РУСЬКА (ВОЛИНСЬКА) МЕТРИКА: Регести документів Коронної канцелярії для українських земель (Волинське, Київське, Брацлавське, Чернігівське воєводства) 1569-1673 / Державний комітет архівів України.  Центральний державний історичний архів України, м. Київ; Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України; Генеральна дирекція державних архівів. Головний архів давніх актів; Інститут історії Польської академії наук; Федеральна архівна служба Росії. Російський державний архів давніх актів. Український науковий Інститут Гарвардського університету. Упорядники: Геннадій Боряк, Губерт Вайс, Кирило Вислобоков, Людмила Демченко, Патриція Кеннеді Грімстед, Володимир Кравченко, Віктор Страшко, Наталя  Яковенко. – Київ, 2002. – 984 c.

Форум видавців у Львові Грамота Нагороджується книга “Руська (Волинська) Метрика” (Державний комітет архівів України, м. Київ) 11 вересня 2003 р.	Титульний аркуш книги РМ 1	Титульний аркуш книги РМ 29
Титульний аркуш Індексу Стефана Ганкевича	Титульний аркуш і фрагмент Синописа Стефана Ганкевича 1665/1666-1673)	Перший із збережених аркушів Інвентаря Францішка Цивінського з регестами книги РМ 2

У цьому виданні вперше представлено унікальне джерело з історії України – корпус регестів понад 3500 документів з 29 наявних на сьогодні книг так званої Руської, або Волинської метрики, тобто Руської серії Коронної метрики, куди записувалися офіційні копії вихідних документів польської Коронної канцелярії для українських земель – Волинського, Київського, Брацлавського і Чернігівського воєводств – у період з 1569 по 1673 рік. Книги, за винятком однієї, зберігаються в Російському державному архіві давніх актів (РГАДА) у Москві. Регест кожного документа містить три описові позиції:

• оригінальний заголовок, що був наданий документові при його внесенні до книг серії;
• заголовок цього ж документа з поактового реєстру Руської метрики, складеного у 1673 р. її тогочасним писарем Стефаном Казимиром Ганкевичем;
• відповідний заголовок з пізнішого опису Яна Францішка Цивінського (бл. 1765-1775).

Доповнюючи одна одну, описові статті дають у цілому достатньо повну уяву про зміст та адресатів документа.

У передмові розглядається діловодна практика Коронної канцелярії, подається історичний, археографічний й кодикологічний аналіз серії книг та згаданих подокументних реєстрів. Іменний та географічний покажчики, верифіковані за текстами самих документів, містять додаткову інформацію і є самостійними науковими довідниками для істориків і генеалогів. Видання є наслідком реалізації масштабного міжнародного проекту, являючи собою перший етап виявлення, реєстрації, а в перспективі й публікації документів до історії українських земель, що відкладалися в інших книгах Коронної метрики.

---

Зміст

Вступне слово

Передмова
Патриція Кеннеді Грімстед
Руська серія Коронної метрики

Вступ

1. Діяльність Коронної канцелярії, руські писарі і підготовка руських книг
   • § І. Актові книги Метрики для канцелярій Речі Посполитої
   • § 2. Витоки Руської серії
   • § 3. Коронні документи для руських земель
   • § 4. Посадові особи канцелярії і характер руських книг до 1629 р
   • § 5. Полонізація і занепад Руської серії
   • § 6. Ганкевич і кінець Руської серії (1653-1673)
2. Оправи, інвентарі та архівна доля Руської серії
   • § 1. Руські книги та їх оправи
   • § 2. Інвентарі XVII ст. до Ганкевича
   • § 3. Інвентарі Гапкевича XVII ст.
   • § 4. Інвентар Цивінського XVIII ст.
   • § 5. Руська серія у Санкт-Петербурзі та Москві
   • § 6. Публікації і дотеперішні наукові дослідження

The Ruthenian Series of the Crown Metrica

Abstract of Introduction

Seria ruska Metryki Koronnej

Streszczenie Wstępu

“Руськая” серия Коронной метрики

Краткое изложение Предисловия

Регести документів Руської серії Коронної метрики

Археографічні засади

Книга РМ 1

Книга РМ 2

Книга РМ 3

Книга РМ 4

Книга РМ 5

Книга РМ 6

Книга РМ 7

Книга РМ 8

Книга РМ 9

Книга РМ 10

Книга РМ 11

Книга РМ 12

Книга РМ 13

Книга РМ 14

Книга РМ 15

Книга РМ 16

Книга РМ 17

Книга РМ 18

Книга РМ 19

Книга РМ 20

Книга РМ 21

Книга РМ 22

Книга РМ 23

Книга РМ 24

Книга РМ 25

Книга РМ 26

Книга РМ 27

Книга РМ 28

Книга РМ 29

Додатки

І. Реєстр документів книги протоколів МК 354 (РМх 32) до книги РМ 2

II. Реєстр записів, облят і протоколів документів до книги РМ 29

III. Таблиця кореляції архівних сигнатур книг Руської метрики

IV. Коронні канцлери і підканцлери (1569-1673)

V. Реєстр книг Руської серії. Факсиміле із Синопсиса Ганкевича

Покажчики. Скорочення

Іменний покажчик

Географічний покажчик

Скорочення, вживані у текстах

Умовні скорочення

---

Вступне слово

Публікація, представлена читачеві, є вислідом унікального міжнародного археографічного проекту, над яким упродовж 17 років працювали науковці зі США, Польщі, Росії і України. Даний том – це не лише продукт багаторічної копіткої праці колективу авторів-упорядників, ретельного копіювання, комп’ютерного складання, численних звірок текстів з оригіналами й опрацювання книг Метрики в читальних залах архівів давніх актів у Москві і Варшаві, а й результат тривалих і подеколи бурхливих дискусій щодо структури видання, археографічних засад публікації, складу науково-довідкового апарату тощо.

