Державна архівна служба України

150-річчю Лесі Українки присвячується

Документальна виставка

25 лютого 2021 року

Державна архівна служба України презентує 321 документ із 11 державних архівів

Енциклопедична освіченість, аристократизм, незламність, «прометеїзм» і водночас щемлива ліричність – усі ці якості суголосні з образом Лариси Косач, чий промовистий псевдонім відомий кожному.

Значення постаті Лесі Українки для сучасного етапу розвитку країни важко переоцінити, адже ще на початку ХХ сторіччя творчість мисткині, яка ґрунтувалась не лише на багатовіковому спадку української історії, а й спиралась на західноєвропейський літературний контекст, наближала українську літературу й науку до європейської культурної парадигми.

У день ювілею видатної мисткині низка провідних архівних установ України об’єднала спільні зусилля для презентації нової онлайн виставки «150-річчю Лесі Українки присвячується…». Більше 10 архівів долучилось до проєкту, проте, даний перелік не є вичерпним. Переконані, що масштаб особистості, її громадська діяльність, багатогранна творчість, вплив на свідомість українців при житті та понад 100 років по смерті зумовили той факт, що практично у кожній архівній установі в Україні містяться документальні джерела, що прямо, чи опосередковано присвячені Лесі Українці.

Для афіші нового виставкового проєкту було використано унікальний ескіз до відомого портрету Лесі Українки роботи українського художника Фотія Красицького. У 1904 році художник, який був добрим приятелем мисткині, створив її портрет. М’яке освітлення за допомогою церковних свічок створило напрочуд природній образ Лесі Українки, яка у момент позування дивилася на ікону Миколи Чудотворця. Портрет настільки сподобався Лесі, що вона забажала відтворити його у 1913 році вже у вигляді фотопортрету. Автором фото став Юрій Тесленко-Приходько, а створена ним світлина стала для Лесі Українки останньою прижиттєвою.

Наразі ескіз до відомого портрету зберігається у музейній колекції Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України. У 1968 році ескіз надійшов на державне зберігання у складі великого 43-х кілограмового надходження документів та творчих робіт художника від його удови Ганни Красицької. Сьогодні саме він відкриває онлайн експозицію нового виставкового проєкту за документами державних архівних установ. Метричні записи про народження Лариси Петрівни Косач, її сестер, брата Миколи, дитячі світлини та фото у колі родини, спогади, листи, прижиттєві видання, запис шлюб з Климентієм Квіткою, листи та спогади – перед нами віхи непростого, короткого, проте, надзвичайно насиченого життя. Серед презентованих, низка цінних джерел, що дають змогу розповісти якою була родина Косачів, який мала статус та статки, традиції виховання і те, який вплив здійснювала на тогочасну українську активну інтелігенцію. Зокрема, представлені відомості про маєток та земельні наділи, що належали Петру Косачу, його службову діяльність, а також документи, що розкривають діяльність не менш впливової постаті у житті тогочасного українства – Олени Пчілки. Надзвичайний інтерес становлять документи про громадську діяльність Лесі Українки та пильну увагу, яку проявляли до цієї діяльності Київське охоронне відділення, поліція Львова.

Наявні і джерела присвячені Климентію Квітці, які дозволяють розкрити деякі сторінки їхнього життя, розповідають, як склалася доля науковця після смерті дружини.

Значний масив архівних документів висвітлює комемораційні заходи, зокрема і ті, що відбулися в окупованому Києві у вересні 1943 р. до 30-ї річниці з дня смерті Лесі Українки, а згодом ініціювалися органами радянської влади до ювілейних дат мисткині в Україні та Грузії. Представлені документи і інших митців, для кого постать і творчість великої українки стала надзвичайно плідним джерелом натхнення і спонукала до створення віршів-присвят, літературних та музичних творів, ілюстрацій та портретів, скульптурних зображень, наукових досліджень життя і творчості, фільмів, театральних постановок за мотивами творів тощо.

Особливий інтерес становлять документи української еміграції в країнах Європи, у Бразилії, Канаді, Сполучених Штатах Америки, які розповідають про видання творів Лесі Українки, заходи присвячені її пам’яті, організовані активними українськими осередками за кордоном.

Архівні документи – свідки, своєрідні дзеркала часу, у яких закарбувалася епоха, постать мисткині, її родина, коло спілкування, творчість і громадська діяльність, а ще – наші попередники, які вивчали, досліджували й презентували спадок Лесі Українки, здійснювали заходи, покликані сприяти збереженню історичної пам’яті і зміцненню національної самосвідомості. Понад двісті архівних джерел дозволяють здійснити переосмислення, перепрочитання життєвого і творчого шляху великої українки, відійти від усталених стереотипів. Переконані, що ювілейний рік спонукатиме до нових пошуків у архівних фондах та сприятиме виявленню та включенню до наукового обігу нових цінних та цікавих джерел.

Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України

	Будинок у м. Новоград-Волинському (нині Житомирської обл.), де народилася Леся Українка. 1950-ті рр. ЦДАМЛМ України ф. 464, оп. 1, од. зб. 14331, арк. 1.
	Леся Українка. Листівка. Б/д. ЦДАМЛМ України ф. 271, оп. 1, од. зб. 302, арк. 47.
	М. Гоголь. Вечерниці. Оповідання. Переклад М. Обачного й Лесі Українки. Під ред. О. Пчілки. – Львів, НТШ, 1885. З бібліотечної колекції ЦДАМЛМ України.
	Михайло Косач. Фотографія. [1890-ті рр.]. Копія. ЦДАМЛМ України ф. 1205, оп. 1, од. зб. 78, арк. 1.
	Леся Українка. Київ, фотоательє Г. Лазовського. Фотографія. 1896 р. Копія. ЦДАМЛМ України ф. 513, оп. 1, од. зб. 2810, арк. 16.
	Василь Кричевський. «Кримський пейзаж». Б/д. Полотно, олія, підрамник, рама. Картина, з фонду Івана Микитенка, що належала особисто Лесі Українці. З музейної колекції ЦДАМЛМ України, Ж-87, КН-1336.
	Нестор Гамбарашвілі. Б/д. Фотокопія. ЦДАМЛМ України ф. 513, оп. 1, од. зб. 2810, арк. 17.
	Леся Українка. Чукулар, Крим, 1897 р. ЦДАМЛМ України ф. 1360, оп1, од. зб. 332, арк. 1.
	Леся Українка з матір’ю – Оленою Пчілкою (сидить). Фотографія. 1897 р. Копія. ЦДАМЛМ України ф. 845, оп. 2, од. зб. 151, арк. 1.
	Зліва-направо: Леся Українка, Михайло Косач, Маргарита Комарова. Фотографія. 1889 р. Копія. ЦДАМЛМ України ф. 1205, оп. 1, од. зб. 90, арк. 1.
	Олена Пчілка, Михайло Старицький, Гнат Хоткевич, Марія Старицька, Микола Лисенко. Фотографія. 1900-ті рр. Копія. ЦДАМЛМ України ф. 1039, оп. 1, од. зб. 366, арк. 17.
	Гейне Генріх. Атта Троль. Раткліф. Балади. Переклади Л. Українки і М. Славінського. – Львів, вид. ред. «Літературно-наукового вісника», 1903 р. З бібліотечної колекції ЦДАМЛМ України.
	Фотій Красицький. Ескіз «Портрет Лесі Українки». Б/д. Калька, картон, змішана техніка (графітний олівець, олія). З музейної колекції ЦДАМЛМ України, Ж-1256; КН-10583.
	Михайло Драгоманов. Листівка. Б/д. ЦДАМЛМ України ф. 271, оп. 1, од. зб. 302, арк. 18.
	Леся Українка. Йоганна жінка Хусова. – Київ, 1910 р. З бібліотечної колекції ЦДАМЛМ України.
	Леся Українка. «У пущі» (драматична поема)». «Літературно-науковий вісник». Квітень, 1912. З бібліотечної колекції ЦДАМЛМ України.
	Леся Українка. «У пущі» (драматична поема)». «Літературно-науковий вісник». Квітень, 1912. З бібліотечної колекції ЦДАМЛМ України.
	Кирило Стеценко. «Іфігенія в Тавриді». Драматична сцена (одноактна опера) на слова Лесі Українки. Клавір з текстом. Автограф. 1911 р. ЦДАМЛМ України, ф. 175, оп. 1, од. зб. 1, арк. 1
	Кирило Стеценко. «Іфігенія в Тавриді». Драматична сцена (одноактна опера) на слова Лесі Українки. Клавір з текстом. Автограф. 1911 р. ЦДАМЛМ України, ф. 175, оп. 1, од. зб. 1, арк. 1 зворот.
	Леся Українка. Листівка. Б/д. ЦДАМЛМ України ф. 271, оп. 1, од. зб. 302, арк. 48.
	Леся Українка. «Лісова пісня» (драма-феєрія в трьох діях з прольогом). «Літературно-науковий вісник». Березень, 1912. З бібліотечної колекції ЦДАМЛМ України.
	Леся Українка. «Лісова пісня» (драма-феєрія в трьох діях з прольогом). «Літературно-науковий вісник». Березень, 1912. З бібліотечної колекції ЦДАМЛМ України.
	Наталія Косач. «Спогади про Лесю Українку (Фрагмент)». Машинопис. Б/д. ЦДАМЛМ України ф. 1367, оп1, од. зб. 160, арк. 1.
	«Микола Петрович Косач». Біографія Микола Косача – брата Лесі Українки. Машинопис з правками. Б/д. ЦДАМЛМ України ф. 1367, оп1, од. зб. 154, арк. 1.
	Автобіографія Юрія Косача – небожа Лесі Українки. Машинопис з автографом. Б/д. ЦДАМЛМ України ф. 1367, оп1, од. зб. 158, арк. 1.
	Автобіографія Юрія Косача – небожа Лесі Українки. Машинопис з автографом. Б/д. ЦДАМЛМ України ф. 1367, оп1, од. зб. 158
	Олена Журлива. «Пам’яті Лесі Українки». Вірш. Машинопис. 1913 р. ЦДАМЛМ України ф. 406, оп. 2, од. зб. 1, арк. 3.
	Іван Стешенко. «Камінний господар. П’єса Лесі Українки». Стаття з журналу «Сяйво». Січень, 1914 р. ЦДАМЛМ України ф. 513, оп. 1, од. зб. 2744, арк. 16.
	Іван Стешенко. «Камінний господар. П’єса Лесі Українки». Стаття з журналу «Сяйво». Січень, 1914 р. ЦДАМЛМ України ф. 513, оп. 1, од. зб. 2744, арк. 17.
	Іван Стешенко. «Камінний господар. П’єса Лесі Українки». Стаття з журналу «Сяйво». Січень, 1914 р. ЦДАМЛМ України ф. 513, оп. 1, од. зб. 2744, арк. 18.
	Григорій Александровський. «Український театр. “Камінний господар” драма Лесі Українки». Стаття з журналу «Сяйво». Січень, 1914 р. ЦДАМЛМ України ф. 513, оп. 1, од. зб. 2744, арк. 19.
	Григорій Александровський. «Український театр. “Камінний господар” драма Лесі Українки». Стаття з журналу «Сяйво». Січень, 1914 р. ЦДАМЛМ України ф. 513, оп. 1, од. зб. 2744, арк. 20.
	Григорій Александровський. «Український театр. “Камінний господар” драма Лесі Українки». Стаття з журналу «Сяйво». Січень, 1914 р. ЦДАМЛМ України ф. 513, оп. 1, од. зб. 2744, арк. 21.
	Климент Квітка. «Народні мелодії. З голосу Лесі Українки». Збірник пісень. Ч. 1. Фрагмент. Київ, 1917. Копія. ЦДАМЛМ України ф. 1025, оп. 1, од. зб. 104, арк. 1.
	Нотне видання «М. Лисенко Жалібний марш Лесі Українки». [1920 р.] З бібліотечної колекції ЦДАМЛМ України.
	Нотне видання «М. Лисенко Жалібний марш Лесі Українки». [1920 р.] З бібліотечної колекції ЦДАМЛМ України.
	Президія музичного товариства імені М.Леонтовича. Стоять зліва-направо: Левко Ревуцький, Василь Верховинець, Микола Радзієвський, Михайло Гайдай, Юхим Михайлів. Сидять-зліва направо: Дмитро Ревуцький, Пилип Козицький, Климент Квітка, Михайло Вериківський, Кость Левицький. Фотографія. [1923-1927 рр.] ЦДАМЛМ України ф. 359, оп. 1, од. зб. 126, арк. 1.
	Олена Журлива. «Пам’яті Лесі Українки». Стаття з журналу «Знання» № 17, 1928 р. ЦДАМЛМ України ф. 406, оп. 2, од. зб. 55.
	Олена Журлива. «Пам’яті Лесі Українки». Стаття з журналу «Знання» № 17, 1928 р. ЦДАМЛМ України ф. 406, оп. 2, од. зб. 55, арк. 23.
	М. Драк. Ескіз декорації до спектаклю за поемою Лесі Українки «Лісова пісня». 1940-і рр. Фотокопія. ЦДАМЛМ України, ф.229, оп.1, од. зб. 5.
	Запрошення Антону Середі на концерт пам’яті Лесі Українки. 23 серпня 1942 р. ЦДАМЛМ України ф. 375, оп. 1, од. зб. 318, арк. 5.
	Запрошення Антону Середі на концерт пам’яті Лесі Українки. 23 серпня 1942 р. ЦДАМЛМ України ф. 375, оп. 1, од. зб. 318, арк. 6.
	Антон Середа. «Портрет Лесі Українки на фоні пейзажу та в орнаментальному обрамленні». Малюнок, начерки. Папір, калька, олівець, [1943 р.]. ЦДАМЛМ України, ф.375, оп.1, спр.182, арк.1.
	Нотатка Климентія Квітки у записнику Дмитра Косарика. Автограф. 12 грудня 1943 р. ЦДАМЛМ України ф. 513, оп. 1, од. зб. 2274, арк. 75.
	Пам’ятник Лесі Українки на Байковому кладовищі в Києві. Б/д. ЦДАМЛМ України ф. 513, оп. 1, од. зб. 2822, арк. 12.
	Лист Климентія Квітки до Дмитра Косарика з уточненням даних щодо місця смерті Лесі Українки. Автограф. 31 травня 1945 р. ЦДАМЛМ України ф. 513, оп. 1, од. зб. 1571, арк. 5.
