• In English
  • Державна архівна служба України
    Офіційний вебпортал органу виконавчої влади

    Портал працює в тестовому режимі. Зауваження та пропозиції
    надсилати на tsdea@arch.gov.ua
    До 100-ї річниці від дня створення театру «Березіль»

    Документальна виставка

    31 березня 2022 року


    Державна архівна служба України презентує 63 документи із 11 державних архівів


    Театр «Березіль» є визначним феноменом українського культурно-мистецького життя 1920-1930-х років. У добу НЕПу та впровадження політики «українізації» на короткий період часу тривалістю в 10-15 років в Україні склалися сприятливі умови для бурхливого розвитку різних галузей культури на засадах поєднання національних культурних традицій і суворих канонів силоміць нав’язаного радянською владою мистецького стилю соцреалізму. Серед напрямів українського мистецтва, які динамічно розвивалися в цей час, одне з чільних місць належить сфері театрального мистецтва та театру «Березіль» (1922–1935) як найбільш яскравому і національно вираженому продукту його розвитку.

    Заснований 31 березня 1922 р. у Києві, один з перших українських професійних театрів, «Березіль» частково наслідував театральні традиції своїх славетних попередників: мандрівних вертепів XVII-XVIII ст., аматорських театральних труп М. Кропивницького, М. Старицького, М. Садовського, перших стаціонарних театрів XIX ст., театру «Соловцов», «Молодого театру» Гната Юри та ін. Разом з тим, у його діяльності проявилося й чимало новаторських, не бачених досі рис і тенденцій. На відміну від державних театрів, що продовжували традиції реалістично-психологічної школи, «Березіль» обстоював і всіляко розвивав традиції авангардизму у поєднанні з класичними традиціями національної драматургії XIX ст. Його новизна полягала передусім в глибокому філософському забарвленні та спонуканні глядача думати, в той час як класичні радянські театри малювали народу готову красиву дійсність в сподіванні, що останній віритиме в неї. Руйнування звичних штампів сприйняття, яскраво виражені риси, гіпертрофовані грим і гра, в якій поєднувались трагізм, ескпресіонізм і гротеск чітко вирізняли «Березіль» з-поміж інших театрів.

    Театр надзвичайно активно розбудовувався в першій половині 1920-х років, ускладнювалася і географічно розширювалася його структура (було створено 6 акторських студій, із них 3 у Києві, решта – у Білій Церкві, Умані, Одесі), зазнавав суттєвих змін репертуар (зокрема, після переїзду театру до Харкова у 1926 р. і фактичного відходу Леся Курбаса від режисерської роботи у 1930 р.). «Березіль» став своєрідним каталізатором, що задав потужного імпульсу для розвитку театральної теорії і практики, а також суміжних до театру галузей мистецтва: національної музики і драматичної літератури, сценографії, костюму, декору, образотворчого мистецтва. Він також виховав цілі покоління талановитих українських акторів (Н. Ужвій, І. Мар’яненко, М. Крушельницький, Б. Тягно, Б. Балабан, В. Чистякова, Л. Криницька, О. Стешенко, А. Романенко, Є. Пономаренко, Д. Мілютенко та ін.), театральних режисерів (А. Бучма, М. Крушельницький, Ф. Лопатинський, В. Скляренко), драматургів (І. Крига, І. Дніпровський, М. Куліш, І. Микитенко, М. Ірчан), художників і декораторів (А. Петрицький, В. Меллер, Д. Власюк), які в 1930-1970-х роках долучилися до розбудови нових українських театрів (Київського державного академічного українського драматичного театру ім. І. Франка, Харківського українського драматичного театру ім. Т. Шевченка та ін.) та зробили величезний вклад у розвиток національної та світової культури.

    Бездоганні витонченість і смак, виразний національний стиль і репертуар, новаторські театральні прийоми і засоби, експресія – всі ці невід’ємні риси «Березолю» були надані йому засновником і багаторічним керівником – геніальним Лесем Курбасом. У своїх постановках митець робив акцент на репертуарі театру корифеїв і українській класиці, однак не боявся брати будь-які актуальні теми – болючу українську і іноземну класику ХIX ст., експресіоністську драматургію М. Куліша, трагедійні теми голоду у селі і розриву між ідеалами та радянською дійсністю, а також популярні п’єси 1920-х років і обов’язкові для кожного радянського театру революційні теми.

