|
РУСЬКА (ВОЛИНСЬКА) МЕТРИКА: Регести документів Коронної канцелярії для українських земель (Волинське, Київське, Брацлавське, Чернігівське воєводства) 1569-1673 / Державний комітет архівів України. Центральний державний історичний архів України, м. Київ; Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України; Генеральна дирекція державних архівів. Головний архів давніх актів; Інститут історії Польської академії наук; Федеральна архівна служба Росії. Російський державний архів давніх актів. Український науковий Інститут Гарвардського університету. Упорядники: Геннадій Боряк, Губерт Вайс, Кирило Вислобоков, Людмила Демченко, Патриція Кеннеді Грімстед, Володимир Кравченко, Віктор Страшко, Наталя Яковенко. – Київ, 2002. – 984 c. |
![]() Грамота Нагороджується книга “Руська (Волинська) Метрика” (Державний комітет архівів України, м. Київ) 11 вересня 2003 р. |
![]() книги РМ 1 |
![]() книги РМ 29 |
![]() Індексу Стефана Ганкевича |
![]() Синописа Стефана Ганкевича 1665/1666-1673) |
![]() Інвентаря Францішка Цивінського з регестами книги РМ 2 |
У цьому виданні вперше представлено унікальне джерело з історії України – корпус регестів понад 3500 документів з 29 наявних на сьогодні книг так званої Руської, або Волинської метрики, тобто Руської серії Коронної метрики, куди записувалися офіційні копії вихідних документів польської Коронної канцелярії для українських земель – Волинського, Київського, Брацлавського і Чернігівського воєводств – у період з 1569 по 1673 рік. Книги, за винятком однієї, зберігаються в Російському державному архіві давніх актів (РГАДА) у Москві. Регест кожного документа містить три описові позиції:
Доповнюючи одна одну, описові статті дають у цілому достатньо повну уяву про зміст та адресатів документа.
У передмові розглядається діловодна практика Коронної канцелярії, подається історичний, археографічний й кодикологічний аналіз серії книг та згаданих подокументних реєстрів. Іменний та географічний покажчики, верифіковані за текстами самих документів, містять додаткову інформацію і є самостійними науковими довідниками для істориків і генеалогів. Видання є наслідком реалізації масштабного міжнародного проекту, являючи собою перший етап виявлення, реєстрації, а в перспективі й публікації документів до історії українських земель, що відкладалися в інших книгах Коронної метрики.
Вступне слово
Вступ
Streszczenie Wstępu
Краткое изложение Предисловия
Археографічні засади
Книга РМ 1
Книга РМ 2
Книга РМ 3
Книга РМ 4
Книга РМ 5
Книга РМ 6
Книга РМ 7
Книга РМ 8
Книга РМ 9
Книга РМ 10
Книга РМ 11
Книга РМ 12
Книга РМ 13
Книга РМ 14
Книга РМ 15
Книга РМ 16
Книга РМ 17
Книга РМ 18
Книга РМ 19
Книга РМ 20
Книга РМ 21
Книга РМ 22
Книга РМ 23
Книга РМ 24
Книга РМ 25
Книга РМ 26
Книга РМ 27
Книга РМ 28
Книга РМ 29
І. Реєстр документів книги протоколів МК 354 (РМх 32) до книги РМ 2
II. Реєстр записів, облят і протоколів документів до книги РМ 29
III. Таблиця кореляції архівних сигнатур книг Руської метрики
IV. Коронні канцлери і підканцлери (1569-1673)
V. Реєстр книг Руської серії. Факсиміле із Синопсиса Ганкевича
Іменний покажчик
Географічний покажчик
Скорочення, вживані у текстах
Умовні скорочення
Публікація, представлена читачеві, є вислідом унікального міжнародного археографічного проекту, над яким упродовж 17 років працювали науковці зі США, Польщі, Росії і України. Даний том – це не лише продукт багаторічної копіткої праці колективу авторів-упорядників, ретельного копіювання, комп’ютерного складання, численних звірок текстів з оригіналами й опрацювання книг Метрики в читальних залах архівів давніх актів у Москві і Варшаві, а й результат тривалих і подеколи бурхливих дискусій щодо структури видання, археографічних засад публікації, складу науково-довідкового апарату тощо.
Українське видання регестів Руської серії Коронної метрики (так званої Волинської, або Руської метрики) XVI-XVII ст. було б неможливим без розширення міжнародних наукових контактів, поступового відкриття архівів, дальших історіографічних досліджень та археографічних розробок, фінансування західними фундаціями видавничих наукових проектів (у тому числі -електронних) у Східній Європі. Еволюція проекту яскраво відбиває наявність цих факторів і водночас зобов’язує нас із вдячністю згадати інституції, джерела фінансування, а також колег, які на різних етапах сприяли його реалізації.
