Бібліографія

Архівні джерела

Республіка Польща

Archiwum Paсstwowe w Krakowie (APKr)

Zespуі 819. Archiwum Paсstwowe w Krakowie (1818-1951, 1952-1962)

Російська Федерація

Государственный архив Российской Федерации (ГА РФ), Москва

Фонд Р-5142. Центральный государственный архив Октябрьской революции, высших органов государственной власти и органов государственного управления СССР (ЦГАОР СССР) Главного архивного управления СССР при Совете Министров (1921-1992)

Фонд Р-5325. Главное архивное управление при Совете Министров СССР (Главархив СССР). Главное архивное управление при Кабинете Министров СССР (1918-1991), описи 2, 10.

Фонд Р-5889. Посольство Украинской Народной Республики в Германии, Берлин (1918-1926)

Фонд Р-5962. Изюмов Александр Филаретович, старший инспектор Главного управления архивным делом (1919-1921), директор Русского заграничного исторического архива в Праге (1922-1940)

Фонд Р-6087. Министерство иностранных дел Украинской Народной Республики (1918-1923)

Фонд Р-6784. Русский культурно-исторический музей в Праге при Русском народном университете (1870-1944)

Фонд Р-7008. Украинская библиотека им. С. Петлюры в Париже (1909, 1914-1917, 1919-1920, 1922, 1924-1939)

Фонд Р-7027. Делегация Украинской Народной Республики на мирной конференции в Париже (1918-1921)

Фонд Р-7030. Русский заграничный исторический архив при Министерстве иностранных дел Чехословацкой республики (РЗИА), Прага (1920-1945)

Фонд Р-7050. Украинское пресс-бюро в Лозанне (1881, 1900, 1902-1946)

Фонд Р-7063. Редакция журнала “Украина”, Лозанна (1911-1924)

Фонд Р-7526. Канцелярия Рады Украинской Народной Республики (1920-1930)

Фонд Р-7744. Коллекция материалов заграничных организаций украинской партии социалистов-революционеров, Прага (1919-1931)

Фонд Р-9401. Министерство внутренних дел СССР (МВД СССР) (1918-1960)
Опись 2. Особые папки Секретариата НКВД/МВД

Российский государственный военный архив (РГВА), Москва

Фонд 265. Украинский народный союз во Франции (эмигрантская националистическая организация), Париж

Фонд 431. Украинский научный институт в Варшаве

Российский государственный архив социально-политической истории (РГАСПИ), Москва

Фонд 17. Центральный комитет КПСС (ЦК КПСС):
Опись 125. Управление пропаганды и агитации ЦК (1939-1948) (Агитпроп)
Опись 132. Управление пропаганды и агитации ЦК (1948-1956) (Агитпроп)

Российская государственная библиотека (РГБ), Отдел рукописей (ОР), Москва

Фонд 369. Владимир Дмитриевич Бонч-Бруевич, материалы

Україна

Центральний державний архів вищих органiв влади та управлiння України (ЦДАВО України)

Фонд 14. Головне архівне управління при Раді Міністрів УРСР (1918-1988):
Описи 1, 7

Фонд 2592. Народне міністерство закордонних справ Української Народної Республіки, Київ (1917-1918)

Фонд 3665. Центральний державний архів вищих органів влади та управління України (ЦДАВО України) (1943-2001)

Фонд 3766. Міністерство закордонних справ Української Держави, Київ (1918)

Фонд 3866. Український історичний кабінет у Празі (1920; 1922; 1930-1948)

Фонд 4703. Центральний державний історичний архів УРСР (ЦДІА УРСР) (1944-1970):
Описи 1, 2

Центральний державний архів громадських об’єднань України (ЦДАГО України)

Фонд 269. Колекція документів “Український музей в Празі” (кінець ХІХ ст. – 1948 р.):
Опис 1. Документи і матеріали українських організацій, союзів, спілок, товариств і громад на еміграції (1911-1948);
Опис 2. Документи і матеріали українських державних, військових, громадсько-політичних діячів, представників науки, культури і освіти, інших осіб (кінець ХІХ ст. – 1947 р.);
Опис 3. Часописи, газети, бюлетені, інші друковані виданння (1919-1945)

Центральний державний кінофотофоноархів України (ЦДКФФА України) ім. Г. С. Пшеничного

Колекція фотоальбомів з МВБУ, м. Прага, №№ 80-89, 97-98, 117, 119, 162, 168-169, 177-184.

Чеська Республіка

Nбrodnн archiv, Praha

Fond Ministerstvo vnitra II, Praha ((1936) 1945-1968)

Fond Ukrajinskй muzeum, Praha ((1659) 1925-1948)

Бібліографія

Антонович Д. В. та ін. Вісті Музею визвольної боротьби України. У 22-х вип. – Прага, 1925-1944. [Видання на мікрофішах: IDC-R-14,894.]

Боряк Геннадій Володимирович. Нацiональна архiвна спадщина України та державний реєстр “Археографiчна Українiка”: Архiвнi документальнi ресурси та науково-інформацiйнi системи. – Київ, 1995.

Быстров Владимир. Конец Русского заграничного исторического архива в Праге // Международная конференция “Русская, украинская и белорусская эмиграция в Чехословакии между двумя мировыми войнами. Результаты и перспективы исследований. Фонды Славянской библиотеки и пражских архивов”. Прага, 14-15 августа 1995 г.: Сборник докладов. В 2-х тт. – 1995, Т. 1. – С. 70-84.

Бюлетень Українського історичного кабiнету в Празi. – Прага, 1932. – № 1 [єдине опубліковане число] [Видання на мікрофішах.: IDC-R-14,895.]

Государственный архив Российской Федерации: Путеводитель. – Т. 4: Фонды Государственного архива Российской Федерации по истории белого движения и эмиграции / Сост. О. В. Маринин, А. В. Добровская,

О. Н. Копылова и др. Ред. С. В. Мироненко. – М.: РОССПЭН, 2004.

Государственный архив Российской Федерации: Путеводитель. – Т. 6: Перечень фондов Государственного архива Российской Федерации и научно-справочный аппарат к документам архива / Сост. Л. Г. Аронов, О. Н. Копылова и др. Ред. С. В. Мироненко. – М.: Ред.-изд. отдел федеральных архивов, 1998. (Russian Archives Series, 8).

Гримстед Патриция Кеннеди. Зарубежная архивная Россика и Советика. Происхождение документов или их отношение к истории России (СССР), потребность в описании и библиографии // Отечественные архивы. – 1993. – № 1. – С. 20-53.

Гримстед Патриция Кеннеди. Цель выявления зарубежной архивной Россики: Политика или культура? // Зарубежная архивная Россика: Итоги и перспективы выявления и возвращения: материалы Международной научно-практической конференции, 16-17 ноября 2000 г., Москва / Ред. В. П. Козлов, Е. Е. Новикова. – Москва, 2001. – С. 20-39.

