• In English
  • Анатолій Хромов взяв участь у форумі «Via Carpatia» щодо збереження спадщини в умовах війни
    Опубліковано 5 грудня 2022 року о 13:48

    Голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов розповів про збереження архівів в умовах війни у рамках форуму Центральної та Східної Європи Via Carpatia на Еспрессо, ведучою якого є Леся Вакалюк. До дискусії були запрошенні й інші представники культурної сфери, соціолог та головний редактор видавництва «Дух і літера» Леонід Фінберг, громадська діячка Ельміра Аблялімова, заступниця генерального директора Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні — Музей Революції Гідності, Ольга Сало.

    Очільник Укрдержархіву розповів про масштаби руйнувань, які зазнали українські архіви за 9 місяців повномасштабного вторгнення й 9 років війни росії проти України.

    «Беручи до уваги попередній період (повні втрати архівів у Криму та на окупованому Донбасі), держава вже врахувала цей досвід, і ми можемо говорити, що за ці 9 місяців Україна втратила контроль приблизно над 1% документів, які зберігалися до початку повномасштабної війни. Тобто, начебто, це не багато, але ми втратили дуже цінні документи, наприклад, документи про репресії радянського режиму, які згоріли у Чернігові. Буквально вчора я дізнався про приблизні масштаби втрат документів у Державному архіві Херсонської області. Вони становлять до 30-40 %, серед них вивезені документи 19 сторіччя, вся генеалогія: метричні книги, переписи населення», – зауважив Анатолій Хромов.

    Важливо, що до його приходу на посаду Голови Державної архівної служби України взагалі не існувало жодної державної програми оцифрування українських архівів. До 2019 року зусилля щодо оцифрування були спорадичні, десь архіви оцифровували власними силами, десь завдяки якимось проєктам. В Україні зберігається 86 мільйонів одиниць зберігання архівних справ — це мільярди копій, Україна велика в архівному плані країна. Тобто темпи були такі, що оцифровувалося це б ще 1000 років.

    Оскільки держава не виділила коштів на програму оцифрування архівних документів, довелося йти іншим шляхом. Державна архівна служба України відкрилася абсолютно для всіх, як українських так і міжнародних партнерів. І світові лідери оцифрування архівів прийшли зі своїми проєктами в Україну. Завдяки нашій тісній співпраці, минулого року було константовано, що темпи оцифрування системи українських архівів зросли майже на 500%. У нас є приклад Державний архів Полтавської області, який за рік оцифровує 10 % всіх своїх справ у співпраці із американським партнером Family Search.  Архів може бути повністю оцифрований за 10 років. Нам вдалося показати можливість перетнути цю стрімку межу коли архів оцифровується за 1000 років, і показати що архіви можуть бути оцифровані за 10 років. Війна підштовхнула до розуміння важливості  архівної справи.

    З-поміж всього, Голова Державної архівної служби України підкреслив, що після перемоги Україна поверне всі документи, що вивозилися росією. Це, загальний настрій багатьох Європейських країн в архівній сфері, немає жодної країни Центральної та Східної Європи, яка б не мала претензій до росії, яка в свій час пограбувала їхні архіви. Очевидно й те, що Державна архівна служба України не підпише будь-яких угод про співпрацю з оновленим російським федеральним архівним агентством без умови повернення архівних документів, які були викрадені з України.