Історія цього проекту сягає початку 70-х років, коли в нещодавно створеному Українському науковому інституті Гарвардського університету (УНІГУ) американський співредактор і автор дослідження, що публікується в даному томі, Патриція Кеннеді Ґрімстед, дістала можливість скористатися з міжнародного академічного спілкування з колегами в галузі українських студій. Один із них, Френк Сисин (згодом – заступник директора інституту), повернувшися з Варшави, привіз мікрофільм подокументного інвентаря руських книг Коронної метрики Стефана Ганкевича (1673), який ми також публікуємо. Ф. Сисин досліджував історію Хмельниччини, й інвентар був для нього єдиним ключем до серії “втрачених” спеціальних книг Коронної канцелярії для інкорпорованих українських земель, що були вивезені за наказом Катерини II з Варшави. У Москві, де книги Руської серії зберігаються дотепер, вони були недоступними не лише для Ф. Сисина, а й для польських дослідників; зрозуміло, у Польщі не було й мікрофільмів книг. П. Ґрімстед зацікавилася долею неприступних для іноземних дослідників матеріалів і обставинами збереження у Варшаві згаданого інвентаря книг.
У цей час у зв’язку з підготовкою за підтримки Національної фундації гуманітарних наук (National Endowment for the Humanities – NEH) архівних довідників дослідниця дістала унікальну можливість одночасно проводити дослідження в СРСР і в Польщі під час численних візитів у рамках Програм академічних обмінів під егідою Ради міжнародних наукових досліджень та обмінів (International Research & Exchanges Board – IREX). Наприкінці 70-х років у Москві, в Центральному державному архіві давніх актів СРСР (ЦДАДА СРСР; нині РДАДА) П. Грімстед дозволили ознайомитися з фондом № 389, “Литовська метрика” (ЛМ), зокрема з описом фонду (рідкісний виняток для іноземців у ті роки). З подивом вона зауважила, що як діючий опис фонду в архіві використовували видання “Описание книг й актов Литовской метрики” Станіслава Пташицького (1887)1 з рукописними позначками сучасних архівних сигнатур на берегах книги.
Дальший розвиток проекту пов’язаний з вивченням дослідницею історії формування і долі комплексу книг ЛМ2. 1984 р. за участю відомого польського історика-архівіста д-ра Ірени Сулковської-Курасьової нею було опубліковане репринтне видання “Описання” Пташицького із зазначенням сучасних архівних шифрів (1984), у тому числі – комплексу руських книг Коронної метрики (далі – РМ). Книги РМ (28 томів) спеціально розглядалися в передмові П. Ґрімстед; їх було представлено в окремому додатку до видання3.
Не маючи можливості працювати в Радянському Союзі (1979-1984), П. Ґрімстед продовжувала студії над ЛМ у Варшаві (завдячуючи гранту від IREX), де тривала тісна співпраця з І. Сулковською-Курасьовою. Польські архівісти цілком резонно мали неабияке зацікавлення в книгах Руської серії, адже після повернення за Ризьким договором Коронної метрики до Варшави (1921), книги РМ залишилися в Москві і, за сучасною термінологією, набули статусу переміщеного архіву. Відповідно, ці книги не могли бути адекватно й повно описані в офіційному Інвентарі Коронної метрики (1975), підготовленому І. Сулковською-Курасьовою і М. Возьняковою4. У ті роки метричні студії американської дослідниці активно підтримували директор Інституту історії Варшавського університету (згодом – Президент ПАН) проф. Олександр Ґейштор і професор Варшавського університету Тадеуш Василевський.
Пізніше П. Ґрімстед було запрошено сектором джерелознавства Інституту історії ПАН на чолі з проф. Ришардом Керсновським. У цьому науковому осередку тривали постійні дискусії серед учених, що працювали з Коронною і Литовською метриками. Слід згадати сприятливе ставлення до метричних студій з боку архівістів Головного архіву давніх актів у Варшаві (AGAD), зокрема завідувача відділу давніх актів Марека Сендека. Польські колеги активно підтримали тоді пропозицію П. Ґрімстед щодо публікації інвентаря Ганкевича 1673 p.; УНІГУ виділив кошти на підготовку польськими архівістами транскрибованого тексту рукопису у вигляді машинопису.
Восени 1984 р. П. Ґрімстед знову дозволили працювати в архівах СРСР. На той час московські історики вже почали активно співробітничати з польськими, литовськими й українськими колегами над проектом видання Литовської метрики, розпочатим 1979 р. На запрошення Голови Археографічної комісії Сіґурда Шмідта американська дослідниця прочитала доповідь на одному з її засідань, вона отримала також повний доступ до книг Метрики в ЦДАДА. Провідну роль у продовженні її студій зіграла в той час відомий російський історик Анна Хорошкевич, яка люб’язно погодилася бути співредактором проекту видання інвентаря РМ Ганкевича за участю Інституту історії СРСР АН СРСР. Відповідно, він став одним з офіційних спільних проектів Американсько-Радянської комісії з історії, що реалізувалися під егідою АН СРСР за спонсорства IREX.