Ґрімстед Патриція Кеннеді, Боряк Геннадій Володимирович. Доля скарбiв украпнськоп культури пiд час Другої свiтової вiйни: Винищення архiвiв, бiблiотек, музеїв. – Київ, 1991; 2-е вид.: Львів, 1992.

Ґрімстед Патриція Кеннеді, Яковенко Наталя. Меморiальна археографiчна експедицiя по Чехо-Словаччинi: Слiдами культурних ценностей, вивезенних з Украпни під час Другої свiтової вiйни // Украпнський археографiчний щорiчник. -1991. – № 2. – С. 437-445.

Грыб Томаш. Беларускі загранічны архіў у Празе // Калоссе: Беларускі літаратурна-науковы часапіс (Вільнюс). – 1935 – № 1.

Дакументы па гісторыi Беларусi, якія зберагаюцца у Цэнтральных дзяржаўных архівах СССР / Ред. и сост. А. М. Михальченко и Т. А. Вараб’ева. Мiнск: Беларуская савецкая энцыклапедыя імя Пэтруся Броўкі, 1990.

Дар Академии наук СССР от чехословацкого правительства (ТАСС, 17 июня, 1945 г.) // Правда. – 18 червня 1945 р.

Докашева Е. Русский культурно-исторический музей в Праге. – М., 1993.

Досталь М. Русский культурно-исторический музей в Праге в творческой судьбе В. Ф. Булгакова (по новым архивным даным) // “Русская, украинская и белорусская эмиграция в Чехословакии между двумя мировыми войнами. Результаты и перспективы исследований. Фонды Славянской библиотеки и пражских архивов”. Прага, 14-15 августа 1995 г.: Сборник докладов. В 2-х тт. -1995. – Т. 1. – С. 806-815.

Животко Аркадій. Десять років Українського історичного кабінету (1939-1940). – Прага, 1940 [=Інвентарі архіву Міністерства внутрішніх справ, серія С, 1; Microfiche (1988): IDC-R-14,920]; репринт: New York: Norman Ross Publishing, 1994.

Изюмов Александр Филаретович. Записка о Русском историческом архиве // Постников Сергей Порфирьевич. Политика, идеология, быт и ученые труды русской эмиграции: 1918-1945: Библиография. Из каталога библиотеки РЗИ архива / Под. ред. Сергея Блинова, в 2-х тт. – Нью-Йорк: Norman Ross Publishing, 1993. – Т. 2. – С. 400-416.

Изюмов Александр Филаретович. Отдел документов. Русский заграничный исторический архив в Праге (1923-1932 гг.) – Прага, 1932; [видання на мікрофішах: ІDC-R-11, 232].

Каталог бывшей библиотеки Русского заграничного историчного архива / Catalog of the Former Library of the Russian Historical Archive Abroad. New York: Norman Ross Publishing, 1995. Microfiche edition.

Кентій А. В. Фонд “Український музей у Празі” ЦДАГО України як складова “Празького архіву” // Архіви України. – 2000. – Ч.1-3. – С.43-49.

Кнышевский Павел. Добыча: Тайны германских репараций. – Москва: “Соратник”, 1994.

Козлов Владимир Петрович. Выявление и возвращение зарубежной архивной Россики: Опыт и перспективы // Вестник архивиста. – № 6(18) (1993). – С. 11-23.

Козлов Владимир Петрович. Зарубежная архивная Россика: Проблемы и направления работы // Новая и новейшая история. – № 3 (1994, май-июнь). – С. 13-23.

Ланский Л. Р., Путинцев В. А. Рукописи произведений Герцена в “Пражской” и “Софийской” коллекциях: Описание // Литературное наследство. – T. 63 (1956). – С. 725-752.

Лозенко Л. З історії Празького українського архіву // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки. – К., 1997. – С. 85-94.

Лозенко Л. Празький український архів: історія і сьогодення // Архіви України. – 1994. – № 1-6. – С. 18-30.

Магеровский Л. Библиография газетных собраний Русского исторического архива за годы 1917-1921. – Прага, 1939; репринт з передмовою Річарда Нілі (Richard Kneeley): New York: Norman Ross Publishing, 1994 [=”Инвентари Архива Министерства внутренних дел в Праге”, Сер. B: Инвентари РИА, No 1].

Макашин С. А. “Софийская” коллекция рукописей из архива Герцена и Огарева // Известия Академии наук СССР. Отделение литературы и языка. – Т. 13 (1954). – Вып. 5. – С. 456-463.

Международная конференция “Русская, украинская и белорусская эмиграция в Чехословакии между двумя мировыми войнами. Результаты и перспективы исследований. Фонды Славянской библиотеки и пражских архивов”. Прага, 14-15 августа 1995 г.: Сборник докладов. В 2-х тт. / International Conference “Russian, Ukrainian and Belorussian Emigration between the World Wars in Czechoslovakia. Results and Perspectives of Contemporary Research. Holdings of the Slavonic Library and Prague Archives,” Prague, August 14-15, 1995: Proceedings, 2 vols.- Прага, 1995.

Международная научная конференция “Культурное наследие Российской эмиграции: 1917-1940-е годы”. Сборник материалов, Москва, 8-12 сентября 1993 г. / Ред. Е. П. Челышев, А. Н. Сахаров. – М.: РАН, “Конгресс соотечественников”, 1993.

Методические рекомендации по составлению межархивного справочника по фондам бывшего Русского заграничного исторического архива в Праге (б. РЗИА). – М.: ЦГАОР СССР, 1991.

Миронец Н. Документы фонда Никиты Шаповала как источник для изучения украинской эмиграции в Чехословакии (Центральный государственный архив высших органов власти и управления Украины, г. Киев) // Международная конференция “Русская, украинская и белорусская эмиграция в Чехословакии между двумя мировыми войнами. Результаты и перспективы исследований. Фонды Славянской библиотеки и пражских архивов”. Прага, 14-15 августа 1995 г.: Сборник докладов. В 2-х тт. – 1995. – Т. 2. – С. 565-571.

Мушинка М. Музей визвольної боротьби України та доля його фондів. – Мельбурн, 1996.

Мушинка М. Музей визвольної боротьби України у Празі та його останній директор Симон Наріжний // Международная конференция “Русская, украинская и белорусская эмиграция в Чехословакии между двумя мировыми войнами. Результаты и перспективы исследований. Фонды Славянской библиотеки и пражских архивов”. Прага, 14-15 августа 1995 г.: Сборник докладов. В 2-х тт. – 1995. – Т. 1. – С. 806-815.

Павлова Т. Ф. А. Ф. Изюмов и РЗИА // Отечественные архивы. – 1996. – № 4. – С. 28-37.

Павлова Т Ф. Русский заграничный исторический архив в Праге // Вопросы истории. – 1990. – № 11. – С. 19-30.