Українське видання регестів Руської серії Коронної метрики (так званої Волинської, або Руської метрики) XVI-XVII ст. було б неможливим без розширення міжнародних наукових контактів, поступового відкриття архівів, дальших історіографічних досліджень та археографічних розробок, фінансування західними фундаціями видавничих наукових проектів (у тому числі -електронних) у Східній Європі. Еволюція проекту яскраво відбиває наявність цих факторів і водночас зобов’язує нас із вдячністю згадати інституції, джерела фінансування, а також колег, які на різних етапах сприяли його реалізації.

Історія цього проекту сягає початку 70-х років, коли в нещодавно створеному Українському науковому інституті Гарвардського університету (УНІГУ) американський співредактор і автор дослідження, що публікується в даному томі, Патриція Кеннеді Ґрімстед, дістала можливість скористатися з міжнародного академічного спілкування з колегами в галузі українських студій. Один із них, Френк Сисин (згодом – заступник директора інституту), повернувшися з Варшави, привіз мікрофільм подокументного інвентаря руських книг Коронної метрики Стефана Ганкевича (1673), який ми також публікуємо. Ф. Сисин досліджував історію Хмельниччини, й інвентар був для нього єдиним ключем до серії “втрачених” спеціальних книг Коронної канцелярії для інкорпорованих українських земель, що були вивезені за наказом Катерини II з Варшави. У Москві, де книги Руської серії зберігаються дотепер, вони були недоступними не лише для Ф. Сисина, а й для польських дослідників; зрозуміло, у Польщі не було й мікрофільмів книг. П. Ґрімстед зацікавилася долею неприступних для іноземних дослідників матеріалів і обставинами збереження у Варшаві згаданого інвентаря книг.

У цей час у зв’язку з підготовкою за підтримки Національної фундації гуманітарних наук (National Endowment for the Humanities – NEH) архівних довідників дослідниця дістала унікальну можливість одночасно проводити дослідження в СРСР і в Польщі під час численних візитів у рамках Програм академічних обмінів під егідою Ради міжнародних наукових досліджень та обмінів (International Research & Exchanges Board – IREX). Наприкінці 70-х років у Москві, в Центральному державному архіві давніх актів СРСР (ЦДАДА СРСР; нині РДАДА) П. Грімстед дозволили ознайомитися з фондом № 389, “Литовська метрика” (ЛМ), зокрема з описом фонду (рідкісний виняток для іноземців у ті роки). З подивом вона зауважила, що як діючий опис фонду в архіві використовували видання “Описание книг й актов Литовской метрики” Станіслава Пташицького (1887)¹ з рукописними позначками сучасних архівних сигнатур на берегах книги.

Дальший розвиток проекту пов’язаний з вивченням дослідницею історії формування і долі комплексу книг ЛМ². 1984 р. за участю відомого польського історика-архівіста д-ра Ірени Сулковської-Курасьової нею було опубліковане репринтне видання “Описання” Пташицького із зазначенням сучасних архівних шифрів (1984), у тому числі – комплексу руських книг Коронної метрики (далі – РМ). Книги РМ (28 томів) спеціально розглядалися в передмові П. Ґрімстед; їх було представлено в окремому додатку до видання³.

Не маючи можливості працювати в Радянському Союзі (1979-1984), П. Ґрімстед продовжувала студії над ЛМ у Варшаві (завдячуючи гранту від IREX), де тривала тісна співпраця з І. Сулковською-Курасьовою. Польські архівісти цілком резонно мали неабияке зацікавлення в книгах Руської серії, адже після повернення за Ризьким договором Коронної метрики до Варшави (1921), книги РМ залишилися в Москві і, за сучасною термінологією, набули статусу переміщеного архіву. Відповідно, ці книги не могли бути адекватно й повно описані в офіційному Інвентарі Коронної метрики (1975), підготовленому І. Сулковською-Курасьовою і М. Возьняковою⁴. У ті роки метричні студії американської дослідниці активно підтримували директор Інституту історії Варшавського університету (згодом – Президент ПАН) проф. Олександр Ґейштор і професор Варшавського університету Тадеуш Василевський.

Пізніше П. Ґрімстед було запрошено сектором джерелознавства Інституту історії ПАН на чолі з проф. Ришардом Керсновським. У цьому науковому осередку тривали постійні дискусії серед учених, що працювали з Коронною і Литовською метриками. Слід згадати сприятливе ставлення до метричних студій з боку архівістів Головного архіву давніх актів у Варшаві (AGAD), зокрема завідувача відділу давніх актів Марека Сендека. Польські колеги активно підтримали тоді пропозицію П. Ґрімстед щодо публікації інвентаря Ганкевича 1673 p.; УНІГУ виділив кошти на підготовку польськими архівістами транскрибованого тексту рукопису у вигляді машинопису.

Восени 1984 р. П. Ґрімстед знову дозволили працювати в архівах СРСР. На той час московські історики вже почали активно співробітничати з польськими, литовськими й українськими колегами над проектом видання Литовської метрики, розпочатим 1979 р. На запрошення Голови Археографічної комісії Сіґурда Шмідта американська дослідниця прочитала доповідь на одному з її засідань, вона отримала також повний доступ до книг Метрики в ЦДАДА. Провідну роль у продовженні її студій зіграла в той час відомий російський історик Анна Хорошкевич, яка люб’язно погодилася бути співредактором проекту видання інвентаря РМ Ганкевича за участю Інституту історії СРСР АН СРСР. Відповідно, він став одним з офіційних спільних проектів Американсько-Радянської комісії з історії, що реалізувалися під егідою АН СРСР за спонсорства IREX.