Майже одночасно в Україні група київських істориків-архівістів з відділу давніх актів ЦДІА УРСР під керівництвом Геннадія Боряка розпочала опрацювання оригінальних заголовків документів РМ за мікрофільмами, отриманими від колег із ЦДІА Литовської РСР у тимчасове користування і перекопійованими в Києві. Так в архіві було створено колекцію мікрофотокопій книг Метрики XVI-XVII ст. (КМФ-36, Литовська метрика). Нагадаємо, що це був період інтенсивного обговорення і розробки концепційних та методичних засад грандіозного міжнародного проекту – видання Литовської метрики. Своєму зацікавленню метричними проектами київські упорядники, безперечно, завдячують Анні Хорошкевич, яка виступала одним з ініціаторів проекту, розробила й опублікувала разом із Сергієм Каштановим “Правила издания Литовской метрики” (1985)5, активно підтримувала київських істориків на всіх етапах роботи над українським метричним проектом.
1987 p. було видрукувано підготовлений київськими архівістами пробний зошит подокументних оригінальних заголовків актів перших п’яти (за їхньою сучасною нумерацією в РДАДА) книг PМ6. Брошура стала першою апробацією майбутнього проекту. Показово, що видання побачило світ за редакцією проф. Миколи Ковальського (першого історика з України, який взяв участь у міжнародному проекті видання ЛМ) у Дніпропетровському університеті – унікальному (чи не єдиному в ті часи) українському джерелознавчому осередку. Невелика брошура вийшла в світ під езопівською (абсолютно неадекватною) назвою – “Методичні рекомендації з використання документів Литовської метрики в курсі джерелознавства вітчизняної історії” – як посібник для студентів, тобто в єдино прийнятній тоді для університетського видавництва формі. На титулі видання фігурує Литовська метрика. Це не випадково, якщо взяти до уваги тодішній стан досліджень Литовської і Коронної метрик. Для польських істориків факт приналежності РМ до Коронної метрики завжди був незаперечним. Дореволюційна і радянська архівні традиції, з огляду на політичні міркування, відносили книги РМ до Литовської метрики. Російська, білоруська і литовська історіографія 80-х – 90-х років студіювала історію канцелярії Великого князівства Литовського і, відповідно, продукт її діяльності – Литовську метрику, природно, не цікавлячись Коронною метрикою в AGAD. В Україні у 80-х роках інтенсивно вивчалися передусім джерелознавчі аспекти використання комплексу книг із зібрання ЦДАДА з точки зору складу і змісту їхніх документів, аналізувалися дипломатичні різновиди актів, опрацьовувалися прийоми критики текстів. Водночас історія походження книг, кодикологічні, діловодні та інші спеціальні аспекти дослідження ЛМ залишалися за межами інтересів українських істориків. Тому донедавна ми не розрізняли книг власне Литовської метрики від книг РМ у складі московського зібрання і відносили останні до Литовської метрики за формальною ознакою – лише тому, що вони зберігалися у складі фонду “Литовська метрика”. Отже, коли П. Ґрімстед почала аргументовано доводити, що Волинська, або Руська метрика – це продукт Коронної канцелярії і є складовою частиною саме Коронної метрики7, українські “метриканти” просто визнали цей факт як незаперечний – переконувати нас було непотрібно. Жодних дискусій із цього приводу в тогочасній науковій літературі не відбулося, – у американської дослідниці просто не виявилося опонентів. Одночасно в Курнікській бібліотеці ПАН нею було зроблено важливе відкриття -виявлено ще одну книгу Руської серії Коронної метрики за 1609-1612 pp. (РМ 1 8), документи якої спеціально були прорегестовані колегою П. Ґрімстед Дж. Гаєцьким8.
На початку 90-х років в Україні з’явилися спеціальні публікації, а згодом -кандидатська дисертація дніпропетровського дослідника, одного з учнів Миколи Ковальського Петра Кулаковського9, присвячені РМ, зокрема проблемам функціонування королівської канцелярії з огляду на наявність спеціальної серії книг – Руської. Але на той час книги РМ у складі Литовської метрики вже були остаточно “охрещені” нами книгами Коронної, а не Великокнязівської канцелярії. Результатом багаторічних досліджень П. Кулаковського став солідний археографічний доробок – академічне видання останньої книги РМ10.
Тим часом, з кінця 80-х років проект видання інвентаря Ганкевича перемістився до Києва, де активізувалася археографічна робота, помітно пожвавилися міжнародні академічні контакти, відродилася Археографічна комісія АН УРСР. П. Ґрімстед згодом вдалося отримати спеціальний грант від IREX, а також фінансову підтримку від Фонду Катедр Українознавства (США) на видання реєстру.