Петрушева Л. И. Документы пражской коллекции в научно-справочном аппарате Государственного архива Российской Федерации // Международная конференция “Русская, украинская и белорусская эмиграция в Чехословакии между двумя мировыми войнами. Результаты и перспективы исследований. Фонды Славянской библиотеки и пражских архивов”. Прага, 14-15 августа 1995 г.: Сборник докладов. В 2-х тт. – 1995. – Т. 1. – С. 91-97.

Поданы Вацлав (Podanэ Vбclav), Барвикова Хана (Hana Barvнkovб) и др. Русская и украинская эмиграция в Чехословацкой республике, 1918-1938: Путеводитель по архивным фондам и собраниям в Чешской республике / Перевод: Любовь Белошевска (Ljubov Beloshevskб) и Марина Луптакова (Marina Luptбkovб). – Прага: Euroslavica, 1995. [=”Труды по истории Чешской Академии наук / Studia Historiae Academiae Scientiarum Bohemicae”]

Попов А. В. Русское зарубежье и архивы: документы российской эмиграции в архивах Москвы: проблемы выявления, комплектования, описания, использования. – М., ИАИ РГГУ, 1998. [= “Материалы к истории русской политической эмиграции”, 4].

Постников Сергей Порфирьевич. Политика, идеология, быт и ученые труды русской эмиграции: 1918-1945: Библиография. Из каталога библиотеки РЗИ архива / Под. ред. Сергея Блинова, в 2-х тт. – Нью-Йорк: Normann Ross Publishing, 1993.

Проблемы зарубежной архивной Россики: Сборник статей / Ред. В. П. Козлов. – М.: “Русский мир”, 1997.

[Российский государственный военный архив:] Путеводитель по фондам Белой армии / Сост. Н. В. Пульченко, Н. Д. Егоров и Л. М. Чижова; Ред.: Н. Д. Егоров и Л. В. Двойных. – М.: Русское библиографическое общество, 1998 [= “Academia ROSSICA”. – T. 4].

Русский заграничный исторический архив при Министерстве иностранных дел Чехословацкой республики в 1929 году. – Прага, [1930]; […] в 1931 г. – Прага, 1932; […] в 1936 г. – Прага, 1936.

Седельников Валерий. Архив, о котором долго молчали (Интервью с Натальей Давыдовой) // Московские новости. – 1990. – № 15 (15 марта). – С. 16.

Стужынская Ніна. Матэрыялы па гісторыі Беларусі у Рускім замежным гістарычным архіве // Рэстытуцыя культурных каштоўнасцей: Праблемы вяртання і сумеснага выкарыстання (юрыдычныя, навуковыя і маральныя аспекты). Матэрыялы Міжнароднай навуковай канференцыі, якая адбылася у Мінску пад эгідай ЮНЕСКА 19-20 червеня 1997 г. / Рэд. Адам Мальдзіс і інш. – Мiнск: Нацыанальны навукова-асветны цэнтр імя Ф. Скарыны, 1997. – С. 188-192.

Сурмач Ганна А. Белорусский заграничный архив // Международная конференция “Русская, украинская и белорусская эмиграция в Чехо-словакии между двумя мировыми войнами. Результаты и перспективы исследований. Фонды Славянской библиотеки и пражских архивов”. Прага, 14-15 августа 1995 г.: Сборник докладов. В 2-х тт. – Прага, 1995. – Т. 1. – С. 85-90.

Сурмач Ганна А. Пошукі страчаных архіваў па гісторыі беларускай дзяржаўнасці (Прага, Масква, Парыж) // Рэстытуцыя культурных каштоўнасцей: Праблемы вяртання і сумежнага выкарыстання (юрыдычныя, навуковыя і маральныя аспекты). Матэрыялы Міжнароднай навуковай канференцыі, якая адбылася у Мінску пад эгідай ЮНЕСКА 19-20 чэрвеня 1997 г. / Рэд. Адам Мальдзіс і інш. – Мінск, 1997. – С. 185-188.

Указатель фондов иностранного происхождения и Главного управления по делам военнопленных и интернированных НКВД-МВД СССР Российского государственного военного архива / Сост. В. И. Коротаев, А. П. Наганов и др. Ред. В. П. Козлов, В. Н. Кузеленков. – М., 2001.

Фалалеева М. Б. Фонд Романовых в собрании ОПИ ГИМ // Археографический ежегодник за 1996 г. – М., 1998. – С. 270-281.

Фонды Русского заграничного исторического архива в Праге: Межархивный путеводитель / Сост.: О. Н. Копылова и др.; ред.: Т. Ф. Павлова и др. – М.: РОССПЭН, 1999.

Центральний державний архів Жовтневоп революцiп і соцiалiстичного будiвництва УРСР: Путівник / Ред. кол.: Л. В. Гусєва, М. К. Колесник, С. О. Розін, І. К. Рибалка, В. І. Рябко. Архівне управління УРСР. – Харків: Харківське книжкове видавництво, 1960. [Видання на мікрофішах: IDC-R-14,348]

Центральный государственный архив Октябрьской революции, высших органов государственной власти и органов государственного управления Украинской ССР: Краткий справочник / Сост.: Р. И. Ткач, В. М. Брожек,

В. В. Прокопчук, А. Л. Рыбалко. Главное архивное управление УССР. – Киев: ГАУ, 1984. (Гриф: “Для служебного пользования”). [Видання на мікрофішах.: East View Publications, no. B0060533.]

Центральный государственный архив Октябрьской революции и социалистического строительства СССР: Путеводитель. – Т. 2. / Ред. Н. Р. Прокопенко. – М.: ГАУ, 1952.

Центральний державний архів громадських об’єднань України: Путівник / Авт.-упорядн.: Б. Іваненко, О. Бажан, А. Кентій, Н. Маковська, А. Соловйова. – К., 2001.

Яковлєва Л. Празькі фонди в Києві // Пам’ятки України. – 1994. – № 3-6[26]. – С. 120-122.

Fischer George, “The Russian Archive in Prague”, American Slavic and East European Review 8 (December 1949): 289-295.

Grimsted Patricia Kennedy. “Archival Rossica/Sovietica Abroad: Provenance or Pertinence. Bibliographic and Descriptive Needs”, Cahiers du Monde russe et soviйtique 34(3) 1993: 431-80.

Grimsted Patricia Kennedy. Archives and Manuscript Repositories in the USSR: Ukraine and Moldavia, book 1: General bibliography and Institutional directory. Princeton: Princeton University Press, 1988.

Grimsted Patricia Kennedy. Odyssey of the Turgenev Library from Paris, 1940-2002: Books as Victims and Trophies of War. Amsterdam: International Institute of Social History, 2003; “IISG Research Papers,” no. 42. Електронна версія: http://www.iisg.nl/publications/respap42.pdf.