Майже одночасно в Україні група київських істориків-архівістів з відділу давніх актів ЦДІА УРСР під керівництвом Геннадія Боряка розпочала опрацювання оригінальних заголовків документів РМ за мікрофільмами, отриманими від колег із ЦДІА Литовської РСР у тимчасове користування і перекопійованими в Києві. Так в архіві було створено колекцію мікрофотокопій книг Метрики XVI-XVII ст. (КМФ-36, Литовська метрика). Нагадаємо, що це був період інтенсивного обговорення і розробки концепційних та методичних засад грандіозного міжнародного проекту – видання Литовської метрики. Своєму зацікавленню метричними проектами київські упорядники, безперечно, завдячують Анні Хорошкевич, яка виступала одним з ініціаторів проекту, розробила й опублікувала разом із Сергієм Каштановим “Правила издания Литовской метрики” (1985)⁵, активно підтримувала київських істориків на всіх етапах роботи над українським метричним проектом.

1987 p. було видрукувано підготовлений київськими архівістами пробний зошит подокументних оригінальних заголовків актів перших п’яти (за їхньою сучасною нумерацією в РДАДА) книг PМ⁶. Брошура стала першою апробацією майбутнього проекту. Показово, що видання побачило світ за редакцією проф. Миколи Ковальського (першого історика з України, який взяв участь у міжнародному проекті видання ЛМ) у Дніпропетровському університеті – унікальному (чи не єдиному в ті часи) українському джерелознавчому осередку. Невелика брошура вийшла в світ під езопівською (абсолютно неадекватною) назвою – “Методичні рекомендації з використання документів Литовської метрики в курсі джерелознавства вітчизняної історії” – як посібник для студентів, тобто в єдино прийнятній тоді для університетського видавництва формі. На титулі видання фігурує Литовська метрика. Це не випадково, якщо взяти до уваги тодішній стан досліджень Литовської і Коронної метрик. Для польських істориків факт приналежності РМ до Коронної метрики завжди був незаперечним. Дореволюційна і радянська архівні традиції, з огляду на політичні міркування, відносили книги РМ до Литовської метрики. Російська, білоруська і литовська історіографія 80-х – 90-х років студіювала історію канцелярії Великого князівства Литовського і, відповідно, продукт її діяльності – Литовську метрику, природно, не цікавлячись Коронною метрикою в AGAD. В Україні у 80-х роках інтенсивно вивчалися передусім джерелознавчі аспекти використання комплексу книг із зібрання ЦДАДА з точки зору складу і змісту їхніх документів, аналізувалися дипломатичні різновиди актів, опрацьовувалися прийоми критики текстів. Водночас історія походження книг, кодикологічні, діловодні та інші спеціальні аспекти дослідження ЛМ залишалися за межами інтересів українських істориків. Тому донедавна ми не розрізняли книг власне Литовської метрики від книг РМ у складі московського зібрання і відносили останні до Литовської метрики за формальною ознакою – лише тому, що вони зберігалися у складі фонду “Литовська метрика”. Отже, коли П. Ґрімстед почала аргументовано доводити, що Волинська, або Руська метрика – це продукт Коронної канцелярії і є складовою частиною саме Коронної метрики⁷, українські “метриканти” просто визнали цей факт як незаперечний – переконувати нас було непотрібно. Жодних дискусій із цього приводу в тогочасній науковій літературі не відбулося, – у американської дослідниці просто не виявилося опонентів. Одночасно в Курнікській бібліотеці ПАН нею було зроблено важливе відкриття -виявлено ще одну книгу Руської серії Коронної метрики за 1609-1612 pp. (РМ 1 8), документи якої спеціально були прорегестовані колегою П. Ґрімстед Дж. Гаєцьким⁸.

На початку 90-х років в Україні з’явилися спеціальні публікації, а згодом -кандидатська дисертація дніпропетровського дослідника, одного з учнів Миколи Ковальського Петра Кулаковського⁹, присвячені РМ, зокрема проблемам функціонування королівської канцелярії з огляду на наявність спеціальної серії книг – Руської. Але на той час книги РМ у складі Литовської метрики вже були остаточно “охрещені” нами книгами Коронної, а не Великокнязівської канцелярії. Результатом багаторічних досліджень П. Кулаковського став солідний археографічний доробок – академічне видання останньої книги РМ¹⁰.

Тим часом, з кінця 80-х років проект видання інвентаря Ганкевича перемістився до Києва, де активізувалася археографічна робота, помітно пожвавилися міжнародні академічні контакти, відродилася Археографічна комісія АН УРСР. П. Ґрімстед згодом вдалося отримати спеціальний грант від IREX, а також фінансову підтримку від Фонду Катедр Українознавства (США) на видання реєстру.

Українські учасники проекту порушили питання про доцільність видання інвентаря Ганкевича за польським рукописом з AGAD в той час, коли в ЦДАДА, згідно з описом Ст. Пташицького, мав зберігатися “другий примірник того самого опису”. Однак, за свідченнями архівістів ЦДАДА, його в наявності не виявилося. Згодом П. Ґрімстед пощастило ідентифікувати його у фонді Литовської метрики; рукопису було надано № 663. Дальше дослідження фоліанта і порівняння його з машинописом варшавського інвентаря ґанкевича дозволили стверджувати, що рукопис не є копією останнього, а становить окремий, більш детальний подокументний інвентар книг РМ, створений наприкінці 60-х – на початку 70-х pp. XVIII ст. Невдовзі П. Ґрімстед був встановлений автор рукопису – Ян Францішек Цивінський, коронний метрикант. Анна Хорошкевич організувала публікацію повідомлення дослідниці про важливу знахідку¹¹. Тоді ж, з огляду на повноту регестів Цивінського, виникла ідея публікації саме цього інвентаря замість опису Ґанкевича.

У другій половині 80-х років ідеальним археографічним проектом видавалася публікація повного корпусу актів Метрики, книги за книгою. Але навіть за умов ейфорії часів “перебудови” у Києві цілком тверезо усвідомлювали нереальність повнотекстової едиції книг РМ¹². Одним із компромісних варіантів стала ідея регестування актів. Але складання “повноцінних” сучасних заголовків до масиву документів, що нараховує понад 3500 актів, дещо відлякувало з огляду на перерваність традицій описування актових книг у відділі давніх актів ЦДІА УРСР у м. Києві – востаннє за це бралися в 50-х – середині 60-х років.