	Лист Климентія Квітки до Дмитра Косарика з уточненням даних щодо місця смерті Лесі Українки. Автограф. 31 травня 1945 р. ЦДАМЛМ України ф. 513, оп. 1, од. зб. 1571, арк. 6.
	Лист Климентія Квітки до Дмитра Косарика з уточненням даних щодо місця смерті Лесі Українки. Автограф. 31 травня 1945 р. ЦДАМЛМ України ф. 513, оп. 1, од. зб. 1571, арк. 7.
	Лист Климентія Квітки до Дмитра Косарика з уточненням даних щодо місця смерті Лесі Українки. Автограф. 31 травня 1945 р. ЦДАМЛМ України ф. 513, оп. 1, од. зб. 1571, арк. 8.
	Невстановлений автор. «Хата Лесі Українки». Стаття з невстановленої газети. Б/д. ЦДАМЛМ України ф. 1367, оп1, од. зб. 164, арк. 1.
	В. Литвиненко. Ілюстрація до книги Лесі Українки «Біда навчить». Пап., туш, акварель. 1950 р. ЦДАМЛМ України, ф.1000, оп.1, од. зб. 56, арк.9.
	Лист Нестора Гамбарашвілі до Дмитра Косарика. Автограф. 3 травня 1951 р. ЦДАМЛМ України ф. 513, оп. 1, од. зб. 1396, арк. 2.
	Лист Нестора Гамбарашвілі до Дмитра Косарика. Автограф. 3 травня 1951 р. ЦДАМЛМ України ф. 513, оп. 1, од. зб. 1396, арк. 3.
	Лист Нестора Гамбарашвілі до Дмитра Косарика. Автограф. 3 травня 1951 р. ЦДАМЛМ України ф. 513, оп. 1, од. зб. 1396.
	Телеграма Климентія Квітки Дмитру Косарику з даними про смерть Лесі Українки. 17 лютого 1951 р. ЦДАМЛМ України ф. 513, оп. 1, од. зб. 1571, арк. 4.
	Пам’ятник Лесі Українці в с. Сурамі, ГРСР. Скульптор Тамара Абакелія. Фотографія. Б/д. ЦДАМЛМ України ф. 513, оп. 1, од. зб. 2810, арк. 5.
	Сурамська фортеця. Фотографія. Б/д. ЦДАМЛМ України ф. 513, оп. 1, од. зб. 2810, арк. 6.
	Бібліотека Лесі Українки в с. Сурамі, ГРСР. Фотографія. Б/д. ЦДАМЛМ України ф. 513, оп. 1, од. зб. 2810.
	Бібліотека Лесі Українки в с. Сурамі, ГРСР. Фотографія. Б/д. ЦДАМЛМ України ф. 513, оп. 1, од. зб. 2810.
	Фото макету будинку, в якому померла Леся Українка в с. Сурамі, ГРСР. Макет Г. Шахбазова. Б/д. ЦДАМЛМ України ф. 513, оп. 1, од. зб. 2810, арк. 11.
	Захід з вшанування пам’яті Лесі Українки біля будинку, в якому вона померла в с. Сурамі, ГРСР. Фотографія. [1951 р.]. ЦДАМЛМ України ф. 513, оп. 1, од. зб. 2810, арк. 14.
	Виставка в Телавському державному історико-етнографічному музеї до 80-річчя з дня народження Лесі Українки. Фотографія. Березень 1951 р. ЦДАМЛМ України ф. 513, оп. 1, од. зб. 2810, арк. 15.
	Лист Дмитру Косарику від Софії Цуцкірідзе з проханням посприяти в отриманні пенсії. Автограф. 8 травня 1951 р. ЦДАМЛМ України ф. 513, оп. 1, од. зб. 2124, арк. 1.
	Довідка Сурамської селищної ради депутатів Хашурського району ГРСР, видана Софії Цуцкірідзе про те, що вона перебувала при будинку Лесі Українки під час хвороби і її перебування у с. Зіндісі в 1913 р. 9 серпня 1952 р. ЦДАМЛМ України ф. 513, оп. 1, од. зб. 2124, арк. 7.
	С.Тушкан. «Розповідь Ганни Поліщук». Машинопис спогадів Ганни Поліщук, яка працювала служницею в родині Косачів у с. Колодяжному Волинської області. Машинопис з рукописними правками та автографом С.Тушкана. 26 листопада 1953 р. ЦДАМЛМ України ф. 1181, оп. 1, од. зб. 744, арк. 2.
	С.Тушкан. «Розповідь Ганни Поліщук». Машинопис спогадів Ганни Поліщук, яка працювала служницею в родині Косачів у с. Колодяжному Волинської області. Машинопис з рукописними правками та автографом С.Тушкана. 26 листопада 1953 р. ЦДАМЛМ України ф. 1181, оп. 1, од. зб. 744, арк. 3.
	С.Тушкан. «Розповідь Ганни Поліщук». Машинопис спогадів Ганни Поліщук, яка працювала служницею в родині Косачів у с. Колодяжному Волинської області. Машинопис з рукописними правками та автографом С.Тушкана. 26 листопада 1953 р. ЦДАМЛМ України ф. 1181, оп. 1, од. зб. 744, арк. 4.
	С.Тушкан. «Розповідь Ганни Поліщук». Машинопис спогадів Ганни Поліщук, яка працювала служницею в родині Косачів у с. Колодяжному Волинської області. Машинопис з рукописними правками та автографом С.Тушкана. 26 листопада 1953 р. ЦДАМЛМ України ф. 1181, оп. 1, од. зб. 744, арк. 5.
	Лист Дмитру Косарику від онуків Софії Цуцкірідзе. Автограф. 22 травня 1955 р. ЦДАМЛМ України ф. 513, оп. 1, од. зб. 2124, арк. 10.
	Постанова РМ УРСР № 539 про створення у м. Києві Державного літературно-меморіального музею Лесі Українки. 11 квітня 1960 р. ЦДАМЛМ України ф. 590, оп. 1, од. зб. 408, арк. 2-3.
	Лука Біганич під час роботи над скульптурою Лесі Українки. Фрагмент фото. 1960 р. ЦДАМЛМ України ф. 164, оп. 1, од. зб. 21, арк. 2.
	Анатолій Костенко. «Леся Українка» = «Співачка досвітніх огнів». Повість. Машинопис з помітками автора та Максима Рильського. 1963-1967 рр. ЦДАМЛМ України ф. 1116, оп. 1, од. зб. 1, арк. 1.
	Анатолій Костенко. «Леся Українка» = «Співачка досвітніх огнів». Повість. Машинопис з помітками автора та Максима Рильського. 1963-1967 рр. ЦДАМЛМ України ф. 1116, оп. 1, од. зб. 1, арк. 2.
	Софія Тобілевич. «Пам’яті Лесі Українки». Стаття. Рукопис. ЦДАМЛМ України ф. 191, оп. 1, од. зб. 48, арк. 1.
	Софія Тобілевич. «Пам’яті Лесі Українки». Стаття. Рукопис. ЦДАМЛМ України ф. 191, оп. 1, од. зб. 48, арк. 2.
	Софія Тобілевич. «Пам’яті Лесі Українки». Стаття. Рукопис. ЦДАМЛМ України ф. 191, оп. 1, од. зб. 48, арк. 3.
	Софія Тобілевич. «Пам’яті Лесі Українки». Стаття. Рукопис. ЦДАМЛМ України ф. 191, оп. 1, од. зб. 48, арк. 4.
	Софія Тобілевич. «Пам’яті Лесі Українки». Стаття. Рукопис. ЦДАМЛМ України ф. 191, оп. 1, од. зб. 48, арк. 5.
	Флоріан Коцюбинський. Ескізи конкурсних проектів пам’ятників Лесі Українки для м. Києва та Гадяча. Папір, олівець. 1969 р. ЦДАМЛМ України, ф. 940, оп. 4, од. зб. 50.
	Флоріан Коцюбинський. Ескізи конкурсних проектів пам’ятників Лесі Українки для м. Києва та Гадяча. Папір, олівець. 1969 р. ЦДАМЛМ України, ф. 940, оп. 4, од. зб. 50, арк. 18.
	Василь Чебаник. «Леся Українка». Гравюра на вініпласті. 1970 р. ЦДАМЛМ України ф. 700, оп. 1, од. зб. 500, арк. 4.
	Василь Касіян. «Леся Українка». Офорт. 1970 р. ЦДАМЛМ України ф .196, оп.1, од.зб. 17, арк.1.
	Іван Драч. «Іду до тебе» = «Одержима». Літературний сценарій. Майже документальна кіноісторія, відтворена за віршами і листами, поемами і оповіданнями Лесі Українки та спогадами про неї та її сучасників. 1970 р. ЦДАМЛМ України ф. 670, оп. 2, од. зб. 2661.
	Любов Дражевська. «Доля близьких до Лесі Українки людей…». Інтерв’ю з Ізідорою Косач-Борисовою, сестрою Лесі Українки, 1972 р. Вирізка з газети «Український голос», м. Вінніпег (Канада). ЦДАМЛМ України ф. 1367, оп. 1, од. зб. 162, арк. 1.
	Михайло Дерегус. Ілюстрація до драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня»–«Мавка». Папір, офорт. 1977 р. ЦДАМЛМ України, ф.119, оп.1, од. зб. 202, арк.1.
	Відкриття пам’ятника Лесі Українці у м. Новоград-Волинському. Фотографія. 8 серпня 1987 р. ЦДАМЛМ України ф. 1116, оп. 2, од. зб. 101.
	Відкриття пам’ятника Лесі Українці у м. Новоград-Волинському. Фотографія. 8 серпня 1987 р. ЦДАМЛМ України ф. 1116, оп. 2, од. зб. 101.

