Т. Скрипка. Музей-архів ім. Д. Антоновича УВАН у США // Українська Вільна Академія наук у США. Новини з Академії. – 2006. – Ч. 30. – С. 4.

У 2006 р. робота Музею-архіву зосереджувалася на обліку архівних колекцій і забезпеченні науково-довідкового апарату “Путівника Музею-архіву ім. Д. Антоновича УВАН у США”. Велика увага приділялася перевірці усіх наявних і зареєстрованих архівних надходжень та написанню історичних довідок про фондоутворювачів. Саме інформації про фондоутворювача, історію фонду, архівна його характеристика, обсяг, значення та використання забезпечують науковий апарат “Путівника”. У 2006 році описано й комп’ютеризовано 26 архівних фондів.

Архів УВАН також надає наукові довідки дослідникам, обслуговує відвідувачів. У 2006 р. окремі архівні фонди опрацьовували Т. Геврик, Л. Винар (США), Ю. Савчук (Київ), О. Федорук (Київ), О. Лучук (Львів), Т. Шестопалова (Луганськ), В. Гайдабура (Київ), Е. Бистрицька (Тернопіль), В. Мезенцев (Торонто), В. Янсен (Німеччина).

При цій нагоді варто нагадати, що 22 березня 2007 року сповнюється 35 років з дня смерти засновника і хранителя фондів Музею-архіву В. В. Міяковського (1888-1972). Саме завдяки його подвижницькій праці архівна колекція УВАН є однією з найбагатших і найунікальніших. Одержимість і посвята В. Міяковського українському архівознавству, його авторитет в архівній справі – один з високих прикладів лицарського служіння нашій науці та культурі. Наукові підвалини архівознавства, закладені В. Міяковським, його досвід і внесок у архівістику викладені у навчальному підручнику для студентів історичних факультетів вищих навчальних закладів “Нариси історії архівної справи в Україні”, по якому вчиться молоде покоління незалежної України. Усвідомення причетности до наукової традиції, яку уособлював В. Міяковський, його подвижництво і відданість архівній справі, робить нашу нелегку архівну працю в умовах обмеженого фінансування наповненішою. Слід зазначити, що цільова фінансова підтримка наших меценатів (А. Кулик, В. Кузьмич, О. Лімонченко, Д. Коміленська, Л. Бойко) бодай частково уможливила консервацію найцінніших архівів, їх належне збереження та залучення помічників для упорядкування архівних фондів. Сподіваємося, що у новому 2007 році Музей-архів УВАН матиме нових приятелів, які підтримають наш проект збереження архівних колекцій та їх комп’ютеризацію.