Українські учасники проекту порушили питання про доцільність видання інвентаря Ганкевича за польським рукописом з AGAD в той час, коли в ЦДАДА, згідно з описом Ст. Пташицького, мав зберігатися “другий примірник того самого опису”. Однак, за свідченнями архівістів ЦДАДА, його в наявності не виявилося. Згодом П. Ґрімстед пощастило ідентифікувати його у фонді Литовської метрики; рукопису було надано № 663. Дальше дослідження фоліанта і порівняння його з машинописом варшавського інвентаря ґанкевича дозволили стверджувати, що рукопис не є копією останнього, а становить окремий, більш детальний подокументний інвентар книг РМ, створений наприкінці 60-х – на початку 70-х pp. XVIII ст. Невдовзі П. Ґрімстед був встановлений автор рукопису – Ян Францішек Цивінський, коронний метрикант. Анна Хорошкевич організувала публікацію повідомлення дослідниці про важливу знахідку11. Тоді ж, з огляду на повноту регестів Цивінського, виникла ідея публікації саме цього інвентаря замість опису Ґанкевича.
У другій половині 80-х років ідеальним археографічним проектом видавалася публікація повного корпусу актів Метрики, книги за книгою. Але навіть за умов ейфорії часів “перебудови” у Києві цілком тверезо усвідомлювали нереальність повнотекстової едиції книг РМ12. Одним із компромісних варіантів стала ідея регестування актів. Але складання “повноцінних” сучасних заголовків до масиву документів, що нараховує понад 3500 актів, дещо відлякувало з огляду на перерваність традицій описування актових книг у відділі давніх актів ЦДІА УРСР у м. Києві – востаннє за це бралися в 50-х – середині 60-х років.
Під час дальших дискусій з П. Ґрімстед народився компромісний варіант видання – одночасної і паралельної публікації трьох заголовків кожного акта книг РМ, тобто:
Оскільки кожен із трьох зазначених компонентів комбінованої описової статті, як правило, має акценти на різних елементах заголовку – дипломатичному різновиді документа, характерові запису, авторові, адресаті, дійових особах, географічних ознаках тощо – і фіксує їх з неоднаковою повнотою, упорядникам видавалося, що за сукупністю представлених ознак кожен регест досить адекватно представлятиме форму і зміст конкретного запису, а корпус таких регестів дасть можливість представити в концентрованому вигляді в одному томі весь інформаційний потенціал книг РМ. Наскільки вдалою була ця ідея і успішною – її реалізація, покаже час.
Внесок американського співредактора, автора розлогого дослідження й одного з упорядників тому Патриції Кеннеді Ґрімстед у реалізацію проекту став можливим передусім завдяки тривалій співпраці з УНІГУ. Опрацюванню джерел і дослідницькій роботі сприяла серія наукових грантів NEH, а також Фонду Катедр Українознавства (ФКУ). Дякуємо за багаторічне сприяння, дружню і професійну підтримку професорам Омеляну Пріцаку, Григорію Грабовичу, Роману Шпорлюку – всім трьом директорам УНІГУ, що став “американською колискою” проекту РМ.
Комп’ютерне обладнання і програмне забезпечення, що уможливили реалізацію і, зрештою, успішне завершення проекту в Києві, були люб’язно надані Археографічній комісії, згодом – Інститутові української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України Фондом Катедр Українознавства; за розуміння наших потреб, безкорисливу технічну допомогу та всіляку підтримку ми щиро дякуємо виконавчому директорові ФКУ д-ру Роману Процику. Крім високопрофесійної допомоги київського програміста Олега Соханя, маємо згадати й сприяння в програмному забезпеченні проекту та підготовці публікації фахівців з УНІГУ.
Дослідницькі поїздки П. Ґрімстед до Росії, Польщі й України впродовж 70-х – 80-х років широко підтримувалися IREX та науковими інституціями у Східній Європі; вони стали можливими завдяки масштабним програмам міжнародних наукових обмінів під егідою IREX. Додаткові кошти на початкових етапах дослідження, зокрема в польських архівах, виділялися УНІГУ та ФКУ. На особливу згадку заслуговує перший комп’ютер, встановлений в AGAD для виконання проекту, – його було привезено П. Ґрімстед 1989 р. із Гарварду. Саме він допоміг польським колегам розпочати безпосередню роботу над проектом, реалізації якого всебічно сприяли Владислав Стемпняк і Губерт Вайс -відповідно, тодішній і нинішній директори AGAD.
Від початку 90-х років, із крахом політичних перепон у Східній Європі і зникненням перешкод у міжнародному науковому співробітництві, значно інтенсифікувалася робота над проектом у Польщі. Серед перших науковців, що прибули тоді до Варшави з України на запрошення Інституту історії ПАН, була група метрикантів з Києва. Ми складаємо щиру подяку проф. Ришарду Керсновському, директорам і співробітникам інституту, які з ентузіазмом підтримали проект і охоче консультували нас. Значну допомогу нам надавали працівники AGAD – Анна Вайс, Марія Возьнякова, Ігор Струмінський, – вони, зокрема, ретельно опрацьовували документи Коронної метрики.