Центральний державний архів зарубіжної україніки

	Обкладинка та фрагмент статті Ю. Сірого «Леся Українка. (З нагоди 10-тиліття з дня її смерті)» у журналі «Веселка» – місячника літератури, мистецтва й громадської думки. Польща, листопад-грудень 1923 р. ЦДАЗУ, ф. 15, оп. 1, спр. 66.
	Обкладинка та фрагмент статті Ю. Сірого «Леся Українка. (З нагоди 10-тиліття з дня її смерті)» у журналі «Веселка» – місячника літератури, мистецтва й громадської думки. Польща, листопад-грудень 1923 р. ЦДАЗУ, ф. 15, оп. 1, спр. 66.
	Фрагменти листів Лесі Українки до рідних у громадсько-політичному і літературно-науковому місячнику «Червоний шлях». Харків, листопад 1923 р. ЦДАЗУ, ф. 15, оп. 1, спр. 106.
	Фрагменти листів Лесі Українки до рідних у громадсько-політичному і літературно-науковому місячнику «Червоний шлях». Харків, листопад 1923 р. ЦДАЗУ, ф. 15, оп. 1, спр. 106.
	Обкладинка неперіодичного журналу «Ранок» Української реформованої реальної гімназії в Ч. С. Р. із фрагментом статті О. Косач-Шимановської «Леся Українка». Прага – Київ, 1926 р. ЦДАЗУ, ф. 12, оп. 1, спр. 59, арк. 2.
	Обкладинка неперіодичного журналу «Ранок» Української реформованої реальної гімназії в Ч. С. Р. із фрагментом статті О. Косач-Шимановської «Леся Українка». Прага – Київ, 1926 р. ЦДАЗУ, ф. 12, оп. 1, спр. 59, арк. 4.
	Титульний аркуш та фрагмент статті «Леся Українка» у виданні державного видавництва України «Бюлетень № 7». Харків, липень 1928 р. ЦДАЗУ, ф. 15, оп. 1, спр. 88, арк. 54.
	Титульний аркуш та фрагмент статті «Леся Українка» у виданні державного видавництва України «Бюлетень № 7». Харків, липень 1928 р. ЦДАЗУ, ф. 15, оп. 1, спр. 88.
	Обкладинка брошури Ю. Сірого «Леся Українка. Характеристика творів». Прага, 1940 р. ЦДАЗУ, ф. 13, оп. 2, спр. 7, арк. 1.
	Обкладинка брошури Ю. Сірого «Леся Українка. Характеристика творів». Прага, 1940 р. ЦДАЗУ, ф. 13, оп. 2, спр. 7, арк. 3.
	Інформація Української Академічної Громади в Празі щодо лекції-концерту М. Славінського до 30-ліття смерті української письменниці Лесі Українки. Прага, грудень 1943 р. ЦДАЗУ, ф. 8, оп. 1, спр. 44, арк. 44.
	Інформація Української Академічної Громади в Празі щодо лекції-концерту М. Славінського до 30-ліття смерті української письменниці Лесі Українки. Прага, грудень 1943 р. ЦДАЗУ, ф. 8, оп. 1, спр. 44, арк. 45.
	Обкладинка та фрагменти сторінок додатку до часопису «Наше життя», присвяченого життю і творчості Лесі Українки, 23 лютого 1946 р. ЦДАЗУ, бібл. ф. № 3, інв. № 6201-О.
	Обкладинка та фрагменти сторінок додатку до часопису «Наше життя», присвяченого життю і творчості Лесі Українки, 23 лютого 1946 р. ЦДАЗУ, бібл. ф. № 3, інв. № 6201-О.
	Обкладинка та фрагменти сторінок додатку до часопису «Наше життя», присвяченого життю і творчості Лесі Українки, 23 лютого 1946 р. ЦДАЗУ, бібл. ф. № 3, інв. № 6201-О.
	Стаття І.К. «Оргія» Лесі Українки в театральній студії Й. Гірняка». Журнал «Арка». Мюнхен, листопад 1947 р. ЦДАЗУ, ф. 15, оп. 1, спр. 57, арк. 43.
	Вступна стаття Ю. Гривняка до п’єси Лесі Українки «Камінний господар». Прага, 1950 р. ЦДАЗУ, ф. 16, оп. 1, спр. 2, арк. 1.
	Вступна стаття Ю. Гривняка до п’єси Лесі Українки «Камінний господар». Прага, 1950 р. ЦДАЗУ, ф. 16, оп. 1, спр. 2, арк. 2.
	Стаття Є. Кротевича «Пісня і музика в житті Лесі Українки» до 40-ліття з дня смерті Лесі Українки. «Гомін України». Торонто, 5 вересня 1953 р. ЦДАЗУ, бібл. ф. № 3, інв. № 6394-О.
	Стаття «Як совєтський режим «пристосовує» творчість Лесі Українки», газета «Гомін України». Торонто, 5 вересня 1953 р. ЦДАЗУ, бібл. ф. № 3, інв. № 6394-О.
	Стаття В. Скорупського «Лісова пісня» та її інтерпретація». Газета «Новий шлях». Канада, 23 серпня 1954 р. ЦДАЗУ, бібл. ф. № 3, інв. № 6017-О.
	Обкладинка дитячого журналу «Веселка». Джерсі-Сіті, лютий 1955 р. ЦДАЗУ,заг. бібл. ф., інв. № 2447.
	Стаття К. Штуль «В 90-ліття народження Лесі Українки» в газеті «Хлібороб». Бразилія, 21 січня 1962 р. ЦДАЗУ, бібл. ф. № 3, інв. № 6753-О.
	Фрагмент статті М. Неврлого «Поетка революційного пориву». Прага, 1963 р. ЦДАЗУ, із колекції Миколи Неврлого. Документ на етапі НТО.
	Фрагмент статті Миколи Неврлого «Славна дочка українського народу» до 50-річчя з дня смерті Лесі Українки. Київ, 1963 р. ЦДАЗУ, із колекції Миколи Неврлого. Документ на етапі НТО.
	Звернення І. Косач-Борисової «Шліть передплату на книжку про Лесю Українку, складену її сестрою» до українців Української Вільної Академії Наук у США. Нью-Йорк, листопад 1968 р. ЦДАЗУ, ф. 39, оп. 1, спр. 49, арк. 4.
	Обкладинка програми Українського Народного Театру та стаття Ю. Бача «Від «Гриця» до «Лісової пісні». Пряшів, 1968 р. ЦДАЗУ, ф. 69, оп. 1, спр. 102.
	Обкладинка програми Українського Народного Театру та стаття Ю. Бача «Від «Гриця» до «Лісової пісні». Пряшів, 1968 р. ЦДАЗУ, ф. 69, оп. 1, спр. 102.
	Стаття «Леся Українка. Хронологія життя і творчостi» у газеті «Християнський голос». Німеччина, 28 лютого 1971 р. ЦДАЗУ, із колекції Миколи Неврлого. Документ на етапі НТО.
	Обкладинка журналу для молоді «Пластовий шлях» та фрагмент статті «Леся Українка – як багатогранна і повноцінна людина». Торонто, 1971 р. ЦДАЗУ, заг. бібл. ф., інв. № 529.
	Обкладинка журналу для молоді «Пластовий шлях» та фрагмент статті «Леся Українка – як багатогранна і повноцінна людина». Торонто, 1971 р. ЦДАЗУ, заг. бібл. ф., інв. № 529.
	Стаття О. Сірого «100-ліття Л. Українки в Швайцарії» в газеті «Українське слово». Берн, 25 липня 1971 р.
	Фото пам’ятника Лесі Українки до 100-річчя з дня її народження. Клівленд, 1971 р. ЦДАЗУ, із колекції родини Петра та Ольги Матул (США). Документ на етапі НТО.
	Фото пам’ятника Лесі Українки до 100-річчя з дня її народження. Клівленд, 1971 р. ЦДАЗУ, із колекції родини Петра та Ольги Матул (США). Документ на етапі НТО.
	Фрагменти статті М. Михалевича «С. Петлюра, Є. Коновалець і О. Ольжич та їхня доба», де йдеться і про Лесю Українку. Нью-Йорк, 1977 р. ЦДАЗУ, ф. 59, оп. 1, спр. 10, арк. 31.
	Фрагменти статті М. Михалевича «С. Петлюра, Є. Коновалець і О. Ольжич та їхня доба», де йдеться і про Лесю Українку. Нью-Йорк, 1977 р. ЦДАЗУ, ф. 59, оп. 1, спр. 10, арк. 37.
	Інформація Світового Конгресу Вільних Українців і Світової Федерації Українських Жіночих Організацій щодо відзначення 100-річчя з дня народження Лесі Українки. США, 27 червня 1979 р. ЦДАЗУ, ф. 36, оп. 1, спр. 41, арк. 91.
	Інформація Світового Конгресу Вільних Українців і Світової Федерації Українських Жіночих Організацій щодо відзначення 100-річчя з дня народження Лесі Українки. США, 27 червня 1979 р. ЦДАЗУ, ф. 36, оп. 1, спр. 41.
	Вірш Л. Українки «Сім струн» у газеті «Народна воля». США, 26 лютого 1987 р. ЦДАЗУ, ф. 35, оп. 1, спр. 51, арк. 61.
	Фрагмент статті Е. Рожанської-Кокшарової «Антично-християнські мотиви у творчості Лесі Українки». Польща, 1994 р. ЦДАЗУ, із колекції Миколи Неврлого. Документ на етапі НТО.

Центральний державний архів громадських об’єднань України

	Витяги з рукопису праці Софії Русової «Леся Українка». 1934 р. ЦДАГО України, ф. 269, оп. 2, спр. 180, арк. 216.
	Витяги з рукопису праці Софії Русової «Леся Українка». 1934 р. ЦДАГО України, ф. 269, оп. 2, спр. 180, арк. 216 зв.
	Витяги з рукопису праці Софії Русової «Леся Українка». 1934 р. ЦДАГО України, ф. 269, оп. 2, спр. 180, арк. 221.
	Витяги з рукопису праці Софії Русової «Леся Українка». 1934 р. ЦДАГО України, ф. 269, оп. 2, спр. 180, арк. 221 зв.
	Постанова Центрального комітету КП(б)У «Про присвоєння Київському державному театру російської драми та 10-ій неповній середній школі м. Новоград-Волинська Житомирської області імені Лесі Українки». 1 квітня 1941 р. ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 664, арк. 143.
	Запрошення Комісії з вшанування пам’яті Лесі Українки в окупованому м. Києві на вечір-концерт, присвячений 30-й річниці з дня її смерті. 4 вересня 1943 р. ЦДАГО України, ф. 269, оп. 1, спр. 462, арк. 46.
	Лист голови Комітету у справах культурно-освітніх установ при Раді Міністрів УРСР Я. Сірченка секретарю ЦК КП(б)У І. Назаренку про доцільність створення літературно-меморіального музею Лесі Українки у м. Києві. 22 березня 1951 р. ЦДАГО України, ф. 1, оп. 30, спр. 2325, арк. 47.
	Лист голови Комітету у справах культурно-освітніх установ при Раді Міністрів УРСР Я. Сірченка секретарю ЦК КП(б)У І. Назаренку про доцільність створення літературно-меморіального музею Лесі Українки у м. Києві. 22 березня 1951 р. ЦДАГО України, ф. 1, оп. 30, спр. 2325, арк. 48.
	Лист секретаря Волинського обкому КПУ І. Грушецького секретарю ЦК КПУ І. Назаренку щодо сприяння у створенні літературно-меморіального музею Лесі Українки в с. Колодяжне Ковельського району Волинської області. 11 червня 1954 р. ЦДАГО України, ф. 1, оп. 30, спр. 3596, арк. 92.
	Лист секретаря Волинського обкому КПУ І. Грушецького секретарю ЦК КПУ І. Назаренку щодо сприяння у створенні літературно-меморіального музею Лесі Українки в с. Колодяжне Ковельського району Волинської області. 11 червня 1954 р. ЦДАГО України, ф. 1, оп. 30, спр. 3596, арк. 93.
	Будинок у с. Колодяжне Ковельського району Волинської області, де жили батьки Лесі Українки. Фото. Травень 1954 р. ЦДАГО України, ф. 1, оп. 30, спр. 3596, арк. 94.
	Будинок у с. Колодяжне Ковельського району Волинської області, де жила Леся Українка («Білий будиночок»). Фото. 1954 р. ЦДАГО України, ф. 1, оп. 30, спр. 3596, арк. 96.
	Постанова ЦК КПУ «Про відзначення 100-річчя з дня народження Лесі Українки». 17 липня 1970 р. ЦДАГО України, ф. 1, оп. 10, спр. 519, арк. 179.
	Постанова ЦК КПУ «Про відзначення 100-річчя з дня народження Лесі Українки». 17 липня 1970 р. ЦДАГО України, ф. 1, оп. 10, спр. 519, арк. 180.
	Постанова ЦК КПУ «Про відзначення 100-річчя з дня народження Лесі Українки». 17 липня 1970 р. ЦДАГО України, ф. 1, оп. 10, спр. 519, арк. 181.
	Постанова ЦК КПУ «Про відзначення 100-річчя з дня народження Лесі Українки». 17 липня 1970 р. ЦДАГО України, ф. 1, оп. 10, спр. 519, арк. 182.

