Цьогоріч святкування Дня народження столиці України відбудеться в онлайн форматі через застережні заходи з протидії розповсюдженню коронавірусу.

Напередодні Дня Києва, який відзначається в останню неділю травня, архівні установи привідкривають двері своїх архівосховищ, щоб показати найцінніші  надбання з історії української столиці.

День Києва: історія головної вулиці столиці в архівних документах

Документи Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України

Документи Центрального державного історичного архіву України, м. Київ

Документи Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г.С. Пшеничного

Документи Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України

Документи Державного архіву Київської області

Документи Державного архіву міста Києва

Звісно, Київ починається з Хрещатика – головної вулиці міста. Її довжина – 1200 метрів. У прадавні часи глибоку долину між Верхнім мостом і Печерськом перетинали вибалки та яри. За однією із версій, звідти і пішла її назва – Хрещата (тобто похрещена). Поряд було невеличке озеро, з якого витікав струмок до нинішньої Бессарабки. Далі він зливався з річкою Клов, яка впадала у Либідь. Пізніше, після татаро-монгольської навали, озеро перетворилося на багнисту місцину – Козине болото.

 

Хрещата долина залишалася незаселеною до XVIII століття. Поділ Польщі посприяв зміщенню торговельного акценту у бік Києва. Місто почало розбудовуватися шаленими темпами. Ділянки землі діставалися переважно урядовцям, тільки третина виділених площ припала купцям, міщанам і дрібним чиновникам.

1797 року у Хрещатій долині зводиться перший будинок – двоповерховий класичний палац поміщика Онуфрія Головинського. Протягом п’яти десятиріч він залишався тут єдиною мурованою спорудою. З 1849 року в ньому розміщувалася центральна губернська поштова контора.

А ось так виглядав Хрещатик у першій половині ХІХ століття.

На місці нинішнього Українського дому архітектором Андрієм Меленським власним коштом було зведено перший міський театр. У 1851 році цю дерев’яну споруду, на жаль, довелося розібрати.

На  адміністративний центр Києва Хрещатик остаточно перетворився, коли у 1874-1876 роках на Хрещатицькій площі (колишнє Козине болото, нині – Майдан Незалежності) спорудили будинок Міської думи.

Якщо Хрещата долина була, образно кажучи, одноповерховою, то Хрещатик поступово стає триповерховим. Деякі заможні кияни почали удосконалювати власні будинки, добудовуючи, зокрема, додатковий поверх.

У будинках, зведених переважно в популярному тоді стилі віденського ренесансу та модерну, розташовуються крамниці, банки, контори. Хрещатик розвивається. Відтепер це торговельний та культурний осередок міста.

На початку ХХ століття Хрещатик активно забудовується і набуває нових архітектурних форм.

У 1920-30-ті роки на Хрещатику з’являються атрибути радянської системи.

У роки Другої світової війни Хрещатику, і Києву в цілому, довелося пережити страшні руйнування. Залишаючи столицю України, радянські сапери замінували весь Хрещатик і прилеглі до нього вулиці. 24 вересня 1941 року місто здригнулося від серії  потужних вибухів. У результаті незворотно було втрачено центральну частину міста.

Хрещатик відбудовували всім миром. Десятиліття знадобилося, щоб повернути Києву втрачену красу і затишність. Попри всі негаразди, які спіткали Київ протягом його віковічної історії, наша столиця залишається одним з наймальовничіших міст у світі.