Під час дальших дискусій з П. Ґрімстед народився компромісний варіант видання – одночасної і паралельної публікації трьох заголовків кожного акта книг РМ, тобто:

• а) оригінальних тогочасних регестів;
• б) регестів з Індексу Стефана Казимира Ганкевича (1673);
• в) Інвентаря Яна Францішка Цивінського (бл. 1765-1775).

Оскільки кожен із трьох зазначених компонентів комбінованої описової статті, як правило, має акценти на різних елементах заголовку – дипломатичному різновиді документа, характерові запису, авторові, адресаті, дійових особах, географічних ознаках тощо – і фіксує їх з неоднаковою повнотою, упорядникам видавалося, що за сукупністю представлених ознак кожен регест досить адекватно представлятиме форму і зміст конкретного запису, а корпус таких регестів дасть можливість представити в концентрованому вигляді в одному томі весь інформаційний потенціал книг РМ. Наскільки вдалою була ця ідея і успішною – її реалізація, покаже час.

Внесок американського співредактора, автора розлогого дослідження й одного з упорядників тому Патриції Кеннеді Ґрімстед у реалізацію проекту став можливим передусім завдяки тривалій співпраці з УНІГУ. Опрацюванню джерел і дослідницькій роботі сприяла серія наукових грантів NEH, а також Фонду Катедр Українознавства (ФКУ). Дякуємо за багаторічне сприяння, дружню і професійну підтримку професорам Омеляну Пріцаку, Григорію Грабовичу, Роману Шпорлюку – всім трьом директорам УНІГУ, що став “американською колискою” проекту РМ.

Комп’ютерне обладнання і програмне забезпечення, що уможливили реалізацію і, зрештою, успішне завершення проекту в Києві, були люб’язно надані Археографічній комісії, згодом – Інститутові української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України Фондом Катедр Українознавства; за розуміння наших потреб, безкорисливу технічну допомогу та всіляку підтримку ми щиро дякуємо виконавчому директорові ФКУ д-ру Роману Процику. Крім високопрофесійної допомоги київського програміста Олега Соханя, маємо згадати й сприяння в програмному забезпеченні проекту та підготовці публікації фахівців з УНІГУ.

Дослідницькі поїздки П. Ґрімстед до Росії, Польщі й України впродовж 70-х – 80-х років широко підтримувалися IREX та науковими інституціями у Східній Європі; вони стали можливими завдяки масштабним програмам міжнародних наукових обмінів під егідою IREX. Додаткові кошти на початкових етапах дослідження, зокрема в польських архівах, виділялися УНІГУ та ФКУ. На особливу згадку заслуговує перший комп’ютер, встановлений в AGAD для виконання проекту, – його було привезено П. Ґрімстед 1989 р. із Гарварду. Саме він допоміг польським колегам розпочати безпосередню роботу над проектом, реалізації якого всебічно сприяли Владислав Стемпняк і Губерт Вайс -відповідно, тодішній і нинішній директори AGAD.

Від початку 90-х років, із крахом політичних перепон у Східній Європі і зникненням перешкод у міжнародному науковому співробітництві, значно інтенсифікувалася робота над проектом у Польщі. Серед перших науковців, що прибули тоді до Варшави з України на запрошення Інституту історії ПАН, була група метрикантів з Києва. Ми складаємо щиру подяку проф. Ришарду Керсновському, директорам і співробітникам інституту, які з ентузіазмом підтримали проект і охоче консультували нас. Значну допомогу нам надавали працівники AGAD – Анна Вайс, Марія Возьнякова, Ігор Струмінський, – вони, зокрема, ретельно опрацьовували документи Коронної метрики.

Складаємо подяку фотографу з Інституту історії Варшавського університету Анджею Бодитку, який виготовив чимало репродукованих у томі ілюстрацій. Курнікська бібліотека люб’язно надала AGAD у тимчасове користування віднайдену книгу РМ; Національна бібліотека виготовила мікрофільм цього тому, а також копію Синопсису Ганкевича, використану в роботі над проектом.

Віддаємо належне колегам-архівістам з AGAD і РДАДА за надзвичайно сприятливі умови роботи в читальному залі архіву; за люб’язно виготовлену Російським державним архівом давніх актів копію інвентаря Цивінського, надані в тимчасове користування мікрофотокопії окремих книг РМ, завдяки чому нам вдалося проілюструвати видання. Окрема подяка за допомогу і консультації -досвідченому фахівцю Світлані Долговій.

Схиляємо голови перед світлою пам’яттю багаторічного директора РДАДА Михайла Лукичова, життя якого нещодавно раптово обірвалося на останній стадії реалізії проекту, який він з ентузіазмом підтримував.

Щедрий “Грант на спільні проекти” був наданий П. Ґрімстед від IREX на початку 90-х років. Саме він став поштовхом для подальшої реалізації проекту і, зрештою, уможливив його завершення, оскільки передбачав кошти на наукові відрядження, редакційну роботу, переклади текстів, придбання комп’ютерного обладнання тощо.

Окрему подяку складаємо Фондові Катедр Українознавства (США), який понад десятиліття всіляко підтримував проект, зокрема й реалізацію його “української частини”, а на останньому етапі повністю забезпечив редакційну підготовку і видання тому. Дякуємо Генеральній дирекції державних архівів (Польща) за участь у забезпеченні поліграфічного виконання проекту.