Центральний державний історичний архів України, м. Київ

	Повідомлення Головного управління у справах друку про дозвіл на друк поезії Лесі Українки «Голосні струни». 29 березня 1900 р. ЦДІАК, ф. 294, оп. 1, спр. 355, арк. 21.
	Повідомлення Головного управління у справах друку про дозвіл на друк поезії Лесі Українки «Голосні струни». 29 березня 1900 р. ЦДІАК, ф. 294, оп. 1, спр. 355, зв.
	Агентурні відомості про склад родини Косачів. 1901 р. ЦДІАК, ф. 274, оп. 1, спр. 590, арк. 64.
	Повідомлення Департамента поліції начальникові Київського губернського жандармського управління з розпорядженням провести обшук Л. П. Косач після її повернення з-за кордону. 9 березня 1902 р., ЦДІАК, ф. 274, оп. 1, спр. 625, арк. 509.
	Повідомлення Департамента поліції начальникові Київського губернського жандармського управління з розпорядженням провести обшук Л. П. Косач після її повернення з-за кордону. 9 березня 1902 р., ЦДІАК, ф. 274, оп. 1, спр. 625, зв.
	Повідомлення начальника Головного управління у справах друку про дозвіл на друк збірника поезій Лесі Українки «На крилах пісень» за виключенням 2-х віршів «Жертва» та «Одержима». 11 жовтня 1903 р. ЦДІАК, ф. 294, оп. 1, спр. 355, арк. 244.
	Повідомлення начальника Головного управління у справах друку про дозвіл на друк збірника Лесі Українки і М. Славинського «Ліричні співанки, поеми і балади». 18 листопада 1905 р. ЦДІАК, ф. 295, оп. 1, спр. 11, арк. 28.
	Довідка Київського губернського жандармського управління про благонадійність Л. П. Косач. 1906 р. ЦДІАК, ф. 274, оп. 1, спр. 1624, ч. І, арк. 181.
	Список членів організації «Спілка», що підлягали обшуку та арешту в ніч на 18 січня, серед яких – Л. П. Косач та О. П. Косач. 17 січня 1907 р. ЦДІАК, ф. 275, оп. 2, спр. 18, арк. 498.
	Відомості про обшук та арешт Л. П. Косач. 17 січня 1907 р. ЦДІАК, ф. 275, оп. 2, спр. 23, арк. 230.
	Відомості про обшук та арешт Л. П. Косач. 17 січня 1907 р. ЦДІАК, ф. 275, оп. 2, спр. 23, 230зв.
	Розпорядження начальника Київського охоронного відділення щодо звільнення з-під варти Л. П. Косач та О. П. Косач. 18 січня 1907 р. ЦДІАК, ф. 275, оп. 2, спр. 23, арк. 231.
	Агентурні відомості про політичну діяльність членів комітету Української соціал-демократичної робітничої партії «Спілка», до складу якого входили Л. П. Косач та О. П. Косач-Кривинюк. 18 січня 1907 р. ЦДІАК, ф. 275, оп. 2, спр. 23, арк. 4.
	Агентурні відомості про політичну діяльність членів комітету Української соціал-демократичної робітничої партії «Спілка», до складу якого входили Л. П. Косач та О. П. Косач-Кривинюк. 18 січня 1907 р. ЦДІАК, ф. 275, оп. 2, спр. 23, арк. 4зв.
	Протокол допиту Л. П. Косач. 8 березня 1907 р. ЦДІАК, ф. 317, оп. 7, спр. 2213, арк. 33.
	Протокол допиту Л. П. Косач. 8 березня 1907 р. ЦДІАК, ф. 317, оп. 7, спр. 2213.
	Запис у метричній книзі церкви Вознесіння Господнього на Деміївці в м. Києві про шлюб К. В. Квітки з Л. П. Косач. 25 липня 1907 р. ЦДІАК, ф. 127, оп. 1080, спр. 164, арк. 335 зв. – 336.
	Повідомлення О. П. Косач, видавця-редактора газети «Рідний край», Київському комітету у справах друку про її походження, віросповідання, освіту, сімейний стан. Березень, 1908 р. ЦДІАК, ф. 295, оп. 1, спр. 139, арк. 74.
	Лист О. П. Косач до М С. Грушевського з проханням надіслати Лесі Українці гонорар за надруковану в «Літературно-науковому віснику» поему «У пущі». 1910 р. ЦДІАК, ф. 1235, оп. 1, спр. 558, арк. 2.
	Донесення начальника Київського охоронного відділення начальникові Київського губернського жандармського управління про проведення обшуку в квартирі О. П. Косач. 18 лютого 1912 р. ЦДІАК, ф. 275, оп. 1, спр. 2754, арк. 20.
	Відомості про О. П. Косач та її родину, складені під час проведення обшуку. 3 квітня 1912 р. ЦДІАК, ф. 274, оп. 5, спр. 7, арк. 34.
	Відомості про О. П. Косач та її родину, складені під час проведення обшуку. 3 квітня 1912 р. ЦДІАК, ф. 274, оп. 5, спр. 7, арк. 34зв.
	Вирізки з газети «Киевская мысль», присвячені похованню Лесі Українки. 27–30 липня1913 р. ЦДІАК, ф. 274, оп. 5с, спр. 13, арк. 41.
	Вирізки з газети «Киевская мысль», присвячені похованню Лесі Українки. 27–30 липня1913 р. ЦДІАК, ф. 274, оп. 5с, спр. 13, арк. 42.
	Вирізки з газети «Киевская мысль», присвячені похованню Лесі Українки. 27–30 липня1913 р. ЦДІАК, ф. 274, оп. 5с, спр. 13, арк. 46.
	Вирізка з газети «Последние новости», з інформацією про прибуття тіла Л. П. Косач-Квітки до Києва. 29 липня 1913 р. ЦДІАК, ф. 274, оп. 5с, спр. 13, арк. 44.
	Спогади О. П. Косач-Кривинюк про Лесю Українку. 18 лютого 1941 р. ЦДІАК, ф. 832, оп. 1, спр. 150, арк. 1.
	Спогади О. П. Косач-Кривинюк про Лесю Українку. 18 лютого 1941 р. ЦДІАК, ф. 832, оп. 1, спр. 150, арк. 12.
	Спогади О. П. Косач-Кривинюк про Лесю Українку. 18 лютого 1941 р. ЦДІАК, ф. 832, оп. 1, спр. 150, арк. 13.
	Спогади О. П. Косач-Кривинюк про Лесю Українку. 18 лютого 1941 р. ЦДІАК, ф. 832, оп. 1, спр. 150, арк. 18.
	Спогади О. П. Косач-Кривинюк про Лесю Українку. 18 лютого 1941 р. ЦДІАК, ф. 832, оп. 1, спр. 150, арк. 19.