Складаємо подяку фотографу з Інституту історії Варшавського університету Анджею Бодитку, який виготовив чимало репродукованих у томі ілюстрацій. Курнікська бібліотека люб’язно надала AGAD у тимчасове користування віднайдену книгу РМ; Національна бібліотека виготовила мікрофільм цього тому, а також копію Синопсису Ганкевича, використану в роботі над проектом.
Віддаємо належне колегам-архівістам з AGAD і РДАДА за надзвичайно сприятливі умови роботи в читальному залі архіву; за люб’язно виготовлену Російським державним архівом давніх актів копію інвентаря Цивінського, надані в тимчасове користування мікрофотокопії окремих книг РМ, завдяки чому нам вдалося проілюструвати видання. Окрема подяка за допомогу і консультації -досвідченому фахівцю Світлані Долговій.
Схиляємо голови перед світлою пам’яттю багаторічного директора РДАДА Михайла Лукичова, життя якого нещодавно раптово обірвалося на останній стадії реалізії проекту, який він з ентузіазмом підтримував.
Щедрий “Грант на спільні проекти” був наданий П. Ґрімстед від IREX на початку 90-х років. Саме він став поштовхом для подальшої реалізації проекту і, зрештою, уможливив його завершення, оскільки передбачав кошти на наукові відрядження, редакційну роботу, переклади текстів, придбання комп’ютерного обладнання тощо.
Окрему подяку складаємо Фондові Катедр Українознавства (США), який понад десятиліття всіляко підтримував проект, зокрема й реалізацію його “української частини”, а на останньому етапі повністю забезпечив редакційну підготовку і видання тому. Дякуємо Генеральній дирекції державних архівів (Польща) за участь у забезпеченні поліграфічного виконання проекту.
Із вдячністю згадуємо всіх колег, хто впродовж більш сімнадцяти років “супроводжував” цей проект, допомагаючи нам на різних етапах роботи, – Френка Сисина, який першим ознайомив П. Ґрімстед з інвентарем Ганкевича, Анну Хорошкевич, яка “прилучила” київських археографів до метричних проектів, Василя Німчука (лінгвістичні консультації), Любов Дубровіну та Олену Гальченко (“кодикологічна” редакція і консультації), Марію Возьнякову (консультації), Анну Вайс (опрацювання польських текстів), Мар’яна Вольського, Януша Куртику (консультації і коректура), Людмилу Васько (редакція і консультації), Оксану Василюк (комп’ютерний набір), Ярину Семенихіну, Ірину Стариковську і Людмилу Косун (комп’ютерний набір, коректура, макетування), Майю Притикіну (технічна редакція), Георгія Сергєєва (художнє оформлення), Олега Соханя (програмне забезпечення проекту), Лесю Батурську, Олену Золотько (переклад з англійської).
Щиро дякуємо за розуміння й адміністративну підтримку всім, хто на різних етапах, обіймаючи різного часу керівні посади в установах, де проходила підготовка видання, сприяв його реалізації. Це насамперед колишній директор ЦДІА України у м. Києві Любов Гісцова, тодішній завідувач відділу, а нині директор Інституту історії України НАН України Валерій Смолій, директор Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України Павло Сохань.
Дякуємо всім іншим колегам, передусім історикам і археографам з Інституту історії Польської академії наук, Інституту російської історії та Археографічної комісії Російської академії наук, усім, хто допоміг упорядникам довести цю працю.
Наша публікація віддзеркалює нові можливості академічної співпраці, що відкрилися наприкінці 80-х – на початку 90-х років і створили міжнародний творчий колектив метрикантів з Кембріджа, Варшави, Києва і Москви. Разом з тим, об’єднання інтелектуального потенціалу і спільних зусиль групи упорядників не було б успішним без сприяння згаданих академічних та архівних інституцій і особливо – без спонсорської підтримки IREX та Фонду Катедр Українознавства.
У переддень 150-ліття присвячуємо цю працю Центральному державному історичному архіву України, м. Київ, – Alma Mater, з якою пов’язані долі всіх українських упорядників.
Патриція Кеннеді Ґрімстед
Геннадій Боряк
1985р.-червень 2002 р.
1 Пташицкий Ст. Описание книг й актов Литовской метрики. – СПб., 1887; видання на мікрофішах за редакцією П. Ґрімстед (за примірником Бібліотеки Гельсинського університету): Zug, Switzerland: IDC, 1982.
2Див. серію статей: Grimsted Patricia Kennedy. What Is and What Was the ‘Lithuanian Metrica?’: Contents, History, and Organization of the Chancery Archives of the Grand Duchy of Lithuania II Harvard Ukrainian Studies. – 1982. – Vol. 6, no. 3. – P. 269-338; Czymjest і czym byta Metryka Litewska?
(Stan obecny і perspektywy odtworzenia zawartości archiwum kancelaryjnego Wielkiego Księstwa Litewskiego) // Kwartalnik Historyczny. -1985. – R. 92, nr. 1.- S. 55-85; Układ і zawartosd Metryki LitewskiejII Archeion. -1986. – T. 80. – S. 121-182.