Grimsted Patricia Kennedy. “Russian Attitudes Towards Archival Rossica Abroad: Cultural Reintegration or Political Agendas?”, Russian and East European Books and Manuscripts in the United States: Proceedings of a Conference in Honor of the Fiftieth Anniversary of the Bakhmeteff Archive of Russian and East European History and Culture, ed. Tanya Chebotarev and Jared S. Ingersoll (New York, 2004). – Slavic & East European Information Resources 4, no. 4 (2003).

Grimsted Patricia Kennedy. “The Fate of Ukrainian Cultural Treasures during World War II: Archives, Libraries, and Museums under the Third Reich.” Jahrbьcher fьr Geschichte Osteuropas 39(1) 1991: 53-80.

Grimsted Patricia Kennedy. “The Odyssey of the Petliura Library and the Records of the Ukrainian National Republic during World War II”, Harvard Ukrainian Studies 22 (1998): 181-208 [=Cultures and Nations of Central and Eastern Europe: Essays in Honor of Roman Szporluk, ed. Zvi Gitelman et al.].

Grimsted Patricia Kennedy. “The Postwar Fate of the Petliura Library from Paris and the Records of the Ukrainian National Republic”, Harvard Ukrainian Studies 21 (3-4): 395-462.

Inventбшe a katalohy fondщ Stбtnнho ъstшedniho archivu v Praze – Ukrjinskй muzeum v Praze. UM (1659), 1925-1948: Inventбш / Інвентарі і каталоги фондів Державного центрального архіву в Празі – Український музей в Празі, UM (1659), 1925-1948: Опис фонду / Укл. Раїса Махаткова. – Київ; Прага. – 1996 [=Науково-довідкові видання з історії України, вип. 41].

Kasinec, Edward, and Kneeley, Richard J. “The Slovanskб knihovna in Prague and its RZIA Collection”, Slavic Review 51(1), Spring 1992: 122-130.

Peљбk Vaclav. “Zprava o иinnosti Ruskйho historickйho archivu, Ukrajinskйho historickйho kabinetu a Bмloruskйho archivu v lйtech 1939-1946”, Roиenka slovanskйho ъstavu v Praze, t. 12, Za lйta 1939-1946. Prague, 1947, pp. 211-21.

Wrуbel-Lipowa, Krystyna. Rewindykacja archiwaliуw polskich z ZSSR w latach 1945-1964. [Габілітаційна дисертація]. Uniwersytet Marii Curie-Skіodowskiej (Lublin), 1982.

Перелік документів

І. Україніка та Український історичний кабінет
у Празі

1. Титульний аркуш журналу обліку надходжень документальних матеріалів до Українського національного архіву-музею у Празі за 1925-1929 рр.; згодом – до Українського історичного кабінету за 1929-1943 рр.
ЦДАВО України, ф. 3866, оп. 1, спр. 23

2. Фрагмент журналу обліку надходжень документальних матеріалів до УНАМ та УІК за 1925-1943 рр.
ЦДАВО України, ф. 3866, оп. 1, спр. 23, арк. 1 зв

3. Титульний аркуш журналу обліку надходжень документальних матеріалів до Українського історичного кабінету за 1927-1928 рр. Т. 1.
ЦДАВО України, ф. 3866, оп. 1, спр. 33

4. Фрагменти журналу обліку надходжень документальних матеріалів до Українського історичного кабінету 1938-1939 рр. Т. 1.
ЦДАВО України, ф. 3866, оп. 1, спр. 33, арк. 121 зв.-122; 153 зв.,156

5. Титульний аркуш журналу обліку надходжень документальних матеріалів до Українського історичного кабінету. Т. ІІІ. Не датовано.
ЦДАВО України, ф. 3866, оп. 1, спр. 34

6. Фрагмент журналу обліку надходжень документальних матеріалів до Українського історичного кабінету. Т. ІІІ. Не датовано.
ЦДАВО України ф. 3866, оп. 1, спр. 34, арк. 1-2

7. Титульний аркуш книги обліку надходжень документальних матеріалів до Українського історичного кабінету за 1938-1939 рр.
ЦДАВО України, ф. 3866, оп. 1, спр. 36

8. Фрагменти книги обліку надходжень документальних матеріалів до Українського історичного кабінету за 1938-1939 рр.
ЦДАВО України ф. 3866, оп. 1, спр. 36, арк. 1 зв.-2; 83 зв.-85

9. [Лютий-березень 1934 р.] Звіт про діяльність Українського історичного кабінету за три роки (1930-1933).
ЦДАВО України, ф. 3866, оп. 1, спр. 5, арк. 274

10. 27 лютого 1934 р. Звіт про діяльність Українського історичного кабінету за січень-лютий 1934 р.
ЦДАВО України, ф. 3866, оп. 1, спр. 5, арк. 275

11. 4 червня 1934 р. Розписка С. Русової про передання документів у власність Українського історичного кабінету.
ЦДАВО України, ф. 3866, оп. 1, спр. 5, арк. 182

12. 1935 р. Звіт про діяльність Українського історичного кабінету за п’ять років існування.
ЦДАВО України, ф. 3866, оп. 1, спр. 6, арк. 122

13. 18 квітня 1939 р. Звіт про діяльність Українського історичного кабінету за січень-березень 1939 р.
ЦДАВО України, ф. 3866, оп. 1, спр. 9, арк. 105-106

14. 16 вересня 1939 р. Угода між О. Шаповал та Українським історичним кабінетом про передання архіву і бібліотеки М. Шаповала до Українського історичного кабінету.
ЦДАВО України, ф. 3866, оп. 1, спр. 9, арк. 36-37

15. 7 січня 1942 р. Звіт про діяльність Українського історичного кабінету за 1941 р.
ЦДАВО України, ф. 3866, оп. 1, спр. 10, арк. 103-105

16. 5 січня 1944 р. Звіт про діяльність Українського історичного кабінету за 1943 р.
ЦДАВО України, ф. 3866, оп. 1, спр. 10, арк. 161-161 зв.

17. Звіт про діяльність Українського історичного кабінету за березень 1945 р.
ЦДАВО України, ф. 3866, оп. 1, спр. 10, арк. 187-188

ІІ. “Празькі архіви” – до Москви і Києва

18. 4 травня 1945 р. Копія телеграми Наркома внутрішніх справ УРСР В. Рясного Наркому внутрішніх справ СРСР Л. Берії щодо відрядження до Німеччини та Чехословаччини українських архівістів для “розшуку і повернення” архівів. Резолюція Л. Берії: “Тов. Никитинскому. Сговоритесь с тов. Рясным и организуйте их доставку”.
ДА РФ, ф. 5325, оп. 10, спр. 2029 арк. 1

19. 10 травня 1945 р. Телеграма Наркома внутрішніх справ УРСР В. Рясного Начальнику Головного архівного управління НКВС СРСР І. Нікітінському щодо відрядження до Німеччини та Чехословаччини українських архівістів П. Павлюка, Г. Пшеничного, О. Куца, І. Олійника.
ДА РФ, ф. 5325, оп. 10, спр. 2029, арк. 4-4 зв.

