифрування вже в цьому році мають зрости удвічі, – таке амбітне завдання оприлюднив під час свого звіту Голова Державної архівної служби України.

Щодо пріоритетів у діяльності Укрдержархіву в 2020 році, то вони викристалізувалися в такому порядку:

• цифровізація всіх процесів архівної справи, діловодства та державної системи страхового фонду документації;
• організація формування і забезпечення гарантованої збереженості документів Національного архівного фонду як складової вітчизняної і світової культурної спадщини та інформаційних ресурсів суспільства;
• популяризація архівних документів до пам’ятних дат, подій та ювілеїв визначних осіб в історії України;
• забезпечення реалізації державної політики у сфері створення та ефективного функціонування державної системи страхового фонду документації.