    Значення постаті Леся Курбаса для розвитку сучасного українського театру важко переоцінити, адже його творчість ґрунтувалася не лише на багатовіковому спадку української літератури, а й спиралася на західноєвропейський літературний контекст, наближала українське мистецтво до європейської авангардної культурної парадигми.

    У теперішній, надзвичайно важкий для всієї країни час, за ініціативи Державної архівної служби України низка провідних архівних установ України об’єднала спільні зусилля для презентації нової онлайн виставки «До 100-ї річниці від дня створення театру «Березіль»». До реалізації цього масштабного проєкту долучилися 12 архівів з різних куточків нашої держави. Масштабна діяльність колективу театру, проведення ним гастролей у багатьох містах зумовили той факт, що в архівних установах більшості регіонів України містяться документальні джерела, що прямо, чи опосередковано стосуються «Березоля».

    Цінні архівні джерела про створення і діяльність театру, листування і статті Леся Курбаса про завдання і шляхи його розвитку, стенограми виступів акторів і керівників установи, афіші вистав – перед нами віхи непростого, відносно короткого, проте, надзвичайно насиченого і динамічного життя «Березолю». Серед презентованих – низка дуже інформативних документів, що розповідають про походження, характер, переконання, новаторську театральну методику Леся Курбаса. У вітчизняних архівах відклалися спогади понад 300 осіб (акторів, учнів, колег, театрознавців) про нього і методи його роботи.

    Надзвичайний інтерес для дослідників становлять індивідуальні та групові фотографії Леся Курбаса й акторів театру в житті, на репетиціях, на сцені, на відпочинку, під час гастролей 1920–1930-х років.

    Значний масив архівних документів становлять фотографії сцен і декорацій з вистав «Березолю» різних років, літературні першоджерела до них, рецензії і статті провідних театрознавців про театральні постановки.

    Наявні також щоденники, спогади, творчі характеристики, звіти, особисті і творчі документи окремих акторів, режисерів і художників «Березолю», що дозволяють пролити світло на деякі маловивчені етапи їхнього життя і розвитку театру.

    Значний масив архівних документів висвітлює комемораційні заходи. Це, зокрема, листування щодо підготовки видання спогадів про Леся Курбаса і «Березіль», документи про заходи з відзначення ювілеїв театру.

    Представлені у рамках цього виставкового проєкту архівні документи є своєрідними дзеркалами часу, які дозволяють зазирнути в самобутню і неповторну епоху 1920–1930-х років з усіма її деталями і суперечностями, постатями видатних і менш відомих театральних діячів, їхньою діяльністю, творчими планами, колом спілкування. Понад сто архівних джерел всебічно відтворюють дух цього важливого періоду в історії української культури та місце «Березолю» в ній, а також дозволяють здійснити переосмислення, перепрочитання життєвого і творчого шляху Леся Курбаса. Переконані, що ювілейний рік сприятиме новим пошукам у архівних фондах, виявленню та включенню до наукового обігу нових важливих та цікавих джерел.

    Висловлюємо щиру надію на те, що у теперішній, надзвичайно важкий для нашої країни і всіх нас час, повернення до здобутків минулого дасть наснагу та сили для виборювання та утвердження нашої Незалежності. Архівні першоджерела з історії театру «Березіль» чекатимуть на своїх дослідників у тиші затишних залів українських архівів, які гостинно відчиняться для користувачів після Перемоги України!

     

    Центральний державний архів вищих органів влади України

     

    Центральний державний архів громадських об’єднань України

     

    Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України

     

    Центральний державний кінофотофоноархів України ім. Г. С. Пшеничного

     

    Галузевий державний архів Служби безпеки України

     

    Архів управління Служби безпеки України у Харківській області

     

    Державний архів Київської області

     

    Державний архів Львівської області

     

    Державний архів Одеської області

     

    Державний архів Тернопільської області

     

    Державний архів Черкаської області

     

     

     

     

    Центральний державний архів вищих органів влади та управління України

     

    Світлина учасників 1-ї та 2-ї майстерень мистецького об’єднання «Березіль». Київ, лютий 1923 р.