20. 9 серпня 1945 р. Доповідна записка Заступника начальника Управління державних архівів НКВС УРСР П. Павлюка начальнику Управління П. Гудзенку про виявлення українських документальних матеріалів у Чехословаччині.
ЦДАВО України, ф. 14, оп. 7, спр. 56, арк. 37-39

21. 22 серпня 1945 р. Повідомлення Начальника Управління державних архівів УРСР П. Гудзенка Начальнику Головного архівного управління НКВС СРСР І. Нікітінському про віднайдення, концентрацію та підготовку до перевезення в Україну архівних матеріалів з Києва, Львова, Риги, Мінська, Новгорода, а також матеріалів “Празького архіву”.
ДА РФ, ф. 5325, оп. 2, спр. 1353, арк. 74

22. 25 серпня 1945 р. Нота Посла СРСР у Чехословаччині В. Зоріна Міністру внутрішніх справ Чехословацької Республіки В. Носеку про дотримання зобов’язань стосовно приватних власників депозитів документів Українського історичного кабінету.
ЦДАВО України, ф. 4703, оп. 2, спр. 2, арк. 13

23. 22 серпня 1945 р. Повідомлення Уряду Чехословацької Республіки до Посольства СРСР про рішення щодо передання Урядові УРСР “в дарунок” “Празького архіву”.
ЦДАВО України, ф. 4703, оп. 2, спр. 2, арк. 11-12

24. 10 вересня 1945 р. Спеціальне повідомлення Начальника Головного архівного управління НКВС СРСР І. Нікітінського Заступнику Наркома внутрішніх справ СРСР С. Круглову про звернення Посольства СРСР до Уряду Чехословацької Республіки щодо доцільності передання “Празького архіву” до СРСР і прийняття останнім відповідного рішення.
ДА РФ, ф. 5325, оп. 2, спр. 1353, арк. 82-82 зв.

25. 30 серпня 1945 р. Офіційний акт передання “Празького архіву” “в дарунок” Українській РСР (трьома мовами).
ЦДАВО України, ф. 4703, оп. 2, спр. 2, арк. 15-23

26. 25 вересня 1945 р. Повідомлення Наркома внутрішніх справ УРСР В. Рясного Голові Ради народних комісарів УРСР М. Хрущову про передання Урядом Чехословацької Республіки “Українського архіву” “в дарунок” Урядові УРСР.
ЦДАВО України, ф. 4703, оп. 2, спр. 2, арк. 28-30

27. Вересень 1945 р. Повідомлення Наркома внутрішніх справ УРСР В. Рясного Наркому внутрішніх справ СРСР Л. Берії про передання Урядом Чехословацької Республіки “Празького архіву” “в дарунок” Урядові УРСР.
ЦДАВО України, ф. 4703, оп. 2, спр. 2, арк. 31-33

ІІІ. “Празькі архіви” в Києві

28. 30 листопада 1945 р. Лист директора ЦДІА УРСР В. Стрельського до Начальника управління державних архівів НКВС УРСР П. Гудзенка з коротким описом матеріалів, що зберігаються у відділі таємних фондів архіву.
ЦДАВО України, ф. 4703, оп. 2, спр. 1, арк. 1-4

29. 27 січня 1947 р. Звіт про роботу Відділу таємних фондів ЦДІА УРСР за 1946 р.
ЦДАВО України, ф. 4703, оп. 2, спр. 7, арк. 11-13

30. 6 лютого 1948 р. Звіт про роботу Відділу таємних фондів ЦДІА УРСР за 1947 р.
ЦДАВО України, ф. 4703, оп. 2, спр. 9, арк. 40-42

31. [25] січня 1949 р. Звіт про роботу Відділу таємних фондів ЦДІА УРСР за 1948 р.
ЦДАВО України, ф. 4703, оп. 2, спр. 13, арк. 33-36

32. 5 січня 1950 р. Звіт про роботу Відділу таємних фондів ЦДІА УРСР за 1949 р.
ЦДАВО України, ф. 4703, оп. 2, спр. 16, арк. 45-49

33. 15 квітня 1952 р. Список фондів Відділу таємних фондів ЦДІА УРСР.
ЦДАВО України, ф. 4703, оп. 2, спр. 26, арк. 4-22

34. 18 серпня 1958 р. Перелік документальних матеріалів, отриманих із Чехословацької республіки у 1958 р., надісланий начальником Архівного управління МВС УРСР С. Пількевичем до начальника ЦДІА УРСР М. Тесленка.
ЦДАВО України, ф. 4703, оп. 2, спр. 39, арк. 2-7

35. 5 лютого 1960 р. Перелік документальних матеріалів Відділу таємних фондів, отриманих із Чехословацької республіки, надісланий начальником ЦДАЖР УРСР В. Востріковою до начальника ЦДІА УРСР М. Тесленка.
ЦДАВО України, ф. 4703, оп. 2, спр. 39, арк. 9-23

36. 6 січня 1962 р. Перелік фондів відділу республіканських установ ЦДАЖР УРСР, надісланий до ЦДІА УРСР після присвоєння архівом номерів фондів.
ЦДАВО України, ф. 4703, оп. 2, спр. 39, арк. 84-98

37. 29 березня 1962 р. Акт про передання музейних експонатів Музею визвольної боротьби України від ЦДІА УРСР до Історичного музею.
ЦДАВО України, ф. 4703, оп. 2, спр. 39, арк. 79-80

ІV. Фотодокументи
з фондів ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного

38. Технік-лейтенант Г. С. Пшеничний (директор ЦДАКФФД УРСР, 1943 р.).
од. зб. 0-4339

39. Заступник начальника управління державних архівів НКВС УРСР П. Павлюк під час збирання архівного майна.
Київ. 1943 р. од. зб. 0-4339

40. Начальник управління державних архівів НКВС УРСР П. Гудзенко і начальник Центрального фотофонокіноархіву НКВС УРСР Г. Пшеничний збирають архівні матеріали.
Листопад 1943 р. од. зб. 0-4338

41. Оперативна група архівістів СРСР: Г. Неклесса, Чернілевський (Москва), П. Павлюк, І. Олійник та Кадікс (Латвійська РСР).
Прага. вересень 1945 р. од. зб. 0-3981

42. Заступник начальника АУ НКВС УРСР П. Павлюк і начальник ЦФФКА НКВС УРСР Г. Пшеничний на прийомі у секретаря посольства СРСР у Чехословаччині.
Прага. серпень 1945 р. од. зб. 0-3957

43. Заступник начальника АУ НКВС УРСР П. Павлюк і начальник ЦФФКА НКВС УРСР Г. Пшеничний на прийомі у політичного радника посольства СРСР у Чехословаччині І. Чигаєва.
Прага. серпень 1945 р. од. зб. 0-3958