3The “Lithuanian Metrica” in Moscow and Warsaw: Reconstructing the Archives of the Grand Duchy of Lithuania. Including An Annotated Edition of the 1887 Inventory Compiled by Stanisław Ptaszycki / Edited with an introduction by Patricia Kennedy Grimsted with the collaboration of Irena Sułkowska-Kurasiowa. – Cambridge, MA, 1984 (Спільне видання Гарвардського університету й Інституту історії ПАН); щодо книг РМ див.: Introduction (p. 31-32), а також: Appendix 7: “Correlation Table for the Books of the Ruthenian (or Volhynian) Series of the Crown Metrica” (A-103-A-105). На основі даної таблиці підготовлено Додаток III цього видання.
4Див.: Inwentarz Metryki Koronnej. Księgi vpisów і dekretów polskiej kancelarii królewskiej І lat 1447-1795 / Opracowali Irena Sułkowska-Kurasiowa і Maria Woźniakowa. – Warszawa: NDAP/AGAD, 1975. – S. 229-240.
5Хорошкевич А. Л., Каштанов C. М. Методтеские рекомендации по изданию й описанию Литовской метрики. – Вильнюс, 1985.
66 Методические рекомендацію по использованию докуменпюв Литовскоіі метрики XVI о. в курсе источниковедения отечественнои истории (Регесты документов актовых книг Литовскоіі метрики № 191-195) / Сост. Н. П. Ковальский, Г. В. Боряк, [В. В. Страшко]. – Днепропетровск, 1987. – 52 с.
7Див. прим. 2, 3; також: Ґрімстед Патриція Кеннеді. Руська метрика: Книги польської коронної канцелярії для українських земель, 1569-1673 pp. // Український історичний журнал. – 1989. – № 5. -С. 52-62. Спеціальну доповідь американської дослідниці про Руську серію Коронної метрики на семінарі в УНІГУ було згодом оформлено як публікацію: The Ruthenian (Volhynian) Metrica: Polish Crown Chancery Records for Ukrainian Lands, J569-1673 // Harvard Ukrainian Studies. – 1990. – Vol. 14, no. 3/4. – P. 7-60.
8Див.: Grimsted Patricia Kennedy. A Missing Volume of the Ruthenian Metrica – Polish Crown Documents for Ukrainian Palatinates, 1609-1612, in the Kórnik Library of the Polish Academy of Sciences // Harvard Ukrainian Studies. – 1987. – Vol. 11, no. 3/4. – P. 487-520. Польський переклад опубліковано в щорічнику Курнікської бібліотеки (Pamiętnik Biblioteki Kórnickiej. – Т. 23. – 1994. – S. 183-205). Національна Бібліотека у Варшаві люб’язно надала автору мікрофільм книги для публікації.
9Кулаковський П. М. Руська (Волинська) метрика (1569-1673) як джерело до історії Київського та Брацлавського воєводств. Автореф. дис…. канд. іст. наук. – Дніпропетровськ, 1992.
10Руська (Волинська) метрика. Книга за 1652-1673 pp. / Підготував до друку Петро Кулаковський. – Острог; Варшава; Москва, 1999. – 608 с. – (Серія “Пам’ятки історії Східної Європи: Джерела XV-XVII ст.”. – T.V. Редактор серії Ієронім Ґраля).
11Гримстед Патриция Кеннеди. Неизвестная поактовая опись Русской метрики (1569-1673) из собрания ЦГАДА СССР // Исследования ЛМ. – С. 118-136.
12Слід зазначити, що, на відміну від українських метрикантів, литовські вчені з Інституту історії Литви та Вільнюського університету з кінця 80-х років розпочали реалізацію грандіозного едиційного проекту – корпусного видання книг ЛМ. Першою в серії побачила світ книга, підготовлена одним з головних ентузіастів і промоторів метричного проекту – світлої пам’яті Еґісом Баньонісом (на жаль, вже після його смерті). Яскравим свідченням справжнього ренесансу ЛМ стало включення видавничого проекту до Державної програми Тисячоліття Литви (1999-2009). Групі литовських археографів-метрикантів присвоєні звання лауреатів Премії науки Литви.
На сьогодні вийшло друком 14 книг ЛМ в Литві, 3 – в Польщі, 1 (на компакт-диску) – в Білорусі (Переліки опублікованих книг подано у публікаціях: Демченко Л. Lietuvos Metrica (Vilnius, 1987-1998) // Український гуманітарний огляд. – Вип. 3. – Київ: Критика, 2000. – С. 285-288; Дзярновіч А. Прапановы па стварэнню электроннага архіву Метрыкі ВКЛ // Metriciana: Даследаванні і мат’рsялs Метрsкі Вялікага Княства Літо&#;скага. -Т. 1. – Мінск, 2001. – С. 171-175; його ж: Кніга № 28 Метрьікі ВКЛ на кампакт-дькку // Там само. – С. 176-180).