Із вдячністю згадуємо всіх колег, хто впродовж більш сімнадцяти років “супроводжував” цей проект, допомагаючи нам на різних етапах роботи, – Френка Сисина, який першим ознайомив П. Ґрімстед з інвентарем Ганкевича, Анну Хорошкевич, яка “прилучила” київських археографів до метричних проектів, Василя Німчука (лінгвістичні консультації), Любов Дубровіну та Олену Гальченко (“кодикологічна” редакція і консультації), Марію Возьнякову (консультації), Анну Вайс (опрацювання польських текстів), Мар’яна Вольського, Януша Куртику (консультації і коректура), Людмилу Васько (редакція і консультації), Оксану Василюк (комп’ютерний набір), Ярину Семенихіну, Ірину Стариковську і Людмилу Косун (комп’ютерний набір, коректура, макетування), Майю Притикіну (технічна редакція), Георгія Сергєєва (художнє оформлення), Олега Соханя (програмне забезпечення проекту), Лесю Батурську, Олену Золотько (переклад з англійської).

Щиро дякуємо за розуміння й адміністративну підтримку всім, хто на різних етапах, обіймаючи різного часу керівні посади в установах, де проходила підготовка видання, сприяв його реалізації. Це насамперед колишній директор ЦДІА України у м. Києві Любов Гісцова, тодішній завідувач відділу, а нині директор Інституту історії України НАН України Валерій Смолій, директор Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України Павло Сохань.

Дякуємо всім іншим колегам, передусім історикам і археографам з Інституту історії Польської академії наук, Інституту російської історії та Археографічної комісії Російської академії наук, усім, хто допоміг упорядникам довести цю працю.

Наша публікація віддзеркалює нові можливості академічної співпраці, що відкрилися наприкінці 80-х – на початку 90-х років і створили міжнародний творчий колектив метрикантів з Кембріджа, Варшави, Києва і Москви. Разом з тим, об’єднання інтелектуального потенціалу і спільних зусиль групи упорядників не було б успішним без сприяння згаданих академічних та архівних інституцій і особливо – без спонсорської підтримки IREX та Фонду Катедр Українознавства.

У переддень 150-ліття присвячуємо цю працю Центральному державному історичному архіву України, м. Київ, – Alma Mater, з якою пов’язані долі всіх українських упорядників.

Патриція Кеннеді Ґрімстед
Геннадій Боряк

1985р.-червень 2002 р.

---

¹ Пташицкий Ст. Описание книг й актов Литовской метрики. – СПб., 1887; видання на мікрофішах за редакцією П. Ґрімстед (за примірником Бібліотеки Гельсинського університету): Zug, Switzerland: IDC, 1982.   

²Див. серію статей: Grimsted Patricia Kennedy. What Is and What Was the ‘Lithuanian Metrica?’: Contents, History, and Organization of the Chancery Archives of the Grand Duchy of Lithuania II Harvard Ukrainian Studies. – 1982. – Vol. 6, no. 3. – P. 269-338; Czymjest і czym byta Metryka Litewska?
(Stan obecny і perspektywy odtworzenia zawartości archiwum kancelaryjnego Wielkiego Księstwa Litewskiego) // Kwartalnik Historyczny. -1985. – R. 92, nr. 1.- S. 55-85; Układ і zawartosd Metryki LitewskiejII Archeion. -1986. – T. 80. – S. 121-182.    

³The “Lithuanian Metrica” in Moscow and Warsaw: Reconstructing the Archives of the Grand Duchy of Lithuania. Including An Annotated Edition of the 1887 Inventory Compiled by Stanisław Ptaszycki / Edited with an introduction by Patricia Kennedy Grimsted with the collaboration of Irena Sułkowska-Kurasiowa. – Cambridge, MA, 1984 (Спільне видання Гарвардського університету й Інституту історії ПАН); щодо книг РМ див.: Introduction (p. 31-32), а також: Appendix 7: “Correlation Table for the Books of the Ruthenian (or Volhynian) Series of the Crown Metrica” (A-103-A-105). На основі даної таблиці підготовлено Додаток III цього видання.    

⁴Див.: Inwentarz Metryki Koronnej. Księgi vpisów і dekretów polskiej kancelarii królewskiej І lat 1447-1795 / Opracowali Irena Sułkowska-Kurasiowa і Maria Woźniakowa. – Warszawa: NDAP/AGAD, 1975. – S. 229-240.   

⁵Хорошкевич А. Л., Каштанов C. М. Методтеские рекомендации по изданию й описанию Литовской метрики. – Вильнюс, 1985.   

⁶6 Методические рекомендацію по использованию докуменпюв Литовскоіі метрики XVI о. в курсе источниковедения отечественнои истории (Регесты документов актовых книг Литовскоіі метрики № 191-195) / Сост. Н. П. Ковальский, Г. В. Боряк, [В. В. Страшко]. – Днепропетровск, 1987. – 52 с.    

⁷Див. прим. 2, 3; також: Ґрімстед Патриція Кеннеді. Руська метрика: Книги польської коронної канцелярії для українських земель, 1569-1673 pp. // Український історичний журнал. – 1989. – № 5. -С. 52-62. Спеціальну доповідь американської дослідниці про Руську серію Коронної метрики на семінарі в УНІГУ було згодом оформлено як публікацію: The Ruthenian (Volhynian) Metrica: Polish Crown Chancery Records for Ukrainian Lands, J569-1673 // Harvard Ukrainian Studies. – 1990. – Vol. 14, no. 3/4. – P. 7-60.    

⁸Див.: Grimsted Patricia Kennedy. A Missing Volume of the Ruthenian Metrica – Polish Crown Documents for Ukrainian Palatinates, 1609-1612, in the Kórnik Library of the Polish Academy of Sciences // Harvard Ukrainian Studies. – 1987. – Vol. 11, no. 3/4. – P. 487-520. Польський переклад опубліковано в щорічнику Курнікської бібліотеки (Pamiętnik Biblioteki Kórnickiej. – Т. 23. – 1994. – S. 183-205). Національна Бібліотека у Варшаві люб’язно надала автору мікрофільм книги для публікації.  

⁹Кулаковський П. М. Руська (Волинська) метрика (1569-1673) як джерело до історії Київського та Брацлавського воєводств. Автореф. дис…. канд. іст. наук. – Дніпропетровськ, 1992.  