44. Заступник начальника АУ НКВС УРСР П. Павлюк і начальник ЦФФКА НКВС УРСР Г. Пшеничний на прийомі у посла СРСР в Чехословаччині В. Зоріна.
Прага. серпень 1945 р. од. зб. 0-3956

45. Представники Чехословацької Республіки В. Пешак і Й. Боровичка та представник АУ УРСР П. Павлюк підписують акт про передання українських архівних матеріалів.
Прага. вересень 1945 р. од. зб. 0-3966

46. Підписання акта про передання архівних матеріалів. Зліва направо (стоять): З. Нєєдли, В. Носек, Й. Боровичка, В. Пешак, В. Зорін, Г. Пшеничний. Підписує акт Заступник начальника АУ НКВС УРСР П. Павлюк.
Прага. 4 вересня 1945 р. од. зб. 0-58651

47. Зал під час підписання акта про передання архівних матеріалів. Зліва направо: радник І.Чигаєв, міністр інформації Чехословаччини В. Конецький, посол СРСР в Чехословаччині В. Зорін, члени оперативної групи Управління державних архівів НКВС УРСР Г. Пшеничний, П. Павлюк, міністр освіти Чехословаччини З. Нєєдли.
Прага. 4 вересня 1945 р. од. зб. 0-58653

48. Міністр внутрішніх справ В. Носек виступає з приводу передання представникам Архівного управління НКВС УРСР архівних матеріалів.
Прага. 4 вересня 1945 р. од. зб. 0-58652

49. На обіді у посла СРСР в Чехословаччині В. Зоріна.
Прага. вересень 1945 р. од. зб. 0-3959

50. Заступник начальника АУ НКВС УРСР П. Павлюк і співробітники Посольства СРСР біля будинку посольства.
Прага. Вересень 1945 р. од. зб. 0-3976

51. Житель Праги вітає заступника начальника АУ НКВС УРСР П. Павлюка.
Прага. Вересень 1945 р. од. зб. 0-3980

52. Керівники Чехословацького земського архіву з представниками Архівного управління НКВС УРСР.
Прага. Вересень 1945 р. од. зб. 0-3975, 0-3972, 0-3974

53-55. Вантаження архівних матеріалів, що відправляються в Україну.
на вокзалі Градчани. Вересень 1945 р. од. зб. 0-3972, 0-3973, 0-3974

56-57. Потяг з архівними матеріалами, що відправляються в Україну.
На вокзалі Градчани. Вересень 1945 р. од. зб. 0-3967, 0-3970

58-59. Вантаження архівних матеріалів, що відправляються в Україну.
На вокзалі Градчани.Вересень 1945 р. од. зб.0-3971, 0-3969

60. Перевантаження архівних матеріалів, переданих в Україну.
Краків. Вересень 1945 р. од. зб. 0-3968

61. Начальник Архівного управління НКВС УРСР капітан П. Гудзенко (стоїть в центрі), Заступник начальника Управління капітан П. Павлюк (стоїть зліва) і начальник відділу використання А. Ярошенко (стоїть справа) разом з архітекторами м. Києва розглядають документи.
Київ. 1945 р. од. зб. 0-314

Від автора: заключні нотатки

Донині історію віднайдення українських “празьких архівів”, їх концентрації та захоплення радянською адміністрацією було висвітлено лише частково. Можливо, наша скромна праця стане кращою точкою відліку для подальших досліджень долі цих документальних скарбів.

До здобуття Україною незалежності ці “трофеї війни” були практично недоступними для дослідників. Більшість архівів десятиліттями перебувала у підпорядкуванні НКВС, і саме Лаврентій Берія давав вказівки стосовно переміщення архівів з-за кордону. Зусилля щодо їхнього розшуку та перевезення до СРСР обгрунтовувались “оперативною та науково-історичною важливістю для нашої країни” цих документів. Сьогодні дослідники можуть переконатися в науково-історичній важливості перевезених в Україну еміграційних архівів. Але за часів Берії радянські архівісти були змушені “розробляти” трофейні еміграційні архіви з огляду на “оперативну” інформацію про “буржуазних націоналістів”, які проживали за кордоном, а також “контрреволюційні елементи”, що могли провадити “антирадянську діяльність”. До сьогодні не вдалося віднайти слідів цієї роботи – величезних картотек, що складались архівістами за вказівкою керівництва органів НКВС у середині – наприкінці 40-х років. Ми не знаємо також, наскільки (і чи взагалі) цю “оперативну інформацію” було використано проти діячів української діаспори.

Сьогодні повсюдно в Україні ці архіви відкрито для дослідників. Але оскільки свого часу їх було розпорошено по багатьох фондах і колекціях різних архівів, причому без оформлення відповідної облікової документації, зараз вкрай важко чітко визначити їхні обсяги, склад та місце перебування. Сьогодні, попри великий інтерес до цих архівів і їхню фізичну загальнодоступність, говорити про забезпечення повного інтелектуального доступу до них ще зарано. Досі немає повного каталога архівів, що по війні прибули в Україну.

Розділ моєї книги “Трофеї війни та імперії” (2001) відкрив цю історію для англомовного читача. Невдовзі я з вдячністю пристала на пропозицію українських колег-архівістів опублікувати український переклад цього дослідження. Мені також приємно відзначити, що Українській науковий інститут

Гарвардського університету (HURI), з яким я давно і плідно співпрацюю, виділив кошти на переклад та публікацію.

Завершує українське видання факсимільний додаток – фундаментальна підбірка документів, якої не було в англомовному варіанті книги. Цей документальний корпус містить найважливіші документи до історії формування, опрацювання та переміщення українських “празьких” колекцій*.

Я щиро вдячна українським та російським архівістам за допомогу та відкритість в опрацюванні цих документів. Багато з них, включно із списками українських еміграційних фондів та звітами про роботу Відділу спеціальних таємних фондів повоєнного ЦДІАК, ще півтора десятиліття тому були практично закритими для дослідника, вже не кажучи про неможливість їхнього оприлюднення для широкого загалу.

Більшість із представлених у додатку фотодокументів також раніше не друкувалися; я щиро вдячна колегам із Центрального державного кінофотофоноархіву за їхню допомогу в наданні цих матеріалів для публікації.

Документи, представлені тут, є лише верхівкою “айсберга”. Зараз цей “айсберг” почав танути. Сподіваюся, що публіковані копії та історія, прихована за ними, надихатиме молодих вчених на подальші дослідження за цією тематикою, які мають завершитися, зрештою, підготовкою повного анотованого каталога еміграційних архівів, що зберігаються нині в Україні.