Центральний державний історичний архів України, м. Львів

	Лист Олени Пчілки до [Омеляна Партицького] про друк творів Лесі Українки у журналі «Зоря». 27 грудня 1888 р., Київ. ЦДІАЛ, ф. 309, оп. 1, спр. 2385, арк. 53.
	Лист Олени Пчілки до [Омеляна Партицького] про друк творів Лесі Українки у журналі «Зоря». 27 грудня 1888 р., Київ. ЦДІАЛ, ф. 309, оп. 1, спр. 2385, арк. 53зв.
	Лист Олени Пчілки до [Омеляна Партицького] про друк творів Лесі Українки у журналі «Зоря». 27 грудня 1888 р., Київ. ЦДІАЛ, ф. 309, оп. 1, спр. 2385, арк. 54.
	Лист Олени Пчілки до [Омеляна Партицького] про друк творів Лесі Українки у журналі «Зоря». 27 грудня 1888 р., Київ. ЦДІАЛ, ф. 309, оп. 1, спр. 2385, арк. 54зв.
	Лист Олени Пчілки до [Омеляна Партицького] про друк творів Лесі Українки у журналі «Зоря». 27 грудня 1888 р., Київ. ЦДІАЛ, ф. 309, оп. 1, спр. 2385, арк. 55.
	Лист Олени Пчілки до [Омеляна Партицького] про друк творів Лесі Українки у журналі «Зоря». 27 грудня 1888 р., Київ. ЦДІАЛ, ф. 309, оп. 1, спр. 2385, арк. 55зв.
	Лист Олени Пчілки до [Омеляна Партицького] з короткими біографічними відомостями про своїх дітей – Михайла і Лесю. Б/д. ЦДІАЛ, ф. 309, оп. 1, спр. 2385, арк. 75.
	Лист Олени Пчілки до [Омеляна Партицького] з короткими біографічними відомостями про своїх дітей – Михайла і Лесю. Б/д. ЦДІАЛ, ф. 309, оп. 1, спр. 2385, арк. 75зв.
	Лист Олени Пчілки до [Омеляна Партицького] з короткими біографічними відомостями про своїх дітей – Михайла і Лесю. Б/д. ЦДІАЛ, ф. 309, оп. 1, спр. 2385, арк. 76.
	Лист Олени Пчілки до [Омеляна Партицького] з короткими біографічними відомостями про своїх дітей – Михайла і Лесю. Б/д. ЦДІАЛ, ф. 309, оп. 1, спр. 2385, арк. 76зв.
	Лист Олени Пчілки до [Омеляна Партицького] з короткими біографічними відомостями про своїх дітей – Михайла і Лесю. Б/д. ЦДІАЛ, ф. 309, оп. 1, спр. 2385, арк. 77.
	Лист Олени Пчілки до [Омеляна Партицького] з короткими біографічними відомостями про своїх дітей – Михайла і Лесю. Б/д. ЦДІАЛ, ф. 309, оп. 1, спр. 2385, арк. 77зв.
	Лист Олени Пчілки до [Омеляна Партицького] з короткими біографічними відомостями про своїх дітей – Михайла і Лесю. Б/д. ЦДІАЛ, ф. 309, оп. 1, спр. 2385, арк. 78.
	Лист Олени Пчілки до [Омеляна Партицького] з короткими біографічними відомостями про своїх дітей – Михайла і Лесю. Б/д. ЦДІАЛ, ф. 309, оп. 1, спр. 2385, арк. 78зв.
	Донесення директора поліції у Львові Крачковського до Президії Галицького Намісництва про перебування Ольги і Лариси Косачів у Львові. 05 лютого 1891 р., Львів. ЦДІАЛ, ф. 146. оп. 7, спр. 4487, арк. 1.
	Донесення директора поліції у Львові Крачковського до Президії Галицького Намісництва про перебування Ольги і Лариси Косачів у Львові. 05 лютого 1891 р., Львів. ЦДІАЛ, ф. 146. оп. 7, спр. 4487, арк. 2.
	Лист Михайла Драгоманова до родини Косачів про родинні і побутові справи. 18 жовтня 1893 р., Софія. ЦДІАЛ, ф. 663, оп. 2, спр. 66, арк. 22.
	Лист Михайла Драгоманова до родини Косачів про родинні і побутові справи. 18 жовтня 1893 р., Софія. ЦДІАЛ, ф. 663, оп. 2, спр. 66, арк. 23.
	Лист Михайла Драгоманова до родини Косачів про родинні і побутові справи. 18 жовтня 1893 р., Софія. ЦДІАЛ, ф. 663, оп. 2, спр. 66, арк. 24.
	Лист Михайла Драгоманова до родини Косачів про родинні і побутові справи. 18 жовтня 1893 р., Софія. ЦДІАЛ, ф. 663, оп. 2, спр. 66, арк. 25.
	Лист Михайла Драгоманова до родини Косачів про родинні і побутові справи. 18 жовтня 1893 р., Софія. ЦДІАЛ, ф. 663, оп. 2, спр. 66, арк. 26.
	Лист Михайла Драгоманова до Лесі Українки про основи виховання в родині. 14 жовтня 1893 р., Софія. ЦДІАЛ, ф. 663, оп. 2, спр. 66, арк. 27.
	Лист Михайла Драгоманова до Лесі Українки про основи виховання в родині. 14 жовтня 1893 р., Софія. ЦДІАЛ, ф. 663, оп. 2, спр. 66, арк. 28.
	Лист Михайла Драгоманова до Лесі Українки про основи виховання в родині. 14 жовтня 1893 р., Софія. ЦДІАЛ, ф. 663, оп. 2, спр. 66, арк. 29.
	Лист Михайла Драгоманова до Лесі Українки про основи виховання в родині. 14 жовтня 1893 р., Софія. ЦДІАЛ, ф. 663, оп. 2, спр. 66, арк. 30.
	Лист Михайла Павлика до Лесі Українки про літературну співпрацю та суспільно-політичну ситуацію в Галичині. Копія. 20 лютого 1895 р., Львів. ЦДІАЛ, ф. 663, оп. 1, спр. 202, арк. 372.
	Лист Михайла Павлика до Лесі Українки про літературну співпрацю та суспільно-політичну ситуацію в Галичині. Копія. 20 лютого 1895 р., Львів. ЦДІАЛ, ф. 663, оп. 1, спр. 202, арк. 373.
	Лист Михайла Павлика до Лесі Українки про характеристику жіночого руху в Галичині. Копія. 14 березня 1895 р., Львів. ЦДІАЛ, ф. 663, оп. 1, спр. 202, арк. 413.
	Лист Михайла Павлика до Лесі Українки про характеристику жіночого руху в Галичині. Копія. 14 березня 1895 р., Львів. ЦДІАЛ, ф. 663, оп. 1, спр. 202, арк. 414.
	Лист Михайла Павлика до Лесі Українки про політичну ситуацію в Галичині. Копія. 12 квітня 1895 р., Львів. ЦДІАЛ, ф. 663, оп. 1, спр. 202, арк. 452.
	Лист Михайла Павлика до Лесі Українки про політичну ситуацію в Галичині. Копія. 12 квітня 1895 р., Львів. ЦДІАЛ, ф. 663, оп. 1, спр. 202, арк. 453.
	Лист Михайла Павлика до Лесі Українки про політичну ситуацію в Галичині. Копія. 12 квітня 1895 р., Львів. ЦДІАЛ, ф. 663, оп. 1, спр. 202, арк. 454.
	Лист Михайла Павлика до Лесі Українки про політичну ситуацію в Галичині. Копія. 12 квітня 1895 р., Львів. ЦДІАЛ, ф. 663, оп. 1, спр. 202, арк. 455.
	Лист Лесі Українки до Михайла Павлика з роздумами про те, як змінилися її погляди на суспільно-політичний режим у Російській імперії після перебування за кордоном. Б/д. ЦДІАЛ, ф. 663, оп. 1, спр. 202, арк. 458.
	Лист Лесі Українки до Михайла Павлика з роздумами про те, як змінилися її погляди на суспільно-політичний режим у Російській імперії після перебування за кордоном. Б/д. ЦДІАЛ, ф. 663, оп. 1, спр. 202, арк. 459.
	Лист Лесі Українки до Михайла Павлика з роздумами про те, як змінилися її погляди на суспільно-політичний режим у Російській імперії після перебування за кордоном. Б/д. ЦДІАЛ, ф. 663, оп. 1, спр. 202, арк. 460.
	Лист Лесі Українки до Михайла Павлика з роздумами про те, як змінилися її погляди на суспільно-політичний режим у Російській імперії після перебування за кордоном. Б/д. ЦДІАЛ, ф. 663, оп. 1, спр. 202, арк. 460зв.
	Праця Михайла Драгоманова «Про свободу віри», надиктована Лесі Українці. Автограф. Б/д. ЦДІАЛ, ф. 663, оп. 2, спр. 20, арк. 1.
	Праця Михайла Драгоманова «Про свободу віри», надиктована Лесі Українці. Автограф. Б/д. ЦДІАЛ, ф. 663, оп. 2, спр. 20, арк. 37.
	Копія напису на стрічці похоронного вінка Михайлові Драгоманову від Лесі Українки. [20-23 червня 1895 р.]. ЦДІАЛ, ф. 663, оп. 2, спр. 96, арк. 3.
	Праця Марії Фуртак-Деркач «Причинки до життєпису Лесі Українки (на основі її листування з М. Павликом 1891-1907 рр.)». Рукопис. Б/д. ЦДІАЛ, ф. 311, оп. 1, спр. 97, арк. 1.
	Праця Марії Фуртак-Деркач «Причинки до життєпису Лесі Українки (на основі її листування з М. Павликом 1891-1907 рр.)». Рукопис. Б/д. ЦДІАЛ, ф. 311, оп. 1, спр. 97, арк. 2.
	Праця Марії Фуртак-Деркач «Причинки до життєпису Лесі Українки (на основі її листування з М. Павликом 1891-1907 рр.)». Рукопис. Б/д. ЦДІАЛ, ф. 311, оп. 1, спр. 97, арк. 95.

Центральний державний кінофотофоноархів України ім. Г. С. Пшеничного

	Леся Українка. 1888 р. ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 2-26547.
	Петро Антонович Косач – батько Лесі Українки. 1880-і рр. ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 0-223335.
	Олена Пчілка (Ольга Петрівна Косач) – українська письменниця, мати Лесі Українки. 1880-і рр. ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 0-223334.
	Будинок у м. Новоград-Волинському Житомирської області, в якому народилася Леся Українка (Лариса Петрівна Косач). 1890-і рр. ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 0-223345.
	Леся Українка з братом Михайлом. [м. Луцьк, 1880–1881 рр.] ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 2-26551.
	“Білий будиночок” Лесі Українки в с. Колодяжне Ковельського району Волинської області. 26 червня 1953 р. ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 0-54446.
	Леся Українка. 1888 р. ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 2-26545.
	Леся Українка. 1897 р. ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 0-223337.
	Леся Українка і письменниця Ольга Кобилянська. м. Чернівці, 1901 р. ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 2-82036.
	Група українських письменників на відкритті пам’ятника І. Котляревському в м. Полтаві. Зліва направо (перший ряд): М. Коцюбинський, Леся Українка, Г. Хоткевич; (другий ряд): В. Стефаник, Олена Пчілка, М. Старицький, В. Самійленко. 1903 р. ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 2-63766.
	Леся Українка серед рідних та друзів. Зліва направо: Б. Шимановський, П. Шимановський, сестра Ісідора Косач, А. Шимановський, мати Олена Пчілка, Карвасовський, батько П. Косач, Микола Косач, Леся Українка, Карвасовська. 1906 р. ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 0-185975.
	Леся Українка в м. Сан-Ремо (Італія). 1902 р. ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 2-26549
	Леся Українка. 1913 р. ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 0-12990.
	Похорон Лесі Українки в м. Києві. 1913 р. ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 0-223341.
	Відвідувачі біля Будинку-музею Лесі Українки в смт Сурамі (Грузія). 1956 р. ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 0-130211.
	Покладання квітів на могилу Лесі Українки. Київ, 1948 р. ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 0-236811.
	Відвідувачі оглядають експонати літературно-меморіального музею Лесі Українки у м. Києві. 25 червня 1963 р. ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 2-111401.
	Зустріч учасників ювілейного комітету та гостей на кордоні Київської і Житомирської областей під час святкування 100-річчя від дня народження Лесі Українки. Лютий 1971 р. ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 0-114425.
	Учасники урочистостей на честь 100-річчя від дня народження Лесі Українки біля будинку в м. Новоград-Волинському Житомирської області, в якому народилась поетеса. Лютий 1971 р. ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 0-123116.
	Урочисте відкриття пам’ятника Лесі Українці в м. Києві. Київ, 3 вересня 1973 р. ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 0-199182.
	Пам’ятник Лесі Українці в м. Новоград-Волинському. Серпень 1987 р. ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 0-166700.