    ЦДАВО України. Ф. 4473. Оп. 1. Спр. 2. Арк. 87

    Стаття про діяльність мистецького об’єднання «Березіль» в газеті «Більшовик». Вересень 1923 р.

    ЦДАВО України. Ф. 4473. Оп. 1. Спр. 2. Арк. 33

    Витяг з протоколу засідання Ради Народних Комісарів УСРР № 9/294 про надання пільг державній капелі «Думка» та студії «Березіль». 6 березня 1924 р.

    ЦДАВО України. Ф. 166. Оп. 4. Спр. 140. Арк. 88

    Звернення мистецького об’єднання «Березіль» до головполітосвіти УСРР щодо вирішення питань підготовки до відкриття нового сезону. 29 липня 1925 р.

    ЦДАВО України. Ф. 166. Оп. 5. Спр. 423. Арк. 217-217зв.

    Протокол наради з питання репертуару Державного театру «Березіль» у Харкові та план роботи на сезон 1925-1926 рр. Без дати.

    ЦДАВО України. Ф. 166. Оп. 5. Спр. 435. Арк. 29-30

    Програма гастрольного туру Українського державного драматичного театру «Березіль. Без дати.

    ЦДАВО України. Ф. 166. Оп. 5. Спр. 435. Арк. 31, 34зв.

    Лист директора Державного драматичного театру «Березіль» відділу мистецтв М. Дацківа до головполітосвіти УСРР про систему абонементів театру. 28 вересня 1927 р.

    ЦДАВО України. Ф. 166. Оп. 5. Спр. 435. Арк. 159

    Супровідна записка Харківського державного обласного театрального тресту та копія протоколу бюджетної комісії тресту щодо кошторису театру «Березіль» на 1933 р.

    ЦДАВО України. Ф. 2708. Оп. 3. Спр. 548. Арк. 23-24

     

     

    Центральний державний архів громадських об’єднань України

     

    Доповідна записка завідувача відділу культури і пропаганди ЦК КП(б)У А. Хвилі, направлена до Секретаріату ЦК КП(б)У та народному комісару освіти УСРР М. Скрипнику про стан Харківського театру опери і балету, театрів «Березіль» та «Революції». Не раніше червня 1932 р.

    ЦДАГО України. Ф. 1. Оп. 6. Спр. 252. Арк. 6, 7

    Витяг із протоколу засідання Політбюро ЦК КП(б)У з розгляду питання «Про директорів театрів «Березоля», «Театру Революції», «Франко». 1 липня 1932 р.

    ЦДАГО України. Ф. 1. Оп. 6. Спр. 236. Арк. 129, 131

    Лист секретаря ЦК ВКП(б) П. Постишева генеральному секретарю ЦК КП(б)У С. Косіору про заборону постановки п’єс «Микадо» та «Иностранная коллегия». 15 листопада 1932 р.

    ЦДАГО України. Ф. 1. Оп. 6. Спр. 267. Арк. 210

    Постанова Політбюро ЦК КП(б)У «Про п’єси «Микадо» та «Иностранная коллегия». 19 листопада 1932 р.

    ЦДАГО України. Ф. 1. Оп. 6. Спр. 267. Арк. 209

    Витяг із протоколу засідання Політбюро ЦК КП(б)У з розгляду питання «Про театр «Березіль». 5 жовтня 1932 р.

    ЦДАГО України. Ф. 1. Оп. 6. Спр. 285. Арк. 82

    Витяг із протоколу засідання Політбюро ЦК КП(б)У з розгляду питання «Про театр «Березіль». 5 жовтня 1932 р.

    ЦДАГО України. Ф. 1. Оп. 6. Спр. 285. Арк. 97

    Витяг із протоколу засідання Політбюро ЦК КП(б)У з розгляду питання «Про театр «Березіль». 5 жовтня 1932 р.