¹⁰Руська (Волинська) метрика. Книга за 1652-1673 pp. / Підготував до друку Петро Кулаковський. – Острог; Варшава; Москва, 1999. – 608 с. – (Серія “Пам’ятки історії Східної Європи: Джерела XV-XVII ст.”. – T.V. Редактор серії Ієронім Ґраля).   

¹¹Гримстед Патриция Кеннеди. Неизвестная поактовая опись Русской метрики (1569-1673) из собрания ЦГАДА СССР // Исследования ЛМ. – С. 118-136.   

¹²Слід зазначити, що, на відміну від українських метрикантів, литовські вчені з Інституту історії Литви та Вільнюського університету з кінця 80-х років розпочали реалізацію грандіозного едиційного проекту – корпусного видання книг ЛМ. Першою в серії побачила світ книга, підготовлена одним з головних ентузіастів і промоторів метричного проекту – світлої пам’яті Еґісом Баньонісом (на жаль, вже після його смерті). Яскравим свідченням справжнього ренесансу ЛМ стало включення видавничого проекту до Державної програми Тисячоліття Литви (1999-2009). Групі литовських археографів-метрикантів присвоєні звання лауреатів Премії науки Литви.
На сьогодні вийшло друком 14 книг ЛМ в Литві, 3 – в Польщі, 1 (на компакт-диску) – в Білорусі (Переліки опублікованих книг подано у публікаціях: Демченко Л. Lietuvos Metrica (Vilnius, 1987-1998) // Український гуманітарний огляд. – Вип. 3. – Київ: Критика, 2000. – С. 285-288; Дзярновіч А. Прапановы па стварэнню электроннага архіву Метрыкі ВКЛ // Metriciana: Даследаванні і мат’рsялs Метрsкі Вялікага Княства Літо&#;скага. -Т. 1. – Мінск, 2001. – С. 171-175; його ж: Кніга № 28 Метрьікі ВКЛ на кампакт-дькку // Там само. – С. 176-180).  

---

Передмова
Руська серія Коронної метрики

Патриція Кеннеді Ґрімстед

Вступ

Мінлива політична ситуація упродовж століть спричиняла безлад у справі збереження архівних документів і значно ускладнювала архівознавчі студії та виявлення основних масивів історичних джерел, що стосуються українських земель. Багато документів, створених на різних засадах діловодства, при змінах політичних режимів у різних регіонах України реквізувалося загарбниками або черговою владою і вивозилося або знову поверталося на місце їх написання чи первісного зберігання. Інші архівні матеріали давніших часів загублені або ж знищені. Багато цінних зібрань документів урядово-адміністративних установ українських земель знаходиться в архівах поза межами України, часом вони розкидані по архівах кількох країн¹. Внаслідок переміщень, відсутності або втрати первісних інвентарів послідовність документації мінялася відповідно до різних систем діловодства. У новітніх інвентарях після реставрації нерідко порушувався первісний порядок розміщення документів, що ускладнювало працю дослідників при визначенні їх дійсного місцезнаходження чи обставин складання, а, окрім того, деформувало історичний контекст їх появи. Складність цих питань виступає особливо опукло, коли йдеться про документи канцелярії Корони Польської для українських земель, інкорпорованих до Польщі після Люблінської унії 1569 р. як частини новоствореної Речі Посполитої.

Після третього поділу Речі Посполитої (1795-1797) багато урядових архівів Польщі і Великого князівства Литовського, серед яких і актові книги Королівської канцелярії, або так звана Коронна метрика, були, згідно з наказом Катерини II, конфісковані і перевезені до Росії. До Коронної метрики, яка доти зберігалася у Варшаві, входили документи українських земель, що знаходилися під юрисдикцією Корони, а також інші матеріали Речі Посполитої та давніших польських і литовських архівів. Хоча більшість документів, особливо Коронної канцелярії, було з часом повернуто Польщі, важлива група актових книг Коронної метрики зберігається й донині в Москві. Це 28 томів за 1569-1673 pp. з офіційними копіями документів для центральних українських земель, що складали Волинське, Київське, Брацлавське і Чернігівське воєводства². Відокремлені від решти матеріалів Коронної метрики, разом з якими вони були створені і традиційно зберігалися до кінця XVIII ст., ці матеріали у XIX ст., у Санкт-Петербурзі, були помилково з’єднані з актовими книгами Канцелярії Великого князівства Литовського – Литовською метрикою. В подальшому це спричинило появу різних версій та трактувань їхнього походження. Учені, які користувалися ними, у більшості випадків вважали, що дані документи є частиною Литовської метрики, не уявляючи (або не визнаючи з упереджених міркувань), наскільки тісно вказана документація пов’язана з книгами Коронної метрики, котра зберігається у Варшаві і від котрої ці матеріали були від’єднані понад два століття тому.

Доля цієї групи книг узагальнено відбиває сумний стан історичних досліджень у Радянському Союзі. Наукові студії над українською історією періоду польсько-литовської Речі Посполитої фактично глушилися протягом останніх шістдесяти років, за винятком таких ідеологічно заохочуваних тем, як селянські повстання чи “благодійний союз” із Росією 1654 р. Той факт, що історики по обидва боки польсько-радянського кордону були позбавлені нормальних наукових контактів і можливостей наукового пошуку в архівах сусідньої країни, спричинився до ігнорування цих джерел і відтак -до невірного визначення їхнього походження. Дане дослідження є спробою виправити архівну й історіографічну помилку, яка спіткала важливу групу книг, шляхом ретельного аналізу обставин їх виникнення у Коронній канцелярії та подальшої архівної і археографічної долі. Можливість співпраці з польськими й українськими вченими та архівістами, що з’явилася бетаннім часом в атмосфері відкритого пошуку, уможливила новий багато-аспектний підхід до даної проблеми.