Державний архів Волинської області

	Будинок Косачів в с. Колодяжному Ковельського повіту. Б/д. Державний архів Волинської області, ф. Р.3186, оп.1, спр.107, арк.17.
	План маєтку Колодяжно Ковельського повіту Волинської губернії. Володіння статського совєтніка Петра Косача. Державний архів Волинської області, ф.40, оп.22, спр.89.
	План маєтку Колодяжно Ковельського повіту Волинської губернії. Володіння статського совєтніка Петра Косача. Державний архів Волинської області, ф.40, оп.22, спр.89.
	План маєтку Колодяжно Ковельського повіту Волинської губернії. Володіння статського совєтніка Петра Косача. Державний архів Волинської області, ф.40, оп.22, спр.89.
	План маєтку Колодяжно Ковельського повіту Волинської губернії. Володіння статського совєтніка Петра Косача. Державний архів Волинської області, ф.40, оп.22, спр.89.
	План маєтку Колодяжно Ковельського повіту Волинської губернії. Володіння статського совєтніка Петра Косача. Державний архів Волинської області, ф.40, оп.22, спр.89.
	Актовий запис про хрещення сестри Лесі Українки – Ксенії 26 травня 1884 року, яка народилася 29 травня 1882 року з метричної книги Свято Миколаївської церкви с. Волошки Ковельського повіту. Державний архів Волинської області, ф. 35, опис.2, спр.783, арк. 1.
	Актовий запис про хрещення сестри Лесі Українки – Ксенії 26 травня 1884 року, яка народилася 29 травня 1882 року з метричної книги Свято Миколаївської церкви с. Волошки Ковельського повіту. Державний архів Волинської області, ф. 35, опис.2, спр.783, арк. 6.
	Актовий запис про хрещення брата Лесі Українки – Миколи 04 січня 1887 року, який народився 22 серпня 1884 року з метричної книги Свято-Миколаївської церкви с. Волошки Ковельського повіту. Державний архів Волинської області, ф. 35, опис.2, спр.860, арк. 1.
	Актовий запис про хрещення брата Лесі Українки – Миколи 04 січня 1887 року, який народився 22 серпня 1884 року з метричної книги Свято-Миколаївської церкви с. Волошки Ковельського повіту. Державний архів Волинської області, ф. 35, опис.2, спр.860, арк. 2.
	Леся Українка в дитячі роки . Державний архів Волинської області, ф. Р.3186, оп.1, спр.107, арк.21.
	Актовий запис про хрещення сестри Лесі Українки – Ісидори 13 серпня 1889 року, яка народилася 09 березня 1888 року, з метричної книги Свято-Миколаївської церкви с. Волошки Ковельського повіту. Державний архів Волинської області, ф. 35, оп.9, спр.440 арк.1.
	Актовий запис про хрещення сестри Лесі Українки – Ісидори 13 серпня 1889 року, яка народилася 09 березня 1888 року, з метричної книги Свято-Миколаївської церкви с. Волошки Ковельського повіту. Державний архів Волинської області, ф. 35, оп.9, спр.440 арк. 32.
	Ольга і Петро Косачі з дітьми Оксаною, Ізидорою, Миколою в луцькому помешканні. 1890 р. Державний архів Волинської області, ф.Р.3186, оп.1, спр.107, арк.1.
	Будинок у Луцьку в якому у 1890-1891 роках жила Леся Українка. Державний архів Волинської області, ф. Р.3186, оп.1, спр.107, арк.6.
	Леся Українка з сестрою Ольгою і Оксаною Старицькою. Фото. 1896 р. Державний архів Волинської області, ф. Р.3186, оп.1, спр.107, арк.11.
	Опис маєтку села Колодяжне Ковельського повіту 1902-1933 рр. Державний архів Волинської області, ф. 271,оп.1,спр.210.
	Опис маєтку села Колодяжне Ковельського повіту 1902-1933 рр. Державний архів Волинської області, ф. 271,оп.1,спр.210, арк.493.
	Опис маєтку села Колодяжне Ковельського повіту 1902-1933 рр. Державний архів Волинської області, ф. 271,оп.1,спр.210, арк.494.
	Опис маєтку села Колодяжне Ковельського повіту 1902-1933 рр. Державний архів Волинської області, ф. 271,оп.1,спр.210, арк.495.
	Групове фото. Зліва на право: двоюрідний брат Лесі Українки А.Б.Шимановський, Леся Українка, Петро Антонович Косач (батько), Ольга Петрівна Косач (мати), Л.Ф.Петерсон (знайома). с. Колодяжне Ковельський повіт. 1905 р. Державний архів Волинської області, ф. Р.3186, оп.1, спр.107, арк.8.
	Білий будиночок Лесі Українки в с. Колодяжному Ковельського повіту. 1906 р. Державний архів Волинської області, ф. Р.3186, оп.1, спр.107, арк.29.
	Актовий запис про народження племінника Лесі Українки Георгія 08 вересня 1909 року, сина Миколи Косача та Наталії, який народився 9 грудня 1908 року з метричної книги Свято Миколаївської церкви с. Волошки Ковельського повіту. Державний архів Волинської області, ф. 35, оп.9, спр.588, арк. 1.
	Актовий запис про народження племінника Лесі Українки Георгія 08 вересня 1909 року, сина Миколи Косача та Наталії, який народився 9 грудня 1908 року з метричної книги Свято Миколаївської церкви с. Волошки Ковельського повіту. Державний архів Волинської області, ф. 35, оп.9, спр.588, арк. 109.
	Олена Пчілка. Волинські спогади. 1883- 20-ті роки ХХ ст. Державний архів Волинської області, ф. Р.3186, оп.1, спр.106, арк. 3.
	Олена Пчілка. Волинські спогади. 1883- 20-ті роки ХХ ст. Державний архів Волинської області, ф. Р.3186, оп.1, спр.106, арк. 4 – 5.
	Актовий запис про смерть 17 червня 1937 року брата Лесі Українки Миколи Косача в с. Колодяжне Ковельського повіту з метричної книги Свято Миколаївської церкви с. Волошки Ковельського повіту. Державний архів Волинської області, ф. 35, оп.9,спр.3416, арк.46, 47.
	Свято-Миколаївська церква с. Волошки Ковельського району. 1949 р. Державний архів Волинської області, ф. Р.591, оп.2, спр.30.
	Свято-Миколаївська церква с. Волошки Ковельського району. 1949 р. Державний архів Волинської області, ф. Р.591, оп.2, спр.30.

Державний архів Житомирської області

	Відомості про маєток у с. Колодяжне Ковельського повіту губернського секретаря Петра Косача. 1 серпня 1870 року. Державний архів Житомирської області, Ф-67, оп. 2д, спр. 68, арк. 522.
	Відомості про маєток у с. Колодяжне Ковельського повіту губернського секретаря Петра Косача. 1 серпня 1870 року. Державний архів Житомирської області, Ф-67, оп. 2д, спр. 68, арк. 525.
	Запис у метричній книзі Преображенської Соборної церкви міста Новоград-Волинського за 13 лютого 1871 року про народження і хрещення Лариси Косач (Лесі Українки). Державний архів Житомирської області, Ф-1, оп. 77, спр. 13, арк. 405.
	Запис у метричній книзі Преображенської Соборної церкви міста Новоград-Волинського за 13 лютого 1871 року про народження і хрещення Лариси Косач (Лесі Українки). Державний архів Житомирської області, Ф-1, оп. 77, спр. 13, арк. 407.
	Відомості про казенні стягнення по маєтку Колодяжне Ковельського повіту надвірного радника Петра Косача. 1 квітня 1882 року. Державний архів Житомирської області, Ф-118, оп. 20, спр. 1064.
	Відомості про казенні стягнення по маєтку Колодяжне Ковельського повіту надвірного радника Петра Косача. 1 квітня 1882 року. Державний архів Житомирської області, Ф-118, оп. 20, спр. 1064, арк. 1.
	Відомості про земельні наділи Петра Косача. 1882 рік. Державний архів Житомирської області, Ф-118, оп. 20, спр. 1064, арк. 4.
	Особистий підпис Петра Антоновича Косача у справі Волинського губернського по селянських справах присутствія. 1888 рік. Державний архів Житомирської області, Ф-115, оп. 1, спр. 3336, арк. 1.
	З адрес-календаря чиновників та службовців Волинської губернії на 1891 рік. Державний архів Житомирської області, Бібліотечний фонд «Памятная книжка Волынской губернии» 1891 рік. арк. тит, 7, ін. № 660.
	З адрес-календаря чиновників та службовців Волинської губернії на 1891 рік. Державний архів Житомирської області, Бібліотечний фонд «Памятная книжка Волынской губернии» 1891 рік. арк. тит, 7, ін. № 660.
	Стаття «Пам’яті Лесі Українки». Державний архів Житомирської області, Газетний фонд: «Рада» № 174 від 31 липня (13 серпня) 1913 року. інв. № 186.
	Стаття «Пам’яті Лесі Українки». Державний архів Житомирської області, Газетний фонд: «Рада» № 174 від 31 липня (13 серпня) 1913 року. інв. № 186.
	Стаття «Памяти украинской поэтессы Леси Украинки». Державний архів Житомирської області, Газетний фонд: «Волинський Пролетарій» № 173 від 2 серпня 1923 року. інв. № 2460.
	Протокол № 6 Засідання Президії Житомирської міської Ради 10-го скликання від 3 червня 1929 року. Рішення про перейменування вулиці Прохорівської на вулицю Лесі Українки. Державний архів Житомирської області, ф.Р-280, оп. 1, спр. 116, арк. 69.
	Постанова Ради Міністрів України № 539 від 11 квітня 1960 року «Про створення в місті Києві Державного літературно-меморіального музею Лесі Українки». Державний архів Житомирської області, ф.Р-1150, оп. 1, спр. 545, арк. 133.
	Постанова Ради Міністрів України № 539 від 11 квітня 1960 року «Про створення в місті Києві Державного літературно-меморіального музею Лесі Українки». Державний архів Житомирської області, ф.Р-1150, оп. 1, спр. 545, арк. 134.
	Рішення виконавчого комітету Житомирської обласної Ради депутатів трудящих № 32 від 22 січня 1971 року «Про реконструкцію погруддя Лесі Українки в м. Новоград-Волинський і встановлення пам’ятного знака на честь перебування Лесі Українки в колишньому селі Жабориця». Державний архів Житомирської області, ф.Р-1150, оп. 2, спр. 2002, арк. 138.