Патриція Кеннеді Ґрімстед
Мінлива політична ситуація упродовж століть спричиняла безлад у справі збереження архівних документів і значно ускладнювала архівознавчі студії та виявлення основних масивів історичних джерел, що стосуються українських земель. Багато документів, створених на різних засадах діловодства, при змінах політичних режимів у різних регіонах України реквізувалося загарбниками або черговою владою і вивозилося або знову поверталося на місце їх написання чи первісного зберігання. Інші архівні матеріали давніших часів загублені або ж знищені. Багато цінних зібрань документів урядово-адміністративних установ українських земель знаходиться в архівах поза межами України, часом вони розкидані по архівах кількох країн1. Внаслідок переміщень, відсутності або втрати первісних інвентарів послідовність документації мінялася відповідно до різних систем діловодства. У новітніх інвентарях після реставрації нерідко порушувався первісний порядок розміщення документів, що ускладнювало працю дослідників при визначенні їх дійсного місцезнаходження чи обставин складання, а, окрім того, деформувало історичний контекст їх появи. Складність цих питань виступає особливо опукло, коли йдеться про документи канцелярії Корони Польської для українських земель, інкорпорованих до Польщі після Люблінської унії 1569 р. як частини новоствореної Речі Посполитої.
Після третього поділу Речі Посполитої (1795-1797) багато урядових архівів Польщі і Великого князівства Литовського, серед яких і актові книги Королівської канцелярії, або так звана Коронна метрика, були, згідно з наказом Катерини II, конфісковані і перевезені до Росії. До Коронної метрики, яка доти зберігалася у Варшаві, входили документи українських земель, що знаходилися під юрисдикцією Корони, а також інші матеріали Речі Посполитої та давніших польських і литовських архівів. Хоча більшість документів, особливо Коронної канцелярії, було з часом повернуто Польщі, важлива група актових книг Коронної метрики зберігається й донині в Москві. Це 28 томів за 1569-1673 pp. з офіційними копіями документів для центральних українських земель, що складали Волинське, Київське, Брацлавське і Чернігівське воєводства2. Відокремлені від решти матеріалів Коронної метрики, разом з якими вони були створені і традиційно зберігалися до кінця XVIII ст., ці матеріали у XIX ст., у Санкт-Петербурзі, були помилково з’єднані з актовими книгами Канцелярії Великого князівства Литовського – Литовською метрикою. В подальшому це спричинило появу різних версій та трактувань їхнього походження. Учені, які користувалися ними, у більшості випадків вважали, що дані документи є частиною Литовської метрики, не уявляючи (або не визнаючи з упереджених міркувань), наскільки тісно вказана документація пов’язана з книгами Коронної метрики, котра зберігається у Варшаві і від котрої ці матеріали були від’єднані понад два століття тому.
Доля цієї групи книг узагальнено відбиває сумний стан історичних досліджень у Радянському Союзі. Наукові студії над українською історією періоду польсько-литовської Речі Посполитої фактично глушилися протягом останніх шістдесяти років, за винятком таких ідеологічно заохочуваних тем, як селянські повстання чи “благодійний союз” із Росією 1654 р. Той факт, що історики по обидва боки польсько-радянського кордону були позбавлені нормальних наукових контактів і можливостей наукового пошуку в архівах сусідньої країни, спричинився до ігнорування цих джерел і відтак -до невірного визначення їхнього походження. Дане дослідження є спробою виправити архівну й історіографічну помилку, яка спіткала важливу групу книг, шляхом ретельного аналізу обставин їх виникнення у Коронній канцелярії та подальшої архівної і археографічної долі. Можливість співпраці з польськими й українськими вченими та архівістами, що з’явилася бетаннім часом в атмосфері відкритого пошуку, уможливила новий багато-аспектний підхід до даної проблеми.
У першій частині дослідження розглядається комплекс питань, пов’язаних з діяльністю канцелярій Речі Посполитої: практика діловодства, мова, юридичні підстави створення окремої серії актових книг з руськими документами для Волині, Київщини та Брацлавщини після Люблінської унії 1569 p.; діяльність канцелярії і різновиди документів Руської серії; посадові особи руської канцелярії і характер руських книг до 1629 p.; посилення полонізації канцелярії після анексії польською адміністрацією Чернігово-Сіверщини у 1618 p., що спричинилося до поступового занепаду практики відокремленого ведення документації для руських земель впродовж 1620-1640-х pp., до погіршення їх стану та врешті – до запису матеріалів, що стосувалися України, в загальні коронні книги під час воєн 1650-1660-х pp. Даний аналіз продемонструє, наскільки важливо дослідникам української історії розглядати ці джерела у контексті загального масиву актових книг Коронної канцелярії, невід’ємну частину яких вони складають.
Друга частина дослідження представляє кодикологічний аналіз Руської серії, що включає їх оправлення; систематизацію реєстрів, складених для Коронної канцелярії у Варшаві, де було проведено подокументне описання руських книг (зокрема, опублікованих у цьому виданні двох інвентарів XVII і XVIII ст.); архівну історію Руської серії після занепаду Речі Посполитої. Завершує передмову огляд “археографічної долі” документів руських книг у наукових дослідженнях.