У першій частині дослідження розглядається комплекс питань, пов’язаних з діяльністю канцелярій Речі Посполитої: практика діловодства, мова, юридичні підстави створення окремої серії актових книг з руськими документами для Волині, Київщини та Брацлавщини після Люблінської унії 1569 p.; діяльність канцелярії і різновиди документів Руської серії; посадові особи руської канцелярії і характер руських книг до 1629 p.; посилення полонізації канцелярії після анексії польською адміністрацією Чернігово-Сіверщини у 1618 p., що спричинилося до поступового занепаду практики відокремленого ведення документації для руських земель впродовж 1620-1640-х pp., до погіршення їх стану та врешті – до запису матеріалів, що стосувалися України, в загальні коронні книги під час воєн 1650-1660-х pp. Даний аналіз продемонструє, наскільки важливо дослідникам української історії розглядати ці джерела у контексті загального масиву актових книг Коронної канцелярії, невід’ємну частину яких вони складають.

Друга частина дослідження представляє кодикологічний аналіз Руської серії, що включає їх оправлення; систематизацію реєстрів, складених для Коронної канцелярії у Варшаві, де було проведено подокументне описання руських книг (зокрема, опублікованих у цьому виданні двох інвентарів XVII і XVIII ст.); архівну історію Руської серії після занепаду Речі Посполитої. Завершує передмову огляд “археографічної долі” документів руських книг у наукових дослідженнях.

Власне публікація регестів містить:

• 1) автентичні заголовки документів, зафіксовані в руських книгах;
• 2) найдавніший подокумен гний реєстр заголовків, складений для Коронної канцелярії Стефаном Казимиром Ганкевичем;
• 3) пізніший реєстр, підготовлений регентом Коронної канцелярії Францішком Цивінським.

Доля даного тому є нелегкою; він виходить у світ зі значним запізненням: у процесі роботи через певні обставини упорядники і авторка передмови неодноразово змушені були майже повністю припиняти підготовку видання; лише на початку 2002 р. роботу було завершено. Щодо передмови, то в цілому її написано у 1992 р.; певні редакційні уточнення було зроблено в 1994 та 1997-1998 pp.; останню редакцію проведено у 1999-2001 pp.

Авторка є свідомою того, що нею не враховані всі останні дослідження з проблеми, за що вона просить вибачення у читача. Серед них, зокрема, дослідження українського історика Петра Кулаковського, з яким нам з багатьох дискусійних проблем так і не вдалося дійти згоди. Разом з тим не можна не визнати значною подією вихід у світ підготовленого ним тому корпусного видання Руської метрики – книги РМ 29, опублікованої у серії “Monumenta Historica Res Gestas Europae Orientalis Illustrantia. Fontes XV-XVII saec.”³.

---

¹ Див.: Grimsted Patricia Kennedy. Trophies of War and Empire: The Archival Heritage of Ukraine, World War II, and the International Politics of Restitution. – Cambridge, MA, 2001; The Archival Legacy of Soviet Ukraine: Problems of Tracing the Documentary Records of a Divided Nation II Cahiers du Monde Russe et Sovie’tique. – 1987.-Vol. 27, no. l.- P. 95-108. Більш ранній варіант розвідки видано Інститутом Кіннана: Kennan Institute for Advanced Russian Studies, Occasional Paper. -No. 203. – Washington, D.C., 1986.

² Далі термінами українські землі чи руські землі позначатиметься територія власне цих чотирьох воєводств.   

³Див.: Вступне слово, прим. 10.    

---

Table of Contents

Acknowledgements  19

Introduction
Patricia Kennedy Grimsted
The Ruthenian Series of the Crown Metrica

Preface  29

1. I. Crown Chancery Practices, Ruthenian Chancery Officials, and the Preparation of Ruthenian Books  32
   • § 1. Metrica Records for the Commonwealth Chanceries  32
   • § 2. The Genesis of the Ruthenian Series  44
   • § 3. Crown Documents for Ruthenian Lands  53
   • § 4. Chancery Officials and the Nature of Ruthenian Books to 1629   58
   • § 5. Polonization and the Decline of the Ruthenian Series  66
   • § 6. Hankiewicz and the End of the Ruthenian Series (1653-1673)  77
2. II. Bindings, Inventories, and the Archival Fate of the Ruthenian Series  87
   • § 1. Ruthenian Books and their Bindings  87
   • § 2. Seventeenth-Century Inventories before Hankiewicz  104
   • § 3. Seventeenth-Century Inventories by Hankiewicz  107
   • § 4. The Eighteenth-Century Cywinski Inventory  120
   • §5. The Ruthenian Series in St. Petersburg and Moscow  123
   • § 6. Documentary Publications and Previous Scholarship  135

The Ruthenian Series of the Crown Metrica

• Abstract of Introduction  141

Seria ruska Metryki Koronnej

• Streszczenie Wstępu   167

“Руськая” серия Коронной метрики

• Краткое изложение Предисловия   193

Register of Documents in the Ruthenian Series

Archeographic Preface  217

Book RM 1  225

Book RM 2  235

Book RM 3  255

Book RM 4  265

Book RM 5  275

Book RM 6  319

Book RM 7  353

Book RM 8  377

Book RM 9  397

Book RM 10  423

Book RM 11  429

Book RM 12  455

Book RM 13  471

Book RM 14  489

Book RM 15  513

Book RM 16  519

Book RM 17  535

Book RM 18  543

Book RM 19  549

Book RM 20  559

Book RM 21  579

Book RM 22  595

Book RM 23  601

Book RM 24  645

Book RM 25  659

Book RM 26  671

Book RM 27  715

Book RM 28  743

Book RM 29  759

Appendices

1. Register of Documents in the Book of Protocols MK 354 (RMx 32) in Book RM 26   803
2. Register of MK Copies, Previous Inscriptions, and Protocols of Documents in Book RM 29  807
3. Correlation Table of Archival Code Numbers for the Books of the Ruthenian Series  817
4. Polish Crown Chancellors and Vice-Chancellors for the Period of the Ruthenian Metrica, 1569-1673  821
5. Facsimile of the List of Ruthenian Books from the Hankiewicz “Synopsis”  825