Не можу не висловитити слів подяки усім, хто уможливив цю публікацію, тим, хто спонсорував видання, і тим, хто допомагав відшукати й опрацювати документи. Упродовж трьох останніх десятиліть Український науковий інститут Гарвардського університету надавав мені “інтелектуальну домівку” і створював сприятливу робочу атмосферу. Нині інститут забезпечив і публікацію цієї книжки. Мушу також згадати про підтримку Ради міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX), завдяки чому стали можливими мої поїздки до Польщі, Чехословаччини, Росії та України в процесі роботи над монографією. Неоціненним є внесок Фонду Катедр Українознавства (USF) – постійного джерела підтримки моїх студій, пов’язаних з Україною.

Слова щирої вдячності я звертаю до всіх, хто надавав фінансову, моральну й наукову підтримку в моїх дослідженнях. Надто довгим був би список колег, з якими я успішно співпрацювала протягом тридцяти років. Я просто не в змозі назвати всіх архівістів та істориків, які щедро ділилися зі мною своїми знаннями й досвідом і надавали мені консультації. Але не можу не згадати декого з них.

У Києві з початку 90-х років надзвичайно плідною була моя співпраця з Інститутом української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України. Коли цей інститут було лише створено, влітку 1991 р. Геннадій Боряк і Наталя Яковенко супроводжували мене до Чехословаччини в археографічній експедиції, яку ми назвали “слідами переміщення українських архівів”. Державний центральний архів у Празі (нині – Національний архів) гостинно відкрив свої двері, а колега Раїса Махаткова допомогла виявити й опрацювати документи з УІК, що залишилися в Празі.

У Москві Росархів (нині – Федеральне архівне агентство Російської Федерації) і особливо його керівник – Володимир Козлов – постійно підтримував мої дослідження щодо долі російських архівів за кордоном, також пов’язані і з архівною Українікою. Тетяна Павлова, ініціатор і енергійний керівник проекту підготовки путівника по РЗІА, безпосередньо прилучилася до моєї роботи. Колишній Партійний архів (РДАСПІ) надав деякі важливі документи, а його директор Кирило Андерсон та співробітники архіву завжди були готові надати мені допомогу. Найважливішим стосовно еміграційних архівів у Москві був Державний архів Російської Федерації (ДА РФ); його директор Сергій Мироненко спеціально провів дослідження для цієї публікації та надав якісні копії окремих ключових документів. Не можу не згадати допомоги, отриманої у цьому архіві від Ольги Копилової та Лідії Петрушевої.

У Києві на особливу подяку заслуговують Центральний державний історичний архів України (ЦДІАК) та його колишній багаторічний директор Любов Гісцова, колишній Партійний архів (нині – ЦДАГО) та його колишній директор, згодом керівник державної архівної служби Руслан Пиріг. Саме він першим ознайомив мене з документальною Українікою з Праги, що опинилася в цьому архіві, а Анатолій Кентій – один із найдосвідченіших українських архівістів – особисто впорядкував цю частину “празьких архівів” у Києві.

Складаю щиру подяку Геннадію Боряку, який традиційно забезпечує особисту і професійну гостинність під час моїх частих візитів до Києва. З приємністю дякую і молодшому поколінню цієї родини – аспірантці Тетяні Боряк, яка забезпечила опрацювання моїх – подеколи громіздких, складних і “незручних” для перекладу – текстів, звірку документів з оригіналами у Києві і Москві, а також ретельно опрацювала документи, включені до факсимільного додатку.

Патриція Кеннеді Ґрімстед

* В окремих розділах книжки частину з них наведено у витягах мовою оригіналу.

Замість післямови

Найперше і найприродніше, що спадає на думку після ознайомлення з цією працею, – подякувати невтомній американській дослідниці з українського Гарварду, яка, починаючи з 1980-х років, крок за кроком відкриває західному світові terra incognita – українські й російські архіви. Відкриває завдяки своїй нескінченній енергії, наполегливості, спостережливості, яскравому таланту і дарові від Бога – розплутувати складні переплетіння міграцій архівів та пов’язаних з ними людських доль, які в її інтерпретації із сірих, нецікавих і малозначущих, на перший погляд, сторінок історії архівної справи перетворюються на яскраві й масштабні оповіді ледь не детективного жанру, – історії драматичних поневірянь архівів, їх примусового роз’єднання, розпорошення, захоплення, вивезення, пограбування, повернення й передавання – фізичного чи віртуального – на батьківщину, віднайдення після довгих років забуття, описування, “оперативного” й наукового використання, тобто всього того, що сама П. Ґрімстед називає архівними й бібліотечними “одисеями”. Водночас її розвідки й монографічні праці є блискучим зразком академічного дослідження.

Наполегливість дослідниці, її прагення вичерпати весь інформаційний потенціал кожного дотичного документа, базувати висновки на порівнянні всього наявного кола джерел декого з колег дивує, когось – втомлює або навіть дратує. Але, гадаю, усі, хто знайомий з Патрицією Ґрімстед особисто, знає її праці, погодяться: перед нами – неординарна особистість та яскравий учений з непересічним науковим доробком.

Ця невелика книжка українською мовою “зросла” з одного з розділів останньої фундаментальної праці Патриції Ґрімстед під назвою “Трофеї війни та імперії: Архівна спадщина України, Друга світова війна і міжнародна політика реституції”, що побачила світ кілька років тому у видавництві Гарвардського університету під грифом Українського наукового інституту. Даним виданням Державний комітет архівів України оприлюднює для широкого загалу фрагмент чи не найкращої праці американської дослідниці з історії архівів України і водночас ознайомлює українського читача з академічним доробком українського Гарварду – провідного центру українських студій на Заході, який уже більш як тридцять років упевнено тримає першість у багатьох ділянках академічного українознавства.

Жанр видання визначити непросто, – це симбіоз монографічної розвідки, документального нарису, довідника й хрестоматії, – такими, зрештою, є більшість праць Ґрімстед.

Звичайно, автору на всі питання не вдалося відповісти.

Багато нюансів лишається нез’ясованими, – отже є поле діяльності і для майбутніх дослідників, до рук яких ми передаємо значний довідковий матеріал, запрошуючи їх до копіткої й нелегкої праці зі встановлення Істини в історії українських архівів.

Та й не з усіма твердженнями автора можна погодитися. Дещо архаїчними виглядають сьогодні її застереження щодо намірів українських істориків і архівістів виїздити за кордон задля опрацювання еміграційної україніки в зарубіжних архівах. Ці застереження беруть початок із дискусій з автором цих рядків та пов’язані з його намаганнями ще на початку 1990-х років організувати просту і, зрештою, досі актуальну роботу – започаткувати проекти, пов’язані з реєстрацією україніки в зарубіжних архівних зібраннях.

Саме в ті роки, пригадую, Патриція, досліджуючи історію повоєнних переміщень архівних фондів, намагалася (зрозуміло, не вповні успішно) отримати доступ до низки ще таємних на той час документів у київських архівах – ЦДІАК, ЦДАВО, ЦДАГО. Зрозуміло, що державних таємниць там не було й не могло бути, просто документи формально ще не встигли розсекретити, – до них просто не доходили руки!