Державний архів Київської області

	Список членів Правління (Ради) Товариства «Просвіта» у Києві. 29 червня 1906 р. Державний архів Київської області, Київське губернське у справах про товариства присутствіє, м. Київ, Ф. 10, оп. 1, спр. 21, арк. 14.
	Прохання Голови правління Товариства «Просвіта» Б.Грінченка до Київського губернатора щодо призначення Лариси Петрівни Косач відповідальною за бібліотеку товариства. 29 липня 1906 р. Державний архів Київської області, Канцелярія Київського цивільного губернатора, м. Київ, Ф. 2, оп. 42, спр. 220, арк. 3.
	Відповідь інспектора типографій і т.п. установ і книжкової торгівлі при генерал-губернаторові О.Нікольського на відношення Київського губернатора щодо можливості відкриття у Києві Товариством «Просвіта» публічної бібліотеки та читальні. 12 вересня 1906 р. Державний архів Київської області, Канцелярія Київського цивільного губернатора, м. Київ, Ф. 2, оп. 42, спр. 220, арк. 4.
	Доповідна записка щодо місця проживання Л.П.Косач. Вересень 1906 р. Державний архів Київської області, Канцелярія Київського цивільного губернатора, м. Київ, Ф. 2, оп. 42, спр. 220, арк. 11.
	Доповідна записка щодо місця проживання Л.П.Косач. Вересень 1906 р. Державний архів Київської області, Канцелярія Київського цивільного губернатора, м. Київ, Ф. 2, оп. 42, спр. 220.
	Заява Л.Косач щодо готовності взяти на себе відповідальність за керівництво бібліотекою Товариства «Просвіта». 17 жовтня 1906 р. Державний архів Київської області, Канцелярія Київського цивільного губернатора, м. Київ, Ф. 2, оп. 42, спр. 220, арк. 16.
	Доповідна записка колезького асесора Київському губернатору щодо недоцільності надання дозволу на відкриття бібліотеки Товариством «Просвіта» у зв’язку з революційним характером діяльності останнього. 26 листопада 1906 р. Державний архів Київської області, Канцелярія Київського цивільного губернатора, м. Київ, Ф. 2, оп. 42, спр. 220, арк. 19.
	Повідомлення Б.Грінченка про склад Правління Товариства «Просвіта». 4 березня 1907 р. Державний архів Київської області, Київське губернське у справах про товариства присутствіє, м. Київ, Ф. 10, оп. 1, спр. 21, арк. 21.
	Повідомлення Б.Грінченка про склад Правління Товариства «Просвіта». 4 березня 1907 р. Державний архів Київської області, Київське губернське у справах про товариства присутствіє, м. Київ, Ф. 10, оп. 1, спр. 21, арк. 21зв.
	Повідомлення Б.Грінченка про склад Правління Товариства «Просвіта». 4 березня 1907 р. Державний архів Київської області, Київське губернське у справах про товариства присутствіє, м. Київ, Ф. 10, оп. 1, спр. 21, арк. 22.
	Письмовий стіл Лесі Українки у меморіальній кімнаті. Фотографія. 1963 р. Державний архів Київської області, Книжково-газетне видавництво Київського обласного управління культури, Р-915, оп. 2, спр. 193, арк. 70.
	Будинок Державного літературно-меморіального музею Лесі Українки. 1963 р. Фотографія. Державний архів Київської області, Книжково-газетне видавництво Київського обласного управління культури, Р-915, оп. 2, спр. 193, арк. 71.

Державний архів Рівненської області

	Наглядова справа за діяльністю Українського літературно-драматичного товариства ім. Лесі Українки у Ровно. 6 грудня 1927 – 26 квітня 1935 рр. Державний архів Рівненської області, фонд 30, опис 20, справа 840.
	Наглядова справа за діяльністю Українського літературно-драматичного товариства ім. Лесі Українки у Ровно. 6 грудня 1927 – 26 квітня 1935 рр. Державний архів Рівненської області, фонд 30, опис 20, справа 840, арк. 7.
	Наглядова справа за діяльністю Українського літературно-драматичного товариства ім. Лесі Українки у Ровно. 6 грудня 1927 – 26 квітня 1935 рр. Державний архів Рівненської області, фонд 30, опис 20, справа 840, арк. 10.
	Наглядова справа за діяльністю Українського літературно-драматичного товариства ім. Лесі Українки у Ровно. 6 грудня 1927 – 26 квітня 1935 рр. Державний архів Рівненської області, фонд 30, опис 20, справа 840, арк. 12.
	Наглядова справа за діяльністю Українського літературно-драматичного товариства ім. Лесі Українки у Ровно. 6 грудня 1927 – 26 квітня 1935 рр. Державний архів Рівненської області, фонд 30, опис 20, справа 840, арк. 18.
	Наглядова справа за діяльністю Українського літературно-драматичного товариства ім. Лесі Українки у Ровно. 6 грудня 1927 – 26 квітня 1935 рр. Державний архів Рівненської області, фонд 30, опис 20, справа 840, арк. 23.
	Наглядова справа за діяльністю Українського літературно-драматичного товариства ім. Лесі Українки у Ровно. 6 грудня 1927 – 26 квітня 1935 рр. Державний архів Рівненської області, фонд 30, опис 20, справа 840, арк. 47.
	Наглядова справа за діяльністю Українського літературно-драматичного товариства ім. Лесі Українки у Ровно. 6 грудня 1927 – 26 квітня 1935 рр. Державний архів Рівненської області, фонд 30, опис 20, справа 840, арк. 48.
	Наглядова справа за діяльністю Українського літературно-драматичного товариства ім. Лесі Українки у Ровно. 6 грудня 1927 – 26 квітня 1935 рр. Державний архів Рівненської області, фонд 30, опис 20, справа 840, арк. 49.
	Наглядова справа за діяльністю Українського літературно-драматичного товариства ім. Лесі Українки у Ровно. 6 грудня 1927 – 26 квітня 1935 рр. Державний архів Рівненської області, фонд 30, опис 20, справа 840.
	Наглядова справа за діяльністю Українського літературно-драматичного товариства ім. Лесі Українки в Грудку Ровенської гміни. 23 листопада 1929 – 8 травня 1934 рр. Державний архів Рівненської області, фонд 30, опис 20, справа 843.
	Наглядова справа за діяльністю Українського літературно-драматичного товариства ім. Лесі Українки в Грудку Ровенської гміни. 23 листопада 1929 – 8 травня 1934 рр. Державний архів Рівненської області, фонд 30, опис 20, справа 843, арк. 12.
	Наглядова справа за діяльністю Українського літературно-драматичного товариства ім. Лесі Українки в Грудку Ровенської гміни. 23 листопада 1929 – 8 травня 1934 рр. Державний архів Рівненської області, фонд 30, опис 20, справа 843, арк. 18.

Державний архів Сумської області

	Вірш Г. Гейне «Маврський король» у перекладі Лесі Українки. Літературно-науковий місячник № 2, лютий 1906 року. Державний архів Сумської області, інв. № 9678.
	Вірш Г. Гейне «Маврський король» у перекладі Лесі Українки. Літературно-науковий місячник № 2, лютий 1906 року. Державний архів Сумської області, інв. № 9678.
	Вірш Г. Гейне «Маврський король» у перекладі Лесі Українки. Літературно-науковий місячник № 2, лютий 1906 року. Державний архів Сумської області, інв. № 9678.
	Стаття « Леся Українка» до дня смерті поетеси. Газета «Сумський вісник» від 24 липня 1913 року № 162, с.2. Державний архів Сумської області, інв. № 5.
	Заява О.П. Косач до Української Головнауки про повернення їй садиби з усіма будовами у м. Гадяч, яка була націоналізована від 1927 року. Державний архів Сумської області, Р 5698, оп. 1, арк.267, арк.39.
	Заява О.П. Косач до Української Головнауки про повернення їй садиби з усіма будовами у м. Гадяч, яка була націоналізована від 1927 року. Державний архів Сумської області, Р 5698, оп. 1, арк.267.
	Заява О.П. Косач до Української Головнауки про повернення їй садиби з усіма будовами у м. Гадяч, яка була націоналізована від 1927 року. Державний архів Сумської області, Р 5698, оп. 1, арк.267, арк. 40.
	Заява О.П. Косач до Української Головнауки про повернення їй садиби з усіма будовами у м. Гадяч, яка була націоналізована від 1927 року. Державний архів Сумської області, Р 5698, оп. 1, арк.267.
	Стаття Г. Петрова «Лікарка-чарівниця». Г. Петров. Щоденники. Нариси. Статті. Матеріали другої науково-практичної конференції дослідників «Петровські читання». – Суми, 2016. Державний архів Сумської області.
	Стаття Г. Петрова «Лікарка-чарівниця». Г. Петров. Щоденники. Нариси. Статті. Матеріали другої науково-практичної конференції дослідників «Петровські читання». – Суми, 2016. Державний архів Сумської області.
	Стаття Г. Петрова «Лікарка-чарівниця». Г. Петров. Щоденники. Нариси. Статті. Матеріали другої науково-практичної конференції дослідників «Петровські читання». – Суми, 2016. Державний архів Сумської області.
	Стаття Г. Петрова «Лікарка-чарівниця». Г. Петров. Щоденники. Нариси. Статті. Матеріали другої науково-практичної конференції дослідників «Петровські читання». – Суми, 2016. Державний архів Сумської області.

Версія для друку