Власне публікація регестів містить:
Доля даного тому є нелегкою; він виходить у світ зі значним запізненням: у процесі роботи через певні обставини упорядники і авторка передмови неодноразово змушені були майже повністю припиняти підготовку видання; лише на початку 2002 р. роботу було завершено. Щодо передмови, то в цілому її написано у 1992 р.; певні редакційні уточнення було зроблено в 1994 та 1997-1998 pp.; останню редакцію проведено у 1999-2001 pp.
Авторка є свідомою того, що нею не враховані всі останні дослідження з проблеми, за що вона просить вибачення у читача. Серед них, зокрема, дослідження українського історика Петра Кулаковського, з яким нам з багатьох дискусійних проблем так і не вдалося дійти згоди. Разом з тим не можна не визнати значною подією вихід у світ підготовленого ним тому корпусного видання Руської метрики – книги РМ 29, опублікованої у серії “Monumenta Historica Res Gestas Europae Orientalis Illustrantia. Fontes XV-XVII saec.”3.
1 Див.: Grimsted Patricia Kennedy. Trophies of War and Empire: The Archival Heritage of Ukraine, World War II, and the International Politics of Restitution. – Cambridge, MA, 2001; The Archival Legacy of Soviet Ukraine: Problems of Tracing the Documentary Records of a Divided Nation II Cahiers du Monde Russe et Sovie’tique. – 1987.-Vol. 27, no. l.- P. 95-108. Більш ранній варіант розвідки видано Інститутом Кіннана: Kennan Institute for Advanced Russian Studies, Occasional Paper. -No. 203. – Washington, D.C., 1986.
2 Далі термінами українські землі чи руські землі позначатиметься територія власне цих чотирьох воєводств.
3Див.: Вступне слово, прим. 10.
Acknowledgements 19
Preface 29
The Ruthenian Series of the Crown Metrica
Seria ruska Metryki Koronnej
“Руськая” серия Коронной метрики
Archeographic Preface 217
Book RM 1 225
Book RM 2 235
Book RM 3 255
Book RM 4 265
Book RM 5 275
Book RM 6 319
Book RM 7 353
Book RM 8 377
Book RM 9 397
Book RM 10 423
Book RM 11 429
Book RM 12 455
Book RM 13 471
Book RM 14 489
Book RM 15 513
Book RM 16 519
Book RM 17 535
Book RM 18 543
Book RM 19 549
Book RM 20 559
Book RM 21 579
Book RM 22 595
Book RM 23 601
Book RM 24 645
Book RM 25 659
Book RM 26 671
Book RM 27 715
Book RM 28 743
Book RM 29 759
Index of Personal Names 835
Index of Geographic Names 896
Abbreviations 979
Wprowadzenie 19
Uwagi wstępne 29
The Ruthenian Series of the Crown Metrica
Seria ruska Metryki Koronnej
“Руськая” серия Коронной метрики
Zasady przygotowania tekstów 217
Księga RM 1 225
Księga RM 2 235
Księga RM 3 255
Księga RM 4 265
Księga RM 5 275
Księga RM 6 319
Księga RM 7 353
Księga RM 8 377
Księga RM 9 397
Księga RM 10 423
Księga RM 11 429
Księga RM 12 455
Księga RM 13 471
Księga RM 14 489
Księga RM 15 513
Księga RM 16 519
Księga RM 17 535
Księga RM 18 543
Księga RM 19 549
Księga RM 20 559
Księga RM 21 579
Księga RM 22 595
Księga RM 23 601
Księga RM 24 645
Księga RM 25 659
Księga RM 26 671
Księga RM 27 715
Księga RM 28 743
Księga RM 29 759
Indeks osób 835
Indeks mejscowości 896
Wykaz skrótów 979
Вступительное слово 19
Введение 29
The Ruthenian Series of the Crown Metrica
Seria ruska Metryki Koronnej
“Руськая” серия Коронной метрики
Археографические принципы 217
Книга РМ 1 225
Книга РМ 2 235
Книга РМ 3 255
Книга РМ 4 265
Книга РМ 5 275
Книга РМ 6 319
Книга РМ 7 353
Книга РМ 8 377
Книга РМ 9 397
Книга РМ 10 423
Книга РМ 11 429
Книга РМ 12 455
Книга РМ 13 471
Книга РМ 14 489
Книга РМ 15 513
Книга РМ 16 519
Книга РМ 17 535
Книга РМ 18 543
Книга РМ 19 549
Книга РМ 20 559
Книга РМ 21 579
Книга РМ 22 595
Книга РМ 23 601
Книга РМ 24 645
Книга РМ 25 659
Книга РМ 26 671
Книга РМ 27 715
Книга РМ 28 743
Книга РМ 29 759
Именной указатель 835
Географический указатель 896
Сокращения 979