Indices and Abbreviations

Index of Personal Names  835

Index of Geographic Names  896

Abbreviations  979

---

Spis treści

Wprowadzenie   19

Wstęp
Patricia Kennedy Grimsted
Seria ruska Metryki Koronnej

Uwagi wstępne  29

1. Praktyka kancelarii koronnej, metrykanci ruscy i przygotowanie ksiąg spraw ruskich  32
   • § 1. Księgi Metryki kancelarii Rzeczypospolitej Obojga Narodów  32
   • § 2. Geneza serii ruskiej  44
   • § 3. Dokumenty koronne dla ziem ruskich  53
   • § 4. Urzędnicy kancelarii i charakter ksiąg spraw ruskich do 1629 r.   58
   • § 5. Polonizacja i zmierzch serii spraw ruskich  66
   • § 6. Hankiewicz i koniec serii ruskiej (1653-1673)  77
2. Oprawy, inwentarze i archiwalne dzieje ksiąg spraw ruskich  87
   • § 1. Księgi spraw ruskich i ich oprawy  87
   • § 2. Inwentarze z XVII w. przed Hankiewiczem  104
   • § 3. Inwentarze Hankiewicza z XVII w.  107
   • § 4. Inwentarz Cywińskiego z XVIII w.  120
   • § 5. Seria ruska w St. Petersburgu i Moskwie  123
   • § 6. Wydawnictwa i dotychczasowe badania  135

The Ruthenian Series of the Crown Metrica

• Abstract of Introduction  141

Seria ruska Metryki Koronnej

• Streszczenie Wstępu   167

“Руськая” серия Коронной метрики

• Краткое изложение Предисловия   193

Regesty dokumentów Serii ruskiej Metryki Koronnej

Zasady przygotowania tekstów  217

Księga RM 1  225

Księga RM 2  235

Księga RM 3  255

Księga RM 4  265

Księga RM 5  275

Księga RM 6  319

Księga RM 7  353

Księga RM 8  377

Księga RM 9  397

Księga RM 10  423

Księga RM 11  429

Księga RM 12  455

Księga RM 13  471

Księga RM 14  489

Księga RM 15  513

Księga RM 16  519

Księga RM 17  535

Księga RM 18  543

Księga RM 19  549

Księga RM 20  559

Księga RM 21  579

Księga RM 22  595

Księga RM 23  601

Księga RM 24  645

Księga RM 25  659

Księga RM 26  671

Księga RM 27  715

Księga RM 28  743

Księga RM 29  759

Suplement

1. Rejestr dokumentów z księgi protokołów MK 354 (RMx 32) do księgi RM 26   803
2. Rejestr wpisow, oblat i protokołów dokumentów do Księgi RM 29  807
3. Tablice konkordancji sygnatur archiwalnych ksiąg Metryki ruskiej  817
4. Kanclerzowie i podkanclerzowie koronni (1569-1673)  821
5. “Synopsis” Hankiewicza. Faksymile Rejestru ksiąg spraw ruskich   825

Indeksy. Skróty

Indeks osób  835

Indeks mejscowości  896

Wykaz skrótów  979

---

Содержание

Вступительное слово  19

Предисловие
Патриция Кеннеди Гримстед
“Руськая” серия Коронной метрики

Введение   29

1. I. Деятельность Коронной канцелярии, руськие писари и подготовка руських книг  32
   • § 1 . Актовые книги Метрики для канцелярий Речи Посполитой  32
   • § 2. Истоки Руськой серии  44
   • § 3. Коронные документы для руських земель  53
   • § 4. Служащие канцелярии и характер руських книг до 1629 г.  58
   • § 5. Полонизация и упадок Руськой серии 66
   • § 6. Ганкевич и конец Руськой серии (1653-1673)  77
2. П. Переплеты, инвентари и архивная судьба Руськой серии  87
   • § 1. Руськие книги и их переплеты  87
   • § 2. Инвентари XVII в. до Ганкевича  104
   • § 3. Инвентари Ганкевича XVII в.  107
   • § 4. Инвентарь Цивинского XVIII в.  120
   • § 5. Руськая серия в Санкт-Петербурге и Москве  123
   • § 6. Публикации и предшествующие научные исследования  135

The Ruthenian Series of the Crown Metrica

• Abstract of Introduction  141

Seria ruska Metryki Koronnej

• Streszczenie Wstępu   167

“Руськая” серия Коронной метрики

• Краткое изложение Предисловия   193

Регесты документов Руськой серии
Коронной метрики

Археографические принципы  217

Книга РМ 1  225

Книга РМ 2  235

Книга РМ 3  255

Книга РМ 4  265

Книга РМ 5  275

Книга РМ 6  319

Книга РМ 7  353

Книга РМ 8  377

Книга РМ 9  397

Книга РМ 10  423

Книга РМ 11  429

Книга РМ 12  455

Книга РМ 13  471

Книга РМ 14  489

Книга РМ 15  513

Книга РМ 16  519

Книга РМ 17  535

Книга РМ 18  543

Книга РМ 19  549

Книга РМ 20  559

Книга РМ 21  579

Книга РМ 22  595

Книга РМ 23  601

Книга РМ 24  645

Книга РМ 25  659

Книга РМ 26  671

Книга РМ 27  715

Книга РМ 28  743

Книга РМ 29  759

Приложения

1. Реестр документов книги протоколов МК 354 (РМх 32) к книге РМ 26  803
2. Реестр записей, облят и протоколов документов к книге РМ 29  807
3. Таблица корреляции архивных сигнатур книг Руськой метрики  817
4. Коронные канцлеры и подканцлеры (1569-1673)  821
5. Реестр книг Руськой серии. Факсимиле из Синопсиса Ганкевича  825

Указатели. Сокращения

Именной указатель  835

Географический указатель  896

Сокращения  979