    ЦДАГО України. Ф. 1. Оп. 6. Спр. 285. Арк. 123, 124

    Витяг із протоколу засідання Політбюро ЦК КП(б)У з розгляду питання «Про Л. Курбаса». 13 грудня 1933 р.

    ЦДАГО України. Ф. 1. Оп. 6. Спр. 286. Арк. 103, 108

    Доповідна записка завідувача відділу культури і пропаганди ЦК КП(б)У М. Кіллерога секретарям ЦК КП(б)У С. Косіору, М. Постишеву та М. Попову про невиконання театром «Березіль» постанови Політбюро ЦК КП(б)У від 13 вересня 1933 р. щодо п’єси «Плацдарм». 19 вересня 1933 р.

    ЦДАГО України. Ф. 1. Оп. 20. Спр. 6229. Арк. 65, 66

    Лист заступника народного комісара освіти А. Хвилі до ЦК КП(б)У з повідомленням про засідання колегії Наркомату освіти з питання діяльності театру «Березіль». 7 жовтня 1933 р.

    ЦДАГО України. Ф. 1. Оп. 20. Спр. 6229. Арк. 72, 73

    Витяг із протоколу засідання Політбюро ЦК КП(б)У з розгляду питання «Про перейменування Харківського театру «Березіль». 19 березня 1935 р.

    ЦДАГО України. Ф. 1. Оп. 6. Спр. 373. Арк. 133, 146

     

     

    Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України

     

    А. Петрицький. Портрет Л. Курбаса. Червень 1922 р. Фотокопія.

    ЦДАМЛМ України. Ф. 653. Оп. 2. Од. зб. 1281. Арк. 2

    Л. Курбас. с. Ржищів, Київщина. 1929 р.

    ЦДАМЛМ України. Ф. 1286, Оп. 1. Од. зб. 38. Арк. 3

    Колектив театру «Березіль». Б/д.

    ЦДАМЛМ України. Ф. 329. Оп. 1. Од. зб. 3. Арк. 28

    Л. Криницька у групі акторів театру «Березіль». 1920-ті рр.

    ЦДАМЛМ України. Ф. 329. Оп. 1. Од. зб. 4. Арк. 13

    Колектив театру «Березіль». м. Київ, 1926 р.

    ЦДАМЛМ України. Ф. 215. Оп. 1. Од. зб. 87. Арк. 2

    Трупа театру «Березіль» у перерві репетиції вистави за п’єсою М. Куліша «Маклена Ґраса». У центрі – Л. Курбас. Межигір’я, 1933 р.

    ЦДАМЛМ України. Ф. 1147. Оп. 1. Од. зб. 442. Арк. 3

    Л.С. Курбас. «Шляхи Березоля». «Вапліте», Харків, 1927 р.

    ЦДАМЛМ України. Ф. 169. Оп. 2. Од. зб. 880. Арк. 1, 2, 3, 4

    І.О. Мар’яненко. Виступ на засіданні колегії Народного комісаріату освіти УРСР 5 жовтня 1933 р.

    ЦДАМЛМ України. Ф. 653. Оп. 1. Од. зб. 10. Арк. 9, 10, 11

    Сцена з вистави «Газ» за п’єсою Г.Кайзера у постановці Л.Курбаса у Мистецькому об’єднанні «Березіль». м Київ, 1922 р.

    ЦДАМЛМ України. Ф. 329. Оп. 1. Од. зб. 1. Арк. 1

    М. Крушельницький у ролі Малахія і О. Доценко у ролі сестри-жалібниці у спектаклі «Народний Малахій» за п’єсою М. Куліша у постановці театру «Березіль». 1928 р.

    ЦДАМЛМ України. Ф. 616. Оп. 6. Од. зб. 522. Арк. 6

    Сцена зі спектаклю «Народний Малахій» за п’єсою М. Куліша у постановці театру «Березіль». 1928 р.

    ЦДАМЛМ України. Ф. 616. Оп. 6. Од. зб. 522. Арк. 11

    Сцена з вистави «97» за п’єсою М.Куліша у постановці театру «Березіль». Б/д.