Помітним є в цій праці потяг до сенсаційності (що взагалі притаманно західним авторам), до загострення у звичній для П. Ґрімстед манері викладу цілком очевидних і простих речей.

Проте незаперечною є заслуга Патриції Ґрімстед у в тому, що факти з історії архівів, які ще вчора видавалися нам неймовірними і неприйнятними, – наявність у наших архівних, музейних і бібліотечних фондах трофейних матеріалів, нищення архівів, зокрема партійних, перед відступом рядянських військ тощо, – сьогодні сприймаються як цілком реальні й безсумнівні. Незаперечна її заслуга у подоланні стереотипів, у тому числі – у свідомості архівістів та істориків, у деміфологізації історіографії, зокрема історії архівної справи, – у дослідженні проблем війни і архівних трофеїв, масштабних міграцій величезних масивів документів (та культурних цінностей взагалі) на європейському континенті під час і після Другої світової війни. І в цьому – ознака доброї і плідної співпраці українського Гарварду з Україною.

Ставши визнаним першовідкривачем російських і українських архівів, Патриція Ґрімстед завжди, бодай на крок, але випереджає “автохтонних” дослідників, що зазвичай викликає в них заздрість і гіркоту, – адже ці відкриття (великі й малі, якими б вони не були) мали зробити ми самі, особливо в тих випадках, коли джерельна база є для нас цілком доступною. Справді, чому така праця не вийшла з-під пера українського дослідника? Гірко визнавати також, що російські архівісти спромоглися підготувати й видати фундаментальний каталог-реконструкцію подібного за значенням російського еміграційного документального зібрання – Російського закордонного історичного архіву (робота над ним тривала майже десять років), а ми кілька років тому лише заявили про початок аналогічної роботи в Україні.

Шукаючи пояснень, усвідомлюємо: по суті маємо справу з парадоксальною ситуацією.

Ми працюємо з вічністю, тож у кабінетах архівістів, здавалося б, мають панувати спокій і гідність, відстороненість від суєти за вікном, розуміння високої місії, відчуття попередніх епох; душі поколінь попередників мають надихати нас. Але замість цього – постійне відчуття бурхливого ритму життя, що дисонує із традиційними уявленнями про професію архівіста. Невгамовна нинішня доба – епоха перемін, – яка щоразу “підкидає” архівістам свої гарячі і, звичайно ж – першочергові завдання, що, як у калейдоскопі, змінюють одне одне. Попередні ж завдання й проекти, на які накладаються наступні, – як правило, вдається реалізувати лише подеколи і, здебільшого, частково. Ми постійно перебуваємо у стані наздоганяння. І тому заздримо тим дослідникам, які мають змогу спокійно, впевнено, вдумливо виконати за нас нашу роботу, – реконструювати первісний склад архівних колекцій, дослідити історичну долю того чи іншого масиву документів. Ми ж у цей час, стрімголов виконавши термінове доручення Уряду чи Президента або задовільнивши вимоги дослідників, запити пенсіонерів, ветеранів, усіх, хто потребує нашої допомоги й соціального захисту, – гарячково хапаємося за наступне…

Але вони для нас – це виклики суспільства. Блискавично реагувати і відповідати на них – наша почесна місія.

Повертаючися до книжки, хочу виправдати не лише моїх нинішніх колег, які просто не мають змоги й часу в такий академічний спосіб опрацьовувати подібні проекти, але й покоління моїх попередників – тих архівістів, які в короткі терміни (а саме такими, нагадаю, були вони по завданнях, що ставилися перед ними як працівниками “архівних органів НКВС”) мусили розібрати і впорядковувати величезні трофейні документальні масиви, що звозилися з різних місць Європи вже в перші повоєнні місяці й підлягали терміновому опрацюванню “в оперативно-чекістських цілях”. Паралельно необхідно було навести порядок у вщент зруйнованому війною, понищеному й перетвореному подеколи на суцільний паперовий розсип власному господарстві – у довоєнних фондах, частина яких поверталася зі Сходу, з евакуації, а частина – із Заходу, після пограбування нацистами. Треба було повернути на місце все те, що привела в хаотичний рух війна.

А на черзі – впорядкування “окупаційних архівів” – тисяч фондів, що витворилися на території України за роки війни в результаті діяльності установ і організацій.

Усьому цьому господарству слід було дати раду – впорядкувати, описати, поставити на облік, встановити обсяги втраченого, повернути архіви, ідентифіковані як “чужі”, сусіднім областям, передати до інших республік, віддати до Москви (як, наприклад, військові архіви), – тож і опрацьовувалися вони за так званим скороченим циклом.

“Празькі архіви” не були винятком, вони також стали заручниками обставин, основні з яких – це ідеологічні й політичні табу, брак часу й спеціалістів в архівах. Вони не могли бути опрацьованими у 40-50-х роках ХХ ст. з позицій сучасної архівної науки, а якби подібне чудо навіть і сталося, то таким сумлінним дослідникам, як Патриція Ґрімстед, не було б чим займатися, отже – не було б цього цікавого дослідження й цих нотаток.

Загалом же, на критичні закиди щодо некомпетентності архівістів, які не зробили чогось, або зробили не так (а на них систематично натрапляє читач і в цій книзі, і в інших публікаціях зарубіжних авторів), можу відповісти: Запрошуємо Вас, шановні колеги, до читальних залів наших архівів. Приїжджайте і працюйте! Нині все відкрито й удоступнено. Правда, – фізично. Ну, а щодо інтелектуального доступу (не кажучи вже про “красиву обгортку” певного довідкового або документального продукту) – даруйте, то справа часу і пріоритетів. За кілька років, навіть за десятиліття важко виправити те, що накопичувалося й культивувалося десятиліттями злочинної маргіналізації й утаємничення архівів – маргіналізації й утаємничення концентрованої Пам’яті Нації і Держави.

Попри все, архіви були й лишаються серцем суспільства. У підтриманні життєдіяльності цілого суспільного організму – чи то тоталітарного режиму, чи то демократичного суспільства, чи то такого, що розчищує собі шлях до демократії, – їхня основна функція.

Наостанок ще раз із приємністю відзначаємо, що ця книжка зрештою потрапила до рук українських істориків, архівістів, і, сподіваємося, вона прислужиться справі реконструкції того величезного масиву документів, що окреслюється як зарубіжна архівна україніка, зокрема тієї її частини, що волею долі в повоєнні роки опинилася переважно в Україні.

Присвячуємо це видання 80-літньому ювілеєві Музею визвольної боротьби України у Празі (1925-1948), світлій пам’яті всіх, хто дбайливо збирав і зберігав безцінні архівні й музейні скарби національної історії та культури.

Геннадій Боряк

Індекс

* У тексті поряд з назвою Чехословаччина вжито також Чехо-Словаччина (стосовно періоду: 1918 – травень 1945 рр.), що пояснюється змінами державного устрою країни.