    ЦДАМЛМ України, Ф. 329. Оп. 1. Од.зб. 1. Арк. 21, 22

    Н. Ужвій у ролі Маклени зі спектаклю за п’єсою Миколи Куліша «Маклена Ґраса» у постановці театру «Березіль». Б/д.

    ЦДАМЛМ України. Ф. 329. Оп. 1. Од. зб. 13. Арк. 4

    Колектив театру «Березіль» на Чернечій Горі у Каневі. 1925 р.

    ЦДАМЛМ України. Ф. 215. Оп. 1. Од. зб. 84. Арк. 7

    М. Куліш читає п’єсу «Народний Малахій» колективу театру «Березіль». м. Одеса, 1927 р.

    ЦДАМЛМ України. Ф. 616. Оп. 7. Од .зб. 5. Арк. 13, 14

    Зустріч акторів театру «Березіль» з працівниками паровозобудівного заводу ім. Жовтневої революції м. Ворошиловоград (нині – м. Луганськ). 1930-ті рр.

    ЦДАМЛМ України. Ф. 1147. Оп. 1. Од. зб. 444. Арк. 1

     

     

    Центральний державний кінофотофоноархів України ім. Г. С. Пшеничного

     

    Колектив театру «Березіль». м. Київ, 1922 р.

    ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного. Од. обл. 0-149773

    Сцена з вистави за п’єсою Е. Сінклера «Джиммі Хіггінс» в постановці театру «Березіль». У ролях: Г. Бабіївна (Лізі), А. Бучма (Джиммі Хіггінс), І. Мар’яненко (Поль). м. Київ, 1923 р.

    ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного. Од. обл. 0-150044-2

    Сцена з вистави за п’єсою Е. Сінклера «Джиммі Хіггінс» в постановці театру «Березіль». м. Київ, 1923 р.

    ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного. Од. обл. 0-183798

    Сцена з вистави за п’єсою В. Шекспіра «Макбет» в постановці театру «Березіль». м. Київ, 1924 р.

    ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного. Од. обл. 0-183793

    Режисерська лабораторія театру «Березіль». Зліва направо: сидять – Я. Бортник, В. Василько, Б. Тягно, З. Пігулович, Л. Курбас, Ф. Лопатинський, Ю. Лішанський; стоять – П. Береза-Кудрицький, І. Крига, А. Авраменко (Ирій). м. Київ, 1925 р.

    ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного. Од. обл. 0-183801

    Актори театру «Березіль» під час репетиції вистави за п’єсою Ф. Кроммелінка «Золоте черево». м. Харків, 1926 р.

    ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного. Од. обл. 0-183794

    Художній керівник театру «Березіль» Лесь Курбас і художник театру В. Меллер. м. Одеса, 1928 р.

    ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного. Од. обл. 0-149763

    Сцена з вистави за п’єсою М. Куліша «Мина Мазайло» у постановці театру «Березіль». м. Харків, 1929 р.

    ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного. Од. обл. 0-183808

    Колектив театру «Березіль» біля будинку Палацу культури в м. Горлівка Донецького округу. 2-й справа у 2-му ряду (сидить) засновник та художній керівник театру, народний артист УРСР Лесь Курбас. 1931 р.

    ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного. Од. обл. 0-149761

    Будинок театру «Березіль» у м. Харкові. 1932 р.

    ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного. Од. обл. 2-12265

     

     

    Галузевий державний архів Служби безпеки України

     

    Титульний аркуш брошури «Державний драматичний театр «Березіль»». Харків, 1929. 26 с. та зворот із складом театру на 1929 р. Брошура присвячена підсумкам театрального сезону 1928–1929 рр. і видана до київських гастролей театру, які відбувалися з 1 травня до червня 1929 р.

    Галузевий державний архів Служби безпеки України. Ф. 20-21

    Відповідь В. Чистякової, народної артистки УРСР та УзРСР (дружини О.Курбаса та акторки театру «Березіль») прокурору Харківської області про склад та репертуар театру «Березіль» у 1920–1930-ті рр.

    Галузевий державний архів Служби безпеки України. Ф. 22-26

    Протокол допиту О. Курбаса від 17.03.1934.

    Галузевий державний архів Служби безпеки України. Ф. 10-17

     

     

    Архів управління Служби безпеки України
    у Харківській області

     

    Протокол допиту Б. Тягна, актора театру «Березіль».

    Архів управління Служби безпеки України у Харківській області. Ф. 1–3

    Протокол допиту Я. Бортніка.

    Архів управління Служби безпеки України у Харківській області. Ф. 5–12

    Повідомлення про арешт С. Федорцевої, акторки театру «Березіль».

    Архів управління Служби безпеки України у Харківській області. Ф. 14

    Довідка Дирекції театру ім. Т.Г. Шевченка (колишнього театру «Березіль») про знищення архіву до жовтня 1941 р. у зв’язку з евакуацією театру у роки Другої світової війни.

    Архів управління Служби безпеки України у Харківській області. Ф. 13

     

     

    Державний архів Київської області

     

    Список працівників Мистецького об’єднання «Березіль» на 15 жовтня 1924 р.

    Державний архів Київської області. Ф. Р-767. Оп. 1. Спр. 61. Арк. 4-5зв.

    Протокол № 1 засідання Художньої Комісії при Агітпропі Київського губкому від 10 липня 1925 року (розгляд питання про надання дотації театру «Березіль»).

    Державний архів Київської області. Ф. Р-111. Оп. 1. Спр. 572. Арк. 227

    Протокол № 2 засідання Комісії Окрвиконкому по організації проводів театру «Березіль». 27 травня 1926 р.

    Державний архів Київської області. Ф. Р-112. Оп. 1. Спр. 1236. Арк. 15-15зв.

    Протокол № 10 загальних зборів працівників «Березіль» від 12 липня 1926 року з інформацією М. Дацківа щодо умов переїзду театрального колективу до Харкова.

    Державний архів Київської області. Ф. Р-768. Оп. 1. Спр. 123. Арк. 23-23зв.

    Заява про прийняття до секції наукових працівників союзу РОБОС В. Меллера. 25 грудня 1926 р.

    Державний архів Київської області. Ф. Р-742. Оп. 1. Спр. 266. Арк. 62-62зв.

     

     

    Державний архів Львівської області

     

    Каталоги студентів філософського факультету університету ім. Яна Казимира у м. Львові за 1908-1909 навчальний рік. Реєстраційна картка для використання деканату на студента Курбаса Александра.

    Державний архів Львівської області. Ф. 26. Оп. 15. Спр. 620. Арк. 283

     

     

    Державний архів Одеської області

     

    Повідомлення Одеської Губполітпросвіти про оголошення набору учнів на курси в Одеську філію театральної майстерності «Березіль» – 10 чоловіків і 5 жінок. 5 липня 1924 р.

    Державний архів Одеської області Ф.Р.-5441. Оп. 1. Спр. 1. Арк. 17-17 зв.

    Лист Одеської театральної майстерні Мистецького об’єднання «Березіль» Правлінню Мистецького об’єднання «Березіль». м. Київ, 5 листопада 1924р.

    Державний архів Одеської області. Ф.Р.-5441. Оп. 1. Спр. 1. Арк. 60, 69, 60 зв., 70, 70 зв.

     

     

    Державний архів Тернопільської області

     

    Метричний запис про народження 14 квітня 1895 року Йосипа Гірняка в с.Струсів Теребовлянського повіту.

    Державний архів Тернопільської області. Ф. Р-3572. Оп. 2. Спр. 1544. Арк. 37.

    Стаття «Глум над театром. Делєгати ЦК КП(б)У в ролі режисерів театру «Березіль» у Харкові». Газета «Діло». м. Львів, 10 грудня 1933 р.

    Державний архів Тернопільської області. Ф. 231. Оп. 5. Спр. 1466. Арк. 74.

     

     

    Державний архів Черкаської області

     

    Про видачу допомоги Київському театру «Березіль» (із протоколу засідання президії (робочої Трійки) Шевченківського окружного виконкому від 24 квітня 1924 р.

    Державний архів Черкаської області.Ф.Р-66. Оп. 1. Спр. 